Григорій Митрофанович Малков (1869-1920) – професор, лікар-терапевт

Тези доповіді

УДК 929:093 Малков Г.М.
Патик Вікторія Василівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2423-8745,
кандидатка історичних наук,
старша наукова співробітниця,
відділ теорії і методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
victoriia@ukr.net

ГРИГОРІЙ МИТРОФАНОВИЧ МАЛКОВ (1869-1920) –
ПРОФЕСОР, ЛІКАР-ТЕРАПЕВТ

Розглянуто постать лікаря Г. М. Малкова та його особовий фонд Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ф. 222). Представлено окремі факти з його біографії, охарактеризовано архівні матеріали даного фонду.
Ключові слова: Г. М. Малков, лікар, особовий архівний фонд, епістолярна спадщина, біографія.

Григорій Митрофанович Малков (1869–1920) – лікар-терапевт, доктор медицини (1897), професор (1911). Його особовий архівний фонд зберігається в Інституті рукопису НБУВ (ф. 222). Варто звернути увагу на деякі відомості з його біографії за архівними матеріалами.
Г. М. Малков народився в 1869 р. в м. Перм (Росія). Середню освіту він здобув у Пермській чоловічій гімназії, яку закінчив у 1888 р. зі срібною медаллю. У 1888–1894 рр. Г. М. Малков навчався у Військово-медичній академії (м. Санкт-Петербург), де за високі досягнення його було нагороджено відзнакою та запропоновано подальше навчання в ординатурі. Своїм колом інтересів Г. М. Малков обрав вивчення внутрішніх хвороб на кафедрі академічної терапевтичної клініки під керівництвом професора, патолога й терапевта Л. В. Попова. У 1894–1895 рр. він успішно склав іспити на доктора медицини. У 1897 р. Г. М. Малков захистив докторську дисертацію «До патології жовтяниці» («К патологии желтухи»). Одразу після цього його обрали за конкурсом для безкоштовного стажування за кордоном (Німеччина, Франція), зокрема вчений займався науковими дослідженнями у Фрайбурзі в лабораторії у професора Е. Циглера (E. Ziegler), у Берліні в Інституті у професора Г. Коха (H. Koch), у лікарні Моабіт і в Парижі в Інституті Пастера у професора І. Мечникова (спр. 1, арк. 1–2).
Після повернення з-за кордону, Г. М. Малков викладав у Медичному відділенні Київських вищих жіночих курсів і Жіночому медичному інституті, читав лекції в Олександрівській лікарні. Він був завідувачем кафедри спеціальної патології та терапії Київського Університету св. Володимира (1905–1919). Працював у лікарні Київського благодійного товариства.`
Г. М. Малков вивчав проблеми ревматичної лихоманки. Він уперше експериментально довів стрептококову етіологію захворювання в 1900 р., а також виділив культуру цих мікроорганізмів із крові таких хворих. Учений розробив амбулаторний метод лікування туберкульозу легенів за допомогою гваяколу.
Особовий архівний фонд є важливим джерелом у дослідженні постаті Г. М. Малкова. Він налічує 220 справ, що охоплюють 1860–1919 рр. У ньому містяться біографічні матеріали, зокрема, характеристики, біографії, свідоцтва та ін. (спр. 1–3). На окрему увагу заслуговує щоденник його доньки (ім’я встановити не вдалося), що датується 1913–1918 рр. (спр. 220). У ньому можна знайти цікаві факти з особистого життя родини Малкових, їх побуту, а також відомості про революцію 1917 р.
До наукових матеріалів належать його статті, наукові нотатки, записи та ін. У фонді збережено конспекти лекцій з бактеріології чуми, холери й діабету (спр. 5), статті, присвячені дослідженню впливу спиртних напоїв на дітей (спр. 6) і випадкам раку вихідної частини шлунку (спр. 7), реферати робіт за 1897 р. (спр. 8), нотатки з медицини (спр. 9). Документи про лікарську діяльність (спр. 4, 11) дають змогу дослідити роботу ученого-практика в 1900–1918 рр.
Епістолярна спадщина представлена листуванням Г. М. Малкова з біохіміками О. Я. Данилевським (спр. 35) і Д. І. Кураєвим (спр. 58–82), лікарем К. Г. Дашкевичем (спр. 36), земським лікарем М. Є. Зубакіним (спр. 41–43), хірургом Л. О. Малиновським (спр. 89), лікарем-імунологом І. І. Манухіним (спр. 105–106), гінекологами О. О. Муратовим (спр. 120–121) і Ф. О. Соколовим (спр. 141), патологом і терапевтом Л. В. Поповим (спр. 127–128), психіатром І. О. Сікорським (спр. 140), дерматовенерологом С. П. Томашевським (спр. 151), терапевтом М. Я. Чистовичем (спр. 158), лікарем-патологоанатомом Ф. Я. Чистовичем (спр. 159–167), офтальмологом О. Ф. Шимановським (спр. 179), дитячим лікарем В. Ф. Якубовичем (спр. 183–187).
Отже, Г. М. Малков є вагомою постаттю в медичній галузі. Його особовий архівний фонд Інституту рукопису НБУВ містить біографічні, наукові, епістолярні джерела, які дають змогу краще дослідити його життя й діяльність.

UDC 929:093 G. M. Malkov
Viktoriia Patyk,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2423-8745,
Candidate of Historical Sciences,
Senior Research Associate,
Department of Theory and Methods of Biobibliography,
Institute of Biographical Research,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: victoriia@ukr.net
GRIGORY MITROFANOVYCH MALKOV (1869-1920) –
PROFESSOR, DOCTOR-THERAPIST
The figure of the doctor G. M. Malkov and his personal fund of the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine were considered (f. 222). Some facts from his biography are presented, the archival materials of the fund are characterized.
Keywords: G. M. Malkov, doctor, personal archival fund, epistolary heritage, biography.