Пріоритетні начала при відборі та подальшому бібліографічному опрацюванні документів з точки зору каталогізатора при ретроспективній роботі в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського

Тези доповіді

УДК
025-54(477-25)НБУВ:025.17]:[025.32:019.91
+
025-54(477-25)НБУВ:025.2-047.76]:025.354

Шекера Павло Іванович,
ORCID https://orcid.org/ 000 0002 6665 8222,
завідувач відділу,
відділ комплексного опрацювання документів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail : shekerapv@nbuv.gov.ua

ПРІОРІТЕТНІ НАЧАЛА ПРИ ВІДБОРІ ТА ПОДАЛЬШОМУ БІБЛІОГРАФІЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ДОКУМЕНТІВ З ТОЧКИ ЗОРУ КАТАЛОГІЗАТОРА ПРИ РЕТРОСПЕКТИВНІЙ РОБОТІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Висвітлено основні ключові моменти при відборі літератури для ретроспективної роботи. Підняте питання загальних принципів в технологічному плані під час бібліографічного опису літератури на цій ділянці роботи. Підкреслена значимість даного виду опрацювання книжного масиву основного фонду НБУВ з точки зору каталогізатора для інформаційно-довідкового апарату Бібліотеки
Ключові слова: бібліотека, різновид фондів книгозбірні, ретроспекція, традиційні карткові каталоги, бібліографічний опис, систематизація, інтернет-навігатор, ре каталогізація, електронний каталог НБУВ

Книга, яка залишається незайманою роками, десятиліттями - втрачена.., для пересічних читачів, науковців, дослідників. Така життєва бібліотечна істина стає запорукою для подальшого продовження життя цій друкованій продукції.
Існує багато варіантів та підходів оживити це створіння людини. Частина з них є недійовими і хибними. Як же відібрати і в подальшому відобразити, дати картинку, висвітити нутро цього документа, щоб користувач будь-якого рангу міг зацікавитись і звернути увагу, навести своєрідний макіяж, надати другий, кому й черговий шанс показати себе і мати право на виживання, реальне, суттєве, професійне?

Робота по відродженню історичної спадщини друкованими матеріалами минулого століття, і не лише, проводиться уже не перший рік відділом комплексного опрацювання документів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Деякі її аспекти висвітлюються постійно у своїх публікаціях науковими співробітниками відділу. Колеги діляться досвідом роботи, вказують на недоліки та перепони, які стають на заваді виконання поставлених завдань. Це нормальна практика обміну набутими знаннями, практичним досвідом, окрім цього постійно питання виносяться на щорічну конференцію, а також в безпосередньому контакті з іншими бібліотеками в режимі онлайн, вебінар, телефонних перемовин тощо.

В чому суть відбору друкованих документів з фонду НБУВ? На це питання відповідь напрошується одразу, кинувши оком на весь фонд Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, який складає понад 16 млн. примірників. При такому масиві літератури не можна підходити до відбору на ретроспективне опрацювання шаблонно і “алфавітно”, від “А” до “Я”. Зробивши аналітику потреб та вимог користувачів, відособлюється певна кількість документальної продукції, яка конче необхідна для цієї роботи. Це різнопланова, різногалузева та різностороння література. До неї можна віднести перш за все періодичні та продовжувані видання, колекції зібрань відомих та славетних, окремі види зібрань видатних корифеїв нашої країни, які внесли вагомий внесок в розвиток та збагачення держави. Цими принципами і керується виконавча комісія для відбору та подальшого пере опрацювання вибраного масиву літератури. Здавалося б, нічого нового в цих словах не знайдено, все логічне і вірно, але, повторюся, - при такому масиві літератури, частина якого потребує висновків експертів щодо доцільності знаходження на полицях фонду Бібліотеки, (мається на увазі списання та перебору дублетних примірників, ущільнення територій за рахунок цих процесів), на мою думку, не потрібно залишати місце накопичення всього і різного, яке десятиліттями не є в потребі читачів та науковців і наразі, в зв’язку з подіями на фронті, врахувати цей аспект. Кожна підшивка певного видання минулого та позаминулого століть досить вдало відкриває новизну та надає доступ електорату до конкретних знань, і вони розміщені на полицях основного фонду НБУВ, частина яких навіть не зафіксована оком вченого, не відмічена у примітках, що такий матеріал є в Бібліотеці ім. В. І. Вернадського. Добре це чи погано, - судити користувачам, для яких створена ця книгозбірня ще в далекому 1918 році. Але знову ж таки є свої підводні каміні, адже поверхи завантажені і журналами, які явно не потребують нагальної ретроспекції. На них звернути увагу доцільно і через певний час.

Подібна картина проглядається і з колекціями, фонд яких наповнений “під зав’язку”. Не будемо вдаватись у деталі і значимість кожної з них, але суть залишаться незмінною: вони потребують виходу “в світ”. Раніше зазначалося мною про досвід роботи з колекцією “реабілітованої літератури”, достатньо вагомий масив якої виокремлений серед інших. Як результат, - сотні книг літературного спрямування “розстріляного відродження” отримали можливість бути висвітлені не лише в електронному каталозі НБУВ, але й цифровані, що дає можливість будь-якому читачеві, науковцю чи пересічному зацікавленому громадянину ознайомитись в режимі онлайн з цими безцінними фоліантами.
Звісно, для звершення таких планів і рішень потрібен час і ресурс. Як матеріальний, так і людський. Рух вперед відчутний одразу при конкретному не збігові обставин, а безпосередньому опрацюванні саме цього масиву.
Поступово переходячи до самого каталогізацій ного процесу можна одразу зазначити декілька ключових моментів. На деяких з них доцільно звернути увагу.
Література, яка підлягає ретроспеційному опрацюванню, зокрема каталогізатором, проходить декілька етапів. Один з них, стартовий і ключовий - чи ця книга відповідає шифру, звірка з традиційними картковими каталогами, що є “альма-матір’ю” на початковому етапі цієї роботи. Цих каталогів може бути не один, як наприклад генеральний (службовий), систематичний, читацький, каталоги читальних залів та відділів фонд утримувачів тощо, скільки у неї братів-близнюків (дублетність), місцезнаходження фізичне. Лише після остаточної звірки каталогізатор бере до рук відібрану книгу для подальшої роботи.

Бібліографічний опис створюється заново, звісно de vizu, ретрокаталогізація є також ключовим моментом при загальній роботі з книгою, але це в міру необхідності, адже багатомільйонний масив карток, який був створений протягом ста з гаком років залишається незмінним. Цінність самого традиційного карткового каталогу будь-якого ґатунку і полягає в тому, щоб залишити первозданним вигляд кожної картки. Помилковим є твердження, що необхідно поставити крапку при таких процесах і почати з нового листа. В НБУВ традиційні карткові каталоги були законсервовані з 2018 року, але роботи в них продовжуються і будуть вестись постійно, бо це постійно-діючий каталог при такому ж відповідному фонді. Візитівка та перше знайомство з книгою завжди починалося з каталогу, яку б він назву не мав, чи то рукописний ще з давніх давен, картковий традиційного формату картки 12,5х7,5см, бібліографічний запис на якій вносився від руки, опісля - друком на друкарській машинці та принтером, і, нарешті, електронний каталог з усіма його осучасненими можливостями. Тому цей своєрідний фоліант у вигляді картки знищувати не гоже. Історія бібліотеки починалась і продовжується в тісному контакті з каталогами будь-якого спрямування.

«Шлях документа», який є домінуючим при опрацюванні для кожного нового примірника, що надходить до Бібліотек, але в даному випадку вказаний відібраний “масив” є виняток, коли сам примірник уже описаний і має інформацію в каталозі, є у фонді, зафіксований у відповідних книгах обліку, стоїть на балансі, зашифрований, пройшов каталогізацій не опрацювання свого часу та розміщується у відповідному місці згідно формату на полицях книгосховища на відміну від нових надходжень, яким потрібно притримуватись правил проходження будь-якого нового документа. Отже, напрошується питання - на що ж саме каталогізатор у широкому розумінні цього слова повинен звернути увагу при роботі з масивом літератури для ретроспекції? - На повній інформації по книзі, заповненні відповідних полів, бібліографічному описі згідно зі стандартом ДСТУ 7.1.2006. Але тут є саме але, яке дає змогу каталогізатору по-новому поглянути на книгу. Нехай не бентежить спеціаліста з опису документів про часом повну невідповідність новоствореного бібліографічного запису до того, який на каталожній картці, бо стандарти змінювались не один раз, підходи до каталогізування також. Через певну кількість років нинішній стандарт буде замінений іншим і т. п.

Значиму роль при ретроспективній роботі відведено підрозділу систематизації, який своєю роботою, вносячи пошукові індекси за галузями знань згідно Рубрикатора НБУВ та системою УДК, наповнює новим змістом довідково-пошуковий апарат електронного каталогу НБУВ. Книга, попадаючи до рук систематизатора, проходить своєрідну фільтрацію і не залишається поза увагою спеціалістів, що в подальшому дає змогу якнайшвидше і конкретніше здійснити пошук цього документа. А новостворений тематичний інтернет-навігатор електронного каталогу НБУВ - явне цьому підтвердження.
Залучаючи до роботи суміжні підрозділи Бібліотеки, каталогізатори проводять повний аналіз і вилучають помилки, при необхідності, щоб документ отримав повну інформацію для читача.

Отже, підсумовуючи, можна зробити висновок, що ретроспективна робота у таких величних книгозбірнях, як Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського з колосальним фондом понад півтора десятка мільйонів примірників, мусить проводитись не спонтанно і хаотично, а в певній послідовності, враховуючи потреби та актуальність, запити та необхідність читачів, вчених, пересічних громадян. Також необхідна умова для безпосередніх дійових осіб, а саме каталогізаторів, витримати всі критерії цього значимого виробничого процесу та поставити остаточну крапку в бібліографічному описі, ввести корективи, при необхідності, в інших каталогах Бібліотеки на цей документ, щоб книгу побачив світ.

UDC
025-54(477-25)НБУВ:025.17]:[025.32:019.91
+
025-54(477-25)НБУВ:025.2-047.76]:025.354

Pavlo Shekera,
ORCID https://orcid.org/ 000 0002 6665 8222,
head of the complex document processing department,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: shekerapv@nbuv.gov.ua

PRIORITY PRINCIPLES IN THE SELECTION AND SUBSEQUENT BIBLIOGRAPHIC PROCESSING OF DOCUMENTS FROM THE POINT OF VIEW OF THE CATALOGER DURING RETROSPECTIVE WORK AT THE NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE

The main key points in the selection of literature for retrospective work are highlighted. The question of general principles in terms of technology was raised during the bibliographic description of the literature in this area of work. The importance of this type of processing of the book massif of the main fund of the NBUV from the point of view of the cataloger for the information and reference apparatus of the Library is emphasized.
Keywords: library, types of book collection funds, retrospection, traditional card catalogs, bibliographic description, systematization, Internet navigator, re-cataloging, electronic catalog of the NBUV.