НАУКОВІ НАПРЯМИ ПРЕСОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Тези доповіді

УДК 07.03:316.77
Бліхарський Роман Ігорович
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7084-0473,
кандидат наук із соціальних комунікацій,
науковий співробітник,
Науково-дослідний інститут пресознавства,
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника,
Львів, Україна
e-mail: patra727@gmail.com

НАУКОВІ НАПРЯМИ ПРЕСОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Окреслено проблематику наукових напрямів пресознавчих досліджень у контексті комплексного вивчення феномену преси. Акцентовано перспективи інтеграції концептуальних засад та теоретико-методологічних підходів низки гуманітарних і суспільних наук у систему пресознавчих студій.
Ключові слова: преса, періодика, медіаоб'єкт, пресознавство, науковий напрям.

Науковий напрям – це спеціалізована галузь досліджень, що передбачає системне вивчення конкретних процесів та явищ із чітко визначеною проблематикою. Попри те, що напрями є складовими наукових дисциплін і спрямовані на розвиток знань у певній галузі, вони часто охоплюють також міждисциплінарні підходи, що є важливим чинником комплексного вивчення складних феноменів, одним із яких є преса.
Кожен дослідник преси повинен враховувати її суспільну значущість, а також функції, які вона виконує у соціумі. В ідеалі преса надає аудиторії важливу інформацію про події, що відбуваються у країні та світі; є агентом громадського контролю за діями уряду, корпорацій чи інших владних, впливових структур, інституцій чи організацій; є засобом формування суспільної думки, а також платформою для дискусій щодо актуальних питань. Окрім того, об'єднуючи людей навколо спільних інтересів, тем, проблем, фаху тощо, преса сприяє соціальній згуртованості, та, поширюючи знання з різних сфер життя і науки, вона може бути додатковим інструментом освіти та підвищення загального рівня культури в суспільстві.
Оскільки сучасне суспільство не є гомогенним і складається з різних груп, представники яких мають свої специфічні інтереси та особистісно, професійно чи соціально обумовлені мотиви, значення преси для кожної із цих груп також різнитиметься.
Мотиви дослідників преси – це загалом усі фактори, які спонукають займатися наукою, серед яких вирішальними є особисті наукові зацікавлення та професійні цілі, що впливають на вибір теми і напряму дослідження.
Очевидно, що кожен дослідник є читачем друкованих чи електронних ЗМІ та потенційно може стати їхнім видавцем чи автором або вже ним є. Представники інших зазначених груп також можуть змінювати чи поєднувати свої ролі. Наразі ж ми говоримо про певні сталі моделі суспільних ролей, які охоплюють характер сприйняття інформації, що у випадку з дослідниками, може набувати рис професійної деформації. Маємо на увазі навик дослідника дивитися на пресу з позиції як видавця, так і читача.
Хоча й загалом професійна деформація визначається як сукупність здебільшого негативних ознак, у цьому контексті – це чинник розуміння науковцем причин та умов створення медіаоб'єктів чи медіаповідомлень, а також потенційних наслідків їхнього масового поширення, які можуть виникати у громадсько-політичній, економічній, військовій, екологічній, культурній та інших сферах та масштабах.
Феномен розуміння є когнітивним інтерпретаційним процесом, що значною мірою впливає на те, як людина конструює образ дійсності загалом. Для науковця це є необхідний евристичний інструмент, яким він прокладає шлях до пізнання та вирішення дослідницьких завдань незалежно від обраного наукового напряму. З точки зору епістемології, суть розуміння полягає в усвідомленні значень і зв'язків між ідеями чи фактами та з їхнім контекстом.
Проблематику дослідження преси можна визначити, опираючись, зокрема, на те, як у контексті певних наукових дисциплін та їх напрямів вона трактується сутнісно та функціонально.
З точки зору історичного напряму, який (поряд з бібліографічним) є особливо актуальним у контексті українського пресознавства, преса є важливим джерелом для історичних досліджень, даючи змогу вивчати соціальні, політичні та культурні контексти різних періодів української і світової політичної, економічної, соціальної, військової, релігійної, інтелектуальної історії.
Історичний напрям умовно можна поділити на два взаємопов'язані вектори. Перший вектор – це дослідження історії преси, в межах якого виявляються і описуються окремі часописи, з'ясовуються обставини їх заснування та функціонування, аналізується контент, вивчаються життєписи видавців, меценатів, редакторів, авторів, журналістів, публіцистів, відстежуються зміни, яких зазнавали в часі видавничі та редакційні практики, медіаформати і технології поширення інформації.
Другий вектор історичного напряму пресознавчих досліджень передбачає аналіз відображення медіазасобами епохи, в які вони функціонували, а також вплив преси на історичний процес. Результати вивчення масиву періодики сприятимуть побудові образу минулого та зможуть удосконалити розуміння змін у суспільних настроях, причин і наслідків історичних подій, а також способи інтерпретації фактів та допоможуть розкрити механізми того, як історичний контекст у різні періоди впливав на медійні практики і створення контенту періодичних видань.
Із соціокомунікативної точки зору преса є одним з основних (а в минулому – домінуючим) засобів масової інформації. Проблематика цього напряму: стратегії та механізми масового поширення інформації засобом друкованих та електронних медіа, наслідки впливу цього процесу на формування і трансформацію громадської думки, цінностей, соціальних норм та поведінки; ролі та функції медіа у суспільстві, а саме те, як преса реалізує зв'язок між різними соціальними групами, а також її вплив на процеси соціалізації і формування ідентичностей; способи взаємодії медіа з іншими соціальними інститутами, а також її вплив на політику, економіку, культуру, освіту тощо; етичні та правові аспекти медіакомунікації, такі як достовірність репрезентованої інформації, соціальна відповідальність редакторів та журналістів, питання свободи слова і цензури.
Перспективними є напрями, що ґрунтуються на концептуальних засадах та теоретико-методологічних підходах культурології, соціології, антропології, економіки, політології, просопографії, психології, а також філологічний, лінгвістичний та літературознавчий аналізи медіатекстів. Звичайно, це не повний перелік, але навіть інтеграція у структуру пресознавчих досліджень уже зазначених наукових напрямів може забезпечити більш комплексне та всебічне вивчення феномену преси.

UDC 07.03:316.77
Roman Blikharskyi,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7084-0473,
PhD. in Social Communacations
Research Fellow,
Research Institute for Press Studies
Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine,
Lviv, Ukraine
e-mail: patra727@gmail.com

RESEARCH AREAS IN THE PRESS STUDIES: ISSUES AND PERSPECTIVES

The issues surrounding research areas in the press studies have been outlined within the context of a comprehensive examination of the press phenomenon. The prospects for integrating conceptual foundations and theoretical-methodological approaches from a range of humanities and social sciences into the field of press studies have been emphasized.
Keywords: press, periodicals, media object, press studies, research areas.