«Бібліологічний збірник» Інституту єврейської культури при Всеукраїнській академії наук як джерело до вивчення українських бібліотечних фондів юдаїки
Заявник | Батанова Тетяна Олександрівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (2024) |
Захід | Семінар. Українська юдаїка: історія збереження та вивчення бібліотечних, архівних, музейних фондів і пам’яток України |
Назва доповіді | «Бібліологічний збірник» Інституту єврейської культури при Всеукраїнській академії наук як джерело до вивчення українських бібліотечних фондів юдаїки |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
Батанова Тетяна Олександрівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-8407-9649,
завідувачка відділу,
відділ фонду юдаїки,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: Batanova@nbuv.gov.ua
«БІБЛІОЛОГІЧНИЙ ЗБІРНИК» ІНСТИТУТУ ЄВРЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПРИ ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ АКАДЕМІЇ НАУК ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ ЮДАЇКИ
«Бібліологічний збірник», виданий 1930 року бібліологічною комісією Інституту єврейської пролетарської культури при Всеукраїнській академії наук, є цінним джерелом до вивчення історії українських бібліотечних фондів юдаїки і єврейського друкарства.
Ключові слова: «Бібліологічний збірник», історія, юдаїка, їдиш, Інститут єврейської пролетарської культури, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.
1930 року бібліологічна комісія Інституту єврейської пролетарської культури (далі – ІЄПК) при Всеукраїнській академії наук підготувала до друку й видала у Центральному видавництві народів СРСР [Москва, Харків, Мінськ] перший і єдиний том запланованого багатотомного наукового їдишомовного фахового видання «Бібліолоґішер замлбух» (паралельна назва українською – «Бібліологічний збірник»). Наклад першого тому у 1500 примірників було надруковано у 2-й друкарні державного тресту «Київ друк». Видання під редакцією радянського діяча, науковця й директора ІЄПК Йосипа Ліберберґа складалося з окремих титульних аркушів їдишем, німецькою й українською мовами, 546 сторінок тексту їдишем, семи сторінок коротких україномовних анотацій до їдишомовних матеріалів збірника, а також їдишомовного, україномовного та німецькомовного змісту видання. Оцифрована скан-копія цього, натепер вже рідкісного, видання й цінного джерела є доступною дослідникам на онлайн-платформі Цифрової їдиш-бібліотеки ім. Стівена Спілберга Книжкового Центру їдишу в Амгерсті, США (URL: https://www.yiddishbookcenter.org/collections/yiddish-books/spb-nybc211050/biblyologisher-zamlbukh-i-vol-1).
Збірник містив ґрунтовні наукові розвідки різних авторів: статистичні відомості та статті у галузі книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії та літературознавства. Зміст був укладений за шістьма розділами: «Загальний відділ» зі вступною, концептуальною й ідеологічною, статтею Й. Ліберберґа «Завдання єврейської бібліології»; «Історія преси та друку»; «Бібліографічні етюди та рецензії»; «Бібліотекографія»; «Бібліографія»; «Varia» (сюди увійшли невеликі повідомлення про поточні події у царині літературознавства, мовознавства, а також бібліотечного й наукового життя).
Для сучасних дослідників історії українських бібліотечних фондів юдаїки важливими для детальнішого наукового аналізу є такі матеріали розділу «Бібліотекографія»: стаття Й. Ліберберґа «Бібліотека та архів преси Інституту Єврейської Культури» (с. 249–265); праця «Єврейський відділ Всенародньої Бібліотеки України» (с. 266–271) Ізраеля Мітельмана, тодішнього керівника відділу ВБУ (у грудні 1931 р. його було звільнено з посади); статистично-історична розвідка «Київська Центральна державна бібліотека ім. М. Вінчевського» (с. 272–280) Лейба Броварніка, директора бібліотеки. Й. Ліберберґ не лише таврує своїх суперників у галузі академічної юдаїки за їх «буржуазність», згадує успішні «чистки» співробітників у ВБУ, але й детально оповідає про дари, передачі фондів з інших установ до ІЄПК (зокрема й фонди гебраїки та юдаїки з Бібліотеки ім. М. Вінчесвського), збиральницькі поїздки співробітників ІЄПК містечками й містами України та Росії з метою поповнення бібліотеки ІЄПК. Усі три вище згадані у статтях бібліотечні зібрання сформували теперішні фонди юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ). Наприкінці 1930-х рр., після закриття Бібліотеки ім. М. Вінчевського та переформатування ІЄПК (а фактично скорочення діяльності) на Кабінет єврейської літератури, мови і фольклору при Академії наук УРСР, їхні бібліотечні фонди надійшли до Бібліотеки академії наук (БАН) УРСР (колишньої ВБУ й майбутньої НБУВ). Відтак фонди єврейського відділу БАН могли налічувати понад 250 тисяч одиниць зберігання. До початку німецько-радянської війни ці фонди юдаїки не встигли до кінця опрацювати, а відсутність облікових даних станом на 1941 р. не дає можливості встановити точні втрати під час війни. Теперішнє унікальне зібрання документів з історії та культури єврейства (рукописів, періодичних видань, книг, записів музичного фольклору), які нині зберігаються у відділі фонду юдаїки Інституту рукопису НБУВ, налічує близько 150 тисяч одиниць зберігання.
Цікавим є повідомлення «Єврейський відділ Харківської державної бібліотеки ім. В. Г. Короленка» (с. 297–299) бібліографа Хацкеля Наделя. Окремої згадки варта історико-бібліотекознавча стаття до 100-річчя заснування першої на теренах колишньої імперії публічної книгозбірні «Одеська державна публічна бібліотека» (с. 291–296) Олександри Тюнєєєвої, завідувачки відділу рідкісних видань і рукописів і засновниці Музею книги. У статті вказано, що в Одеській бібліотеці книги їдишем почали каталогізувати лише з 1927 р., коли для цього було запрошено на роботу окрему людину. У примітці від редакції збірника зазначено, що невдовзі згадані єврейські книги були передані до бібліотеки ІЄПК. На час виходу збірника наприкінці 1930 р. О. Тюнєєву з політичних мотивів було звільнено з роботи. Для порівняльного аналізу щодо стану єврейських бібліотечних фондів у бібліотеках інших радянських республік варто також звернути увагу на статтю «Єврейський відділ Білоруської Державної Бібліотеки» (с. 281–290) Нохума Рубінштейна, керівника відділу.
Важливими джерелами до вивчення єврейського друкарства є такі бібліографічно-статистичні ґрунтовні праці: Аврома Кіржніца «11 років єврейської преси в Радсоюзі» (с. 104–112), у якій автор зосереджується не лише на радянській комуністичній пресі, але й дає статистичний і тематичний огляд усіх періодичних видань 1917–1928 рр., та роботи Іуди (Юди) Квітного «Єврейська книжкова продукція СРСР за рр. 1917–1921» (с. 349–369) та Залмена Ратнера спільно з І. Квітним «Єврейські книжки в СРСР за рр. 1917–1921» (с. 371–486). У тому ж 1930 р. згадані вище роботи виходили також окремими виданнями.
Tetyana Batanova,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-8407-9649,
Head of the Department,
Judaica Department,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: Batanova@nbuv.gov.ua
«BIBLIOLOGISHER ZAMLBUKH» OF THE INSTITUTE OF THE JEWISH CULTURE AT THE ALL-UKRAINIAN ACADEMY OF SCIENCES AS A SOURCE TO STUDY UKRAINIAN LIBRARY COLLECTIONS OF JUDAICA
“Bibliologisher zamlbukh”, published by the bibliological commission of the Institute of the Jewish Proletarian Culture at the All-Ukrainian Academy of Sciences, is a valuable source to study the history of Ukrainian library collections of Judaica and Jewish printing.
Keywords: “Bibliologisher zamlbukh”, history, Judaica, Yiddish, Institute of the Jewish Proletarian Culture, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.
Ми в соціальних мережах