Основні спрямування досліджень Інституту архівознавства НБУВ з євроінтеграції академічної наукової спадщини

Тези доповіді

УДК 930.253
Яременко Лідія Миколаївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4731-028X,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
директорка Інституту архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: yaremenko@nbuv.gov.ua

Основні спрямування досліджень Інституту архівознавства НБУВ
з євроінтеграції академічної наукової спадщини

Визначено основні напрями і завдання досліджень Інституту архівознавства НБУВ за науково-дослідним проєктом із вивчення та окреслення шляхів інтеграції архівної наукової спадщини України в європейський інтелектуальний простір.
Ключові слова: Інститут архівознавства НБУВ, наукові дослідження, архівна наукова спадщина України, шляхи євроінтеграції

Головні завдання науково-дослідної роботи Інституту архівознавства НБУВ у найближчі роки акцентуються на вивченні і визначенні шляхів процесу євроінтеграції академічної наукової спадщини України, дослідженні та представленні у вітчизняному та світовому інформаційному просторі документів Архівного фонду НАН України як невід’ємної складової європейської архівної наукової та історико-культурної спадщини.
Для реалізації завдань наукового проєкту пропонується кілька напрямів взаємопов’язаних складових дослідження.
1. Вивчення та аналіз вітчизняних і зарубіжних – видань, нормативних документів, методичних розробок, термінологічних словників, електронних ресурсів (сайтів, баз даних) щодо сучасного стану, проблем і завдань у діяльності наукових архівів, з більш конкретизованим вивченням питань представлення наукової спадщини як інституційної форми, так і особових фондів окремих вчених в архівних системах країн Європи, у національних архівних фондах; критеріїв експертизи цінності, стандартів описування документів і складання науково-довідкового апарату до них, формування фондів; форматів зберігання і нормативних засади використання як оригінальних, так і цифрових документів.
Вивчення та узагальнення досвіду зарубіжних архівів дасть можливість урахувати загальні тенденції щодо збереження наукової спадщини в культурному середовищі, представлення в інформаційному просторі та адаптувати їх до роботи українських наукових архівів, визначити практичні кроки для їх реалізації.
Зазначимо, що в сучасній українській історіографії значно активізувалося висвітлення питань загального стану архівної галузі зарубіжних країн (М. Палієнко, В. Бездрабко, Я. Калакура, І. Матяш, Л. Левченко); аналізу нормативних актів Євросоюзу стосовно оцифрування культурної спадщини, дотримання авторських і суміжних прав (Л. Приходько, Ю. Юринець); зарубіжного досвіду цифровізації (А. Майстренко, Р. Романовський); роботи з аудіовізуальними документами (Т. Ємельянова); інтеграції до ЄС архівних галузей країн Європи (Н. Залєток, Є. Чорноморець); публікації А. Хромова присвячено питанням розвитку міжнародної співпраці у архівній галузі та репрезентації оцифрованого культурного надбання України в європейському просторі.
Значний масив бібліографії зарубіжних видань з питань архівної справи сконцентровано у випусках «Бюлетеня Галузевого центру науково-технічної інформації з архівної справи та документознавства» та ін. У декількох публікаціях зустрічаємо інформацію про нормативне визначення науково-технічних архівів в архівній системі Данії (М. Горішня) і роботи Бюро технічних архівів та технічної документації в Румунії (А. Осипюк).
Проте відчувається брак як ґрунтовних досліджень, так і оглядових публікацій щодо питань організації системи архівів з історії науки і техніки в європейських країнах.
2. Удосконалення засад формування і методів описування архівних фондів наукових установ та особових архівних фондів учених України, розроблення методик формування джерельної бази з історії науки, науково-технічної діяльності з урахуванням створення всебічних, відкритих і зручних можливостей доступу до архівної інформації і до самих документів, зокрема і в інтернет-просторі; запровадження внесення додаткових відомостей під час складання заголовків сформованих справ, укладання описів на документи фондів, текстових граф електронних баз даних із внесенням до них тематично спрямованої інформації про загальноакадемічну, інституційну та персональну міжнародну наукову діяльність і співпрацю, внесок у розвиток світової науки і визнання українських учених європейським науковим товариством. Ще одним із перспективних механізмів можна вважати створення науковими архівами описів та інших видів довідкового апарату двома мовами – українською і англійською.
Це сприятиме більш активному поширенню знаннєвих ресурсів про участь і роль українських науковців у розвитку і досягненнях світової науки, як в Україні, так і у перспективі дає можливості щодо впровадження їх до архівного інформаційного простору інших країн. Актуальною є необхідність виявлення мережі європейських архівів, що зберігають документи з історії науки і науково-технічної діяльності, та встановлення з ними ділових контактів.
3. Архівна україніка у зарубіжних країнах. Для представлення у світовому інформаційному просторі повноцінного знаннєвого ресурсу про становлення, розвиток, досягнення української науки та її видатних представників через архівну наукову спадщину є також нагальна потреба щодо з’ясування її наявності в архівах інших країн. Це дасть можливість залучення отриманих відомостей до архівної інформаційної системи НАН України, налагодження творчих стосунків із відповідними архівними структурами зарубіжних країн і представниками діаспори для взаємовигідного обміну не лише науково-довідковими відомостями, а й цифровими документами. Відповідний позитивний досвід уже мають архівні академічні підрозділи – відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка та відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника.
Загальний пошук інформації та вивчення відповідних матеріалів, безперечно, слід розпочати з аналізу вже наявних відомостей в історіографії та архівному середовищі України. Зокрема, описів на документи фондів створеного у 2007 р. Центрального державного архіву зарубіжної україніки (з 2022 р. – у складі Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки) та бази даних Укрдержархіву «Архівна україніка», яка містить українську бібліографію загальних оглядів (понад 100 назв) і публікації про архівну україніку в країнах світу (охоплює базу на 31 країну і майже 1 тис. назв праць), серед яких нас першочергово зацікавлять статті Г. Боряка, І. Матяш, М. Палієнко, монографічне дослідження Даниленка В. М. та Добржанського О. В. «Академік Степан Смаль-Стоцький: Життя і діяльність. 1859–1938», у якому подано перелік документів з фондів українських архівів та Бібліотеки НТШ у Нью-Йорку, та ін. Також в «Архівній україніці» є матеріали про вже сформовані архіви, фонди і колекції з україніки, зокрема, «Архів Українського Вільного Університету в Мюнхені», у складі якого фонди істориків-науковців української Академії наук Н. Полонської-Василенко, П. Курінного, О. Оглоблина, оглядова стаття Т. Боряк «Особові фонди діячів культури та науки у Державному центральному архіві в Празі» та ін.
На ретельну увагу заслуговує праця «Облік архівних документів національної культурної спадщини, що зберігаються за кордоном, та документів іноземного походження, що стосуються національної історії: аналітичний огляд зарубіжного досвіду з рекомендаціями щодо вдосконалення вітчизняної практики» (Н. Залєток, Є. Чорноморець).
4. Практичні кроки до реалізації проєкту. Посилення роботи з оцифрування описів на документи фондів, що зберігаються в ІА, буде сприяти представленню їх онлайн 24/7 в базі «Архівний фонд НАН України» на сайті НБУВ, а налагодження тісної співпраці з архівами академічних наукових установ України дасть можливість представлення науково-довідкового апарату на їх фонди на цьому ресурсі.
Сьогодні на часі організація роботи з виявлення і наукового описання різних видів документів (творчих праць, листування, відзнак, фото) із фондів ІА, що репрезентують історію розвитку міжнародного наукового співробітництва українських учених, їх внесок в європейську науку. У разі поповнення АФ НАН України новими документами, що утворилися в діяльності установ НАН України та провідних її вчених, є доцільність зразу при надходженні фіксувати наявність підсумкової наукової документації (патенти, авторські свідоцтва, звіти), що мають міжнародне визнання, документів із міжнародної співпраці тощо. За підсумками передбачити розроблення відповідного тематичного реєстру назв таких документів. Доцільно запровадити повнотекстове оцифрування найбільш вагомих документів. За результатами започаткувати формування баз даних видового характеру з оцифрованими творчими і науково-технічними документами та фотодокументами, представлення їх у виставкових проєктах.
Співробітниками Інституту архівознавства НБУВ вже розпочато тематичну розробку документів наукових архівних фондів, активну публікацію серії статей про наукове співробітництво НАН України з європейськими країнами (Г. Індиченко); з оглядом і аналізом документних джерел особових фондів українських учених про співпрацю з науковими установами, товариствами і вченими Європи (І. Кіржаєва, М. Коломієць, А. Шаповал). Ця робота з підготовки наукових праць, методичних розробок, архівно-інформаційних довідників буде продовжуватись.
Отже, реалізація намічених напрямів дослідження дасть можливість удосконалити доступ та організацію залучення до різноманітних архівних ресурсів нової інформації про міжнародну академічну співпрацю, внесок установ НАН України та українських учених в європейську науку та сприятиме формуванню і популяризації історичних знань про українську науку в глобальному інформаційному просторі.

UDC 930.253
Lidiia Yaremenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4731-028X,
Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher,
Director of the Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: yaremenko@nbuv.gov.ua

PRINCIPAL DIRECTIONS OF RESEARCH
BY THE INSTITUTE OF ARCHIVAL STUDIES OF THE VERNADSKY NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE INTO EUROPEAN INTEGRATION OF ACADEMIC SCIENTIFIC HERITAGE

The paper focuses on principal directions and tasks of research by the Institute of Archival Studies of the Vernadsky National Library of Ukraine under the project on studying and outlining the ways of integrating Ukraine’s archival scientific heritage into the European intellectual space.
Keywords: the Institute of Archival Studies of the Vernadsky National Library of Ukraine, scientific research, archival scientific heritage of Ukraine, European integration paths.