ПУБЛІЧНІ БІБЛІОТЕКИ У ПРОЦЕСІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Тези доповіді

УДК 027.5:004-044.922
Пугач Любов Юріївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6408-8441,
аспірантка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв,
асистентка кафедри бібліотекознавства і бібліографії,
Львівський національний університет імені Івана Франка,
Львів, Україна
e-mail: ljubov.pugach@gmail.com

ПУБЛІЧНІ БІБЛІОТЕКИ У ПРОЦЕСІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Висвітлено місце та роль публічної бібліотеки – активного учасника віртуального простору у цифровому середовищі. Розглянуто використання інформаційно-комунікативних технологій у процесі інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів. Обґрунтовано доцільність цифровізації публічних бібліотек.
Ключові слова: публічні бібліотеки, цифровізація бібліотек, цифрові технології у інформаційно-бібліотечному обслуговуванні, електронні ресурси, цифрове суспільство.
Трансформація бібліотеки від усталеного традиційного осередку культури, освіти, комунікації до інноваційного, відкриває нові можливості для сучасного інформаційного суспільства. Позаяк цифровізація, впроваджені сучасні комунікаційні технології бібліотек перетворили їх на мультимедійні центри з широкими можливостями для користувача. Трансформація комунікаційних технологій надала засоби для реалізації нового формату роботи бібліотек, наприклад, такі: вебінари, віртуальні екскурсії, віртуальні виставки, онлайн курси, інтерактивні заходи. Складова сучасних бібліотек - відриті інноваційні простори для спілкування, коворкінги та інші громадські ініціативи. Проблематика дослідження висвітлена у працях відомих науковців: К. Бережної, І. Беззуб, І. Давидової, В. Ільганаєвої, О. Онищенка. Трансформація бібліотек й формування читацької культури є у полі зору дослідників: І. Бурміс, С. Деннебовецького, В. Медведєвої, В. Загуменної, О. Кузьменко, О. Каращук, В. Пальчук, С. Терентьєва. Впроваджені інновації у бібліотеках являються основою її трансформації та модернізації. Значна плеяда відомих науковців досліджують особливості інноваційної діяльності, як-от: Т. Вилегжаніна, В. Добровольська, Н. Каліберда, Н. Кунанець, А. Ржеуський та інші. Впровадження мережевих технологій як фактору впливу на здійснення соціальними інститутами інформаційної діяльності присвячено низку досліджень. Науковці аналізують, як цифрові інновації змінюють структуру, методи роботи бібліотек, досліджують переваги й виклики, які виникають у процесі інтеграції новітніх технологій у бібліотечну практику. Вочевидь, перевагами мережевих технологій є можливість розширювати доступ до інформаційних ресурсів, підвищувати ефективність інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів, відтак, таким чином створювати нові форми комунікації з громадськістю. Вітчизняні дослідники О. Волохін, В. Копанєва, Л. Кислюк, О. Мар’їна, Д. Соловяненко дають вичерпні відповіді на вищезазначені питання. Позаяк, проблемою сьогодення є технологізація бібліотечно-інформаційної діяльності в цифровому середовищі, дослідженням якої займається, зокрема вітчизняна науковиця О. Мар’їна. Дослідницею ґрунтовно досліджено освоєння бібліотеками механізації вже впроваджених технологічних процесів, опанування мережевих технологій. Як підкреслює науковиця web-технології є потужним стимулом для web-орієнтованого розвитку бібліотек, відтак, динаміка web-середовища відкриває нові можливості для їх розвитку.
У Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки «Читання як життєва стратегія» є багато завдань, які потребують вирішення, позаяк, одним із цього перелікує займає - інформатизація публічних, шкільних бібліотек, бібліотек ЗВО. Як зазначає президентка Української бібліотечної асоціації О. Бруй, на сьогодні, є наступні виклики у цифровій трансформації, а саме: відсутність правдивої й повної інформації про стан інформатизації у бібліотеках, залучення ресурсів на інформатизацію бібліотек та механізми їх надання; впровадження в бібліотеках автоматизованих бібліотечних інформаційних систем (АБІС) / перехід на АБІС, яка підтримує міжнародні стандарти «псевдо АБІС»; щорічна підтримка ПЗ, виклик компетентностей та інше. У 2020 р. Міністерство цифрової трансформації України провело дослідження щодо підключення публічних бібліотек до якісного та швидкісного Інтернету. Перше, що бачимо на сайті Міністерства 92 % бібліотек не мають якісного Інтернету (станом на 11 червня 2020 р.). В Україні – 16000 бібліотек, які можуть стати цифровими хабами. Це можливо лише з підключенням швидкісного Інтернету від 100 мбіт/с, вільного доступу відвідувачів до Wi-Fi, сучасного парку комп’ютерів. Відповідно, за таких умов користувачі зможуть отримати якісний контент та користуватися онлайн-сервісами. Статистика, якою оперуємо, це дослідження проведене Міністерством цифрової трансформації України, бачимо, що: 4 662 бібліотеки з 16 038 під’єднані до будь-якої технології (29 %). Виняток – Київ, де 90 % бібліотек мають Інтернет. Доступ до Wi-Fi мережі є у 3 733 бібліотек. Зокрема, до оптики підключені лише 954 бібліотеки із загальної кількості. Тобто 92% бібліотек не мають якісного Інтернету, це означає, що є суттєві обмеження у використанні контенту. З травня цього ж 2020 р. Міністерство запропонувало план дій щодо розвитку підключення бібліотек до якісного Інтернету. По-перше, підключення бібліотек до якісного Інтернету, що увійде до Національного плану розвитку ШСД. По-друге, підписано меморандум про співпрацю з Комітетом Верховної Ради України з питань цифрової трансформації, Інтернет Асоціацією України та Громадською організацією «Всеукраїнська громадська організація Українська бібліотечна асоціація» (УБА). По-третє, завдяки проєкту Дія. Цифрова освіта з а сприяння УБА та допомоги соціально відповідального бізнесу Міністерство цифрової трансформації почало комп’ютеризувати бібліотеки (станом на 2020 р. передали бібліотекам 5 000 комп’ютерів).
Одним з важливих факторів впливу на діяльність публічних бібліотек також стала повномасштабна війна. Вітчизняні науковці Тур О., Саранча В., Шабунін В. констатують, що понад 1500 об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури зруйновано, тому постала проблема у дигіталізації музейних, архівних та бібліотечних колекцій України та збереженні культурних цінностей. Автори статті «Дигіталізація архівних фондів, музейних та бібліотечних колекцій як чинник збереження національної культурної спадщини України» наголошують, що проблема збереження культурних цінностей стала предметом обговорення на численних міжнародних форумах, конференціях, численних симпозіумах. У підсумку обговорення зроблено висновки про формування Національної доктрини із захисту культурної спадщини архітектурних, історичних та археологічних пам'яток, колекцій музеїв, архівів та бібліотек, музейних предметів та витворів мистецтва. Дослідниками наведено приклад, що оцифровані колекції можуть бути інтегровані в навчальні програми університетських курсів (використання як навчальних матеріалів). Також оцифровані матеріали можуть стати основою віртуальних виставок. Погоджуємося з думкою науковця Колеко М. щодо питання захисту книжкових пам’яток та актуальність їх цифровізації. Позаяк в умовах війни, це просто необхідність. Низка необговорених питань залишається у подальших наукових розвідках, зокрема: основні напрями цифровізації бібліотек України, як-от: електронні каталоги й цифрові колекції; бібліотечні автоматизовані системи та їх використання у бібліотечній практиці; віртуальні довідкові служби; бази даних та електронні ресурси: мобільні додатки та платформи; хмарні технології. Адже, цифровізація бібліотек України – це доступ до інформації й знань для усіх верст населення та нові можливості для користувачів.

УДК 027.5:004-044.922
Liubov Pugach,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6408-8441,
graduate student National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts,
assistent of the Department of Library Science and Bibliography Ivan Franko, National University of Lviv
Lviv, Ukraine
e-mail: ljubov.pugach@gmail.com

PUBLIC LIBRARIES IN THE PROCESS OF DIGITAL TRANSFORMATION

The place and role of the public library - an active participant of the virtual space in the digital environment - is highlighted. The use of information and communication technologies in the process of information and library service to users is considered. The expediency of digitization of public libraries is substantiated.
Keywords: public libraries, digitization of libraries, digital technologies in information and library services, electronic resources, digital society.