БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ТА ТВОРЧІСТЬ ВОЛОДИМИРА СІЧИНСЬКОГО – ВІДОМОГО УКРАЇНСЬКОГО АРХІТЕКТОРА, ГРАФІКА, МИСТЕЦТВОЗНАВЦЯ ТА ІСТОРИКА В ЕМІГРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

Тези доповіді

УДК 72.94.49/478:468. 44
Гальчинський Володимир Леонідович,
ORCID https:// 0000-0003-1042-0773
провідний бібліотекар,
відділ зарубіжної україніки,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: GVovik@i.ua

БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ТА ТВОРЧІСТЬ ВОЛОДИМИРА СІЧИНСЬКОГО–ВІДОМОГО УКРАЇНСЬКОГО АРХІТЕКТОРА, ГРАФІКА, МИСТЕЦТВОЗНАВЦЯ ТА ІСТОРИКА В ЕМІГРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

Розглянуто біографію та творчу діяльність видатного українського архітектора, мистецтвознавця та історика В. Січинського в еміграції протягом 20-50-х років XX cтоліття. Розкривається його творчість в архітектурній та публіцистичній галузях.
Ключові слова: В. Січинський, Львів, Прага, УВУ, CША, архітектура, книги, культура.

У тезах розповідається про діяльність відомого українського архітектора, графіка, мистецтвознавця та історика Володимира Січинського, який належить до числа тих непересічних учених України, які мали винятковий талант та змушено прожили значну частину свого життя в еміграції, будучи майже невідомими в Україні до другої половини 80-х–початку 90-х років XX ст. Праці В. Січинського зберігаються, зокрема, у фондах відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ), деякі з них представлені у цих тезах.
В. Січинський народився 24 червня 1894 року в місті Кам’янці-Подільському. У 1912 р. він завершив навчання у кам’янецькому технічному середньому училищі із золотою медаллю, а коли вчився у цьому закладі, одночасно відвідував курси місцевої художньо-промислової школи, де отримав знання з малювання та мистецтвознавства. У 1917 році В. Січинський закінчив Інститут цивільних інженерів у Санкт-Петербурзі з відзнакою, здобувши фах архітектора та повернувся до Кам’янця-Подільського.
Після встановлення на Поділлі комуністичної влади, Січинський вирішив переїхати до Львова (який входив до складу Польщі) і від 1920 р. проживав у цьому місті. Восени 1921 р. він був одним з ініціаторів створення Гуртка діячів українського мистецтва (ГДУМ) у столиці Галичини та став його секретарем. Влітку 1922 р. Січинський дослідив, обміряв, замалював і сфотографував найстаріші пам’ятки української дерев’яної архітектури в околицях Львова, що, зокрема, сприяло обранню його членом історико–мистецької секції Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) у столиці Галичини. Він викладав історію та мистецтвознавство в Академічній гімназії у Львові, однак 2 вересня 1923 р. був звільнений через відсутність польського громадянства. В. Січинський протягом 1923–1945 рр. мешкав у Празі. У 1923–1926 рр. В. Січинський навчався в Українському вільному університеті (УВУ) столиці Чехословаччини. 1927 року в УВУ він захистив докторську дисертацію на тему: «Архітектура Крехівського монастиря по девориту 1699 р.». Найціннішим витвором мистецтва Січинського, як архітектора, вважається п’ятибанна монастирська Церква Святого Духа у Михайлівцях на Пряшівщині (1933–1934 рр.).
У 1942 році В. Січинський стає професором УВУ. Під час гітлерівської окупації Чехії він проводив антинацистську діяльність, за яку був заарештований празьким гестапо: у 1943–1944 рр. сидів у в’язницях Праги та Берліна. У 1945 році В. Січинський переїхав спочатку до Західної Німеччини, де в Аугсбурзі продовжував викладацьку діяльність, як професор УВУ. Від 1948 р. він жив і працював у США: викладав в Українському технічному інституті Нью-Йорка. Під час проживання у цій країні Січинський збільшив свої творчі здобутки: п’ятибанна Кафедральна Українська православна церква у Виппені біля Нью-Йорку, яку він спроєктував, отримала на конкурсі 1948 р. другу премію. В. Січинський помер 25 червня 1962 р. у м. Патерсон (США).
В. Січинський був автором понад 600-т праць. Книга В. Січинського «Чужинці про Україну» – є його найфундаментальнішою працею. Вона вперше вийшла друком у Львові у 1938 році, а після першої публікації, він доповнив цю монографію новим фактичним матеріалом. 1946-го р. в Аугсбурзі було опубліковано її 5-те видання. У ній, зокрема, містяться уривки історіографічних описів Патріарха Фотія I та Лева Диякона про походи князів Аскольда та Святослава на Візантію у IX–X ст., відповідно. Cуттєвим внеском в українську історію та культуру є книга В. Січинського «Іван Мазепа–людина і меценат», яка вперше була надрукована 1951 р. у Філадельфії (США). У ній Гетьмана України зображено не лише, як розумного державного діяча, який прагнув визволити свою Батьківщину з-під влади Петра I, але й також, як тонкого фахівця мистецтва, причетного до створення в Україні окремого архітектурного стилю, що увійшов до науки під назвою «Козацьке бароко». Крім того, в ній розкривається суттєвий внесок І. Мазепи в розвиток вітчизняної меценатської справи. Серед історичних праць В. Січинського, в останній період його життя, найважливішою є монографія «Роксоляна», яка вийшла друком у Лондоні 1957 року. Ця книга розкриває його бачення етногенезу української нації, а також уявлення автора щодо витоків української державності від Роксоланії–території, на якій проживали нащадки сарматів–роксолани.
У 1956 році були опубліковані у Нью-Йорку два перші томи В. Січинського «Історія українського мистецтва». У 1-му томі міститься огляд української архітектури від найдавніших часів до Другої світової війни, а 2-ий том являє собою ілюстративне доповнення до першого тому: у ньому є в наявності 64-ри таблиці та 300-та малюнків, виконані самим автором. Це перша праця, що об’єднує українську архітектуру, яка ґрунтується на серйозному та всебічному досліджені. У книзі розглядаються не лише наявні, але й зруйновані архітектурні пам’ятки України, починаючи з доби Русі. Крім того, у ній зображена архітектура українців за межами Батьківщини: у Чехії, Словаччині, Польщі, Румунії, США та Канаді. Попри те, що автор так і не встиг завершити цю працю, перші два її томи посіли особливе місце в класичній спадщині культури України.
Отже, творчість В. Січинського стала унікальним явищем української культури XX століття. Спроєктовані ним архітектурні споруди, його фундаментальні мистецтвознавчі праці, зокрема, на історичну тематику, розкрили високий рівень розвитку, велич української культури та мистецтва серед народів світу.

UDC 72.94.49/478:468. 44
Halchynsky Volodymyr Leonidovych,
ORCID https:// 0000-0003-1042-0773
Leading librarian,
Department of Foreign Ukrainica,
Institute of book studies,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: Gvovik@i.ua
BIOGRAPHICAL INFORMATION AND CREATIVITY OF VOLODYMYR SICHINSKY, A KNOWN UKRAINIAN ARCHITECT, GRAPHIC ARTIST, ART EXPLORER AND HISTORIAN DURING THE PERIOD OF EMIGRATION
The biography and creative activity of the outstanding Ukrainian architect, art critic and historian V. Sichynsky in emigration during the 20s-50s of the 20th century were considered. His creation in the architectural and journalistic fields are revealed.
Keywords: V. Sichinsky, Lviv, Prague, UFU, USA, architecture, books, сulture.