ВИЗНАЧАЛЬНІ НАСТАНОВИ IFLA ТА WSIS ЩОДО АДАПТАЦІЇ БІБЛІОТЕК ДО УМОВ СЬОГОЧАСНОСТІ

Тези доповіді

УДК 0211–043.84:027.089:[061.1 (100)IFLA+005.745(100)WSIS]
Олена Лопата,
ORGID https://orcid.org/0000-0002-1386-3409,
молодша наукова співробітниця,
сектор обслуговування у читальних залах періодичних видань,
Відділ комплексного бібліотечного обслуговування,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: el99886@ukr.net

ВИЗНАЧАЛЬНІ НАСТАНОВИ IFLA ТА WSIS
ЩОДО АДАПТАЦІЇ БІБЛІОТЕК ДО УМОВ СЬОГОЧАСНОСТІ

Проаналізовано низку підсумкових документів IFLA та WSIS щодо адаптації бібліотек до сучасних умов. Наведено основні результати дослідження та розглянуто особливості обслуговування читачів НБУВ рецензованими електронними часописами на поточному етапі.
Ключові слова: документ, книгозбірня в інформаційному середовищі, настанови з бібліотечної діяльності, IFLA, WSIS, бібліотечна сфера, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, дослідження.

Сучасна діяльність Міжнародної Федерації Бібліотечних Асоціацій (далі: IFLA) сконцентрована як на адаптивному регулюванні функціонування бібліотечної сфери у цілому так і на регламентації організаційно - концептуальної роботи IFLA зокрема.
Однією із визначальних гуманітарних подій минулого десятиріччя стала презентація на Всесвітньому бібліотечно-інформаційному конгресі IFLA (World Library and Information Congress, далі: WLIC) серпня 2013 р., фундаментального Звіту IFLA щодо тенденцій розвитку світової бібліотечно-інформаційної структури (питання детально розглянуто у попередніх роботах).
Подальші оновлення 2016, 2017, 2018 та 2019 років мали за мету надання матеріалів для опрацювання. Червня – липня 2021 р., IFLA запропонувала бібліотечним лідерам вказати чинники, що на їхню думку, вплинуть на функціонування бібліотечної царини у найближче десятиріччя. Правлінням IFLA було розглянуто думки, що надійшли, й визначено основні теми обговорення у рамках WLIC – 2021. Гасло К. Маккензі «Давайте працювати разом!» покладено в основу концепції форуму.
Наприкінці 2021 року Штаб-квартирою IFLA було опубліковано оновлений Звіт IFLA (IFLA Trend Report 2021 Update) (далі: Оновлений Звіт). Показово: незважаючи на те, що IFLA координує бібліотечно – інформаційну сферу, домінантні напрями, сформульовані її експертами, виявилися пророчими щодо всього інформаційного простору, зокрема й України.
Важливо відзначити, що Оновлений Звіт – це не окрема публікація зі статистики, а динамічна та змінна множина онлайн-ресурсів для бібліотечних та інформаційних фахівців. Поряд із самим Звітом надаються статистичні дані та супровідні матеріали, експертні документи та огляди обговорень. IFLA рекомендує долучитися до розгляду в онлайн - режимі, використовуючи тег #IFLATrendReport, а також простежувати новини IFLA на сайті організації.
23 січня 2023 р. IFLA було оголошено про публікацію чергового поновлення Звіту. У його доопрацюванні прийняли участь керівники книгозбірень, провідні науковці та «лідери думок», які відвідали WLIC – 2022. Головна інтенція – представники бібліотечної справи, мають скорегувати роботу таким чином, щоб не лише упевнено зустріти майбутнє, а й максимально дієво використати існуючі можливості. І то, йдеться про активну відповідь, а не про пасивну реакцію. Нове видання Звіту поглиблює тематику оновлення 2021 р. за двома ключовими напрямами: вирішення актуальних завдань, сформульованих у попередньому Звіті; стимулювання та вдосконалення фахової діяльності, пов’язаної з реалізацією ініціатив зі створення Бібліотечної карти світу IFLA.
88-й WLIC відбувся у Роттердамі (Нідерланди) 21 – 25 серпня 2023 р. під гаслом «Давайте працювати разом, давайте бути бібліотекою». Його засадничою темою стала роль книгозбірень у формуванні інклюзивного суспільства, де кожна людина має рівні можливості. Взявши за основу положення Стратегії IFLA 2019 – 2024 рр., було виокремлено та охарактеризовано роботу за такими фундаментальними напрямами: посилення глобального голосу книгозбірень, особливо – національних бібліотек (далі: НБ); заохочення та вдосконалення професійної практики; об’єднання та розширення можливостей бібліотек; оптимізація IFLA як організації.
У рамках WLIC – 2023 у гібридному форматі відбулося засідання Генеральної Асамблеї IFLA. Делегати відзначили важливість побудови довгострокових відносин із партнерами як поміж бібліотечної спільноти так і за її межами, а також сумісної роботи з представниками місцевих громад. Правління IFLA узгодило перелік установ, у яких будуть розміщені регіональні офіси (далі: РО) 2024 – 2026 рр. Вперше РО буде відчинено у регіоні країн Близького Сходу та Північної Африки, що відповідає масштабним зусиллям з посилення тут присутності IFLA.
19 червня 2023 р. Правління IFLA оголосило, що WLIC – 2024 р. відбудеться в Дубаї, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), що мало стати першим випадком вибору арабомовної (семітської) країни місцем проведення форуму за всю 95-річну історію. На адресу IFLA почали надходити подання як на підтримку цього рішення, так і з критичними зауваженнями. З огляду на це, бібліотечно-інформаційна асоціація ОАЕ відкликала свою заявку 3 жовтня 2023 р. Оскільки Дубай був єдиним прийнятним місцем, WLIC – 2024 р. скасовано.
Попри все це, роботу IFLA та WLIC не призупинено. Опубліковано серію оглядів IFLA присвячених різним сферам бібліотечної діяльності, передусім –мережі інтернет та цифровому простору загалом. Основними проблемами для бібліотек, згідно звіту Diplo Foundation, визначено: протиріччя між необхідністю дотримуватись недоторканності приватного життя та «боротьбою» зі шкідливим контентом; підвищена увага до відповідальності посередників; необхідність захисту книгозбірень від того ж регулювання, яке накладається на технологічні гіганти (Google, Apple, Amazon та ін.); еволюція у сфері механізмів глобального управління Інтернетом; технології Crypto, Web 3.0 та Metaverse, а саме – децентралізація мережі; нові технології підключення, насамперед – Starlink; штучний інтелект та «четверте покоління прав людини»; доступність цифрових технологій.
Цим питанням надано увагу і на конференції UNESCO лютого 2023р. UNESCO розробило оновлення Показників універсальності Інтернету (Internet Universality Indicators), які визначають засади охоплення населення цифровими технологіями. IFLA підтримуватиме бібліотеки у проведенні подібних моніторингів, а також у підготовці відповідних директив та наукових розглядів.
Підсумкові настанови IFLA, WSIS та UNESCO є важливими чинниками адаптації книгозбірень до сьогочасних обставин. Оновлений Звіт покликаний допомогти бібліотекарям і бібліотекам виробити підґрунтя для їх діяльності по всьому світу. Як і вся серія Звітів, кінцеве видання створено для реалізації на практиці. Узагальнюючи приписи означених документів висновуємо, що НБ рекомендовано: розглядати книгозбірні як суб’єкти найрізноманітніших напрямів діяльності; брати участь у вирішенні ширшого кола завдань; доповнити розуміння того, що належить до бібліотечної сфери та домогтися ототожнення бібліотечної діяльності з поняттям «динаміка»; приймати й запроваджувати інноваційні та перспективні методи роботи; оминати вторгнення у приватне життя читачів та оптимізувати систему захисту персональних даних (далі: ПД) від несанкціонованого доступу; позиціонувати себе як одну з найважливіших складових наукової інфраструктури; посилити інформаційно - просвітницьку діяльність; розглядати взаємодію між спеціалістами бібліотечної справи як невід’ємну складову професіональної практики; зміцнювати відносини з партнерами; поряд з бібліотечною сферою, розроблювати засадничі документи щодо усієї інформаційної царини.
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (далі: НБУВ) бере безпосередню участь у реалізації означених завдань. У книгозбірні провадиться як традиційне, так і дистанційне обслуговування читачів. Попри воєнний стан, користувачам НБУВ подовжено у віддаленому режимі надання доступу до міжнародних ресурсів: порталу знань «Research4Life», баз даних (далі: БД) наукової інформації – реферативної БД та наукометричної платформи «Scopus», наукометричної платформи «Web of Science». Крім того, уможливлено користування передплаченими наукометричними та міжнародними бібліографічними БД з домашніх та робочих комп’ютерів. Комплексне дослідження з використання іноземних електронних документів провадиться з 2006 р. – від початку обслуговування користувачів НБУВ рецензованими науковими часописами. За результатами анкетування 2024 р., переважна більшість респондентів – 84,2%, насамперед зацікавлені у БД Scopus; платформу Web of Science визначили пріоритетною – 10,6% користувачів, міжнародний портал знань Research4Life – 5,2%.
Вагомою складовою роботи НБУВ, поряд з науково - дослідною, традиційно є соціокультурна та міжнародна діяльність, зокрема й налагодження партнерських відносин. Ознакою сьогодення є інтеграція українських та закордонних бібліотек у репрезентації культурної спадщини. ПД читачів НБУВ обробляються із застосуванням комплексної системи захисту інформації, яка вибудувана на сучасних міжнародних стандартах та згідно з положеннями регулятивних Законів України. Завдання підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців вирішуються завдяки регулярним проведенням науково-практичних конференцій, занять та семінарів, що спираються на документи IFLA.

UDK
Olena Lopata,
ORGID https://orcid.org/0000-0002-1386-3409,
Junior Research Associate,
Service Sector in the Reading Halls of Periodicals,
Department of the Complex Library Services,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: el99886@ukr.net

DETERMINING INSTRUCTIONS IFLA AND WSIS ON THE ADAPTATION OF LIBRARIES TO PRESENT CONDITIONS

The final documents of the IFLA and WSIS on the adaptation of libraries to present conditions are analyzed. The results of scientific research work and the practice of using the collection of foreign peer-reviewed electronic journals of the NBUV are presented.
Keywords: document, library in information society, instructions on library activity, IFLA, WSIS, librarianship, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, research.