ГАЗЕТА «УКРАЇНА» ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО І КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (СІЧЕНЬ-ЛЮТИЙ 1919 р.)

Тези доповіді

УДК 94(477):[930.2:070(477)"1919"
Дригайло Сергій Васильович,
ORKID https://orkid.org/0000-0001-9744-5951,
кандидат історичних наук, науковий cпівробітник,
відділ пресознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: svdblackraven@ukr.net

Носкіна Наталія Миколаївна,
завідувачка відділу,
відділ формування та використання газетних фондів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: noskina@nbuv.gov.ua

ГАЗЕТА «УКРАЇНА» ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО І КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (СІЧЕНЬ-ЛЮТИЙ 1919 р.)

Розглянуто і проаналізовано контент газети «Україна» як інформаційного джерела, котре висвітлювало суспільно-політичне, економічно-господарське, наукове, культурне життя Української Народної Республіки (УНР) на початку 1919 р.
Ключові слова: газета «Україна», Директорія, Самійленко, Закони УНР, українська преса.

1917–1921 рр. увійшли в історію України як один з складних періодів становлення незалежної Української держави. У грудні 1918 р. внаслідок повстання (14 листопада – 14 грудня 1918 р.) на зміну уряду Української Держави гетьмана Павла Скоропадського прийшов уряд Директорії УНР. Зміна політичного курсу і органів державної влади зумовили зміни на ринку української преси. Поновили вихід періодичні видання, котрі були закриті гетьманською цензурою, почали виходити нові видання, певна кількість видань закрилася.
«Україна» – одна з нових газет, перший номер якої вийшов 14 січня 1919 р. у Києві. Видання презентувало себе як щоденний політичний, економічний, літературний і науковий часопис. Редакція у своїй програмній статті проголошувала, що газета підтримуватиме демократичні засади організації і функціонування української держави, відстоюватиме самостійність України, захищатиме культурні і політичні інтереси українського народу та сприятиме економічному розвитку країни. Видання планувало залучити до співпраці професійних політиків і літераторів, як в Україні, так і за її межами. Редактором-видавцем газети зазначено Володимира Самійленка – українського поета-лірика, сатирика, драматурга, перекладача, видавця.
Головні рубрики видання відповідали програмним засадам газети: «Офіційний відділ», «Діяльність Директорії», «Міжнародна політика», «По Україні», «У Києві», «Літературний корпус», «Театр і мистецтво», «Телеграми», «Повідомлення». На першій шпальті газети друкувалися закони, універсали, накази Директорії, Головної Управи війська УНР, Київського повітового коменданта, ін. Накази стосувалися різних напрямків діяльності урядових інституцій: призиву до війська, розподілу землі, боротьбі органів влади зі спекуляцією, арештами, погромами, агітацією проти незалежності і об’єднання Українських земель.
На сторінках газети опубліковано також низку законів, зокрема щодо земельної реформи – «Про землю в УНР» (14.01.1919), «Про ліс в УНР» (там само), «Про додаткове наділення землею козаків УНР» (19.01.1919). Закони про землю коментувалися та обговорювалися серією публікацій: «Місто і село» В. Тимошенка (20.01.1919), «План проведення земельної реформи» М. Шаповала (28.01.1919), «Напрями сучасної аграрної політики» А. Хамардика (24.01.1919). Стосовно останньої статті редакція газети висловила свою незгоду з позицією автора й наголошувала на тому, що погляд редакції на земельну реформу висловлено у статті В.Т. (ймовірно д-р В. Тимошенко), «Земельна реформа» (14.01.1919.).
Українська держава, яка знаходилась у стані неоголошеної війни з більшовицькою Росією, потребувала поповнення та перебудови війська. Майже у кожному номері газети друкувалися заклики і відозви до селян, робітників, козаків, інтелігенції стати на захист УНР. Редакція газети у своїй програмній статті акцентувала, що країна має бути готова до «великих жертв», заради забезпечення своєї незалежності, «без самостійності – смерть нам, все візьмуть як, своє, і поділять поміж себе сусіди наші» (Від редакції // Україна. Київ. 14.01.1919. С. 2). У січні 1919 р. були опубліковані Закони УНР про мобілізацію: «Закон про заклик військових до дійсної служби» (22.01.1919) та «Закон про поновлення Армії та флоту Української Народної Республіки» (29.01.1919), котрі активно обговорювалися на сторінках газети.
Поширення «неправдивих чуток», брак їх професійного спростування, змусило Директорію запровадити військову цензуру для всіх періодичних видань, листівок, брошур, книжок. Редакція газети закликала розповсюджувачів інформації звертатися до новоствореного Інформаційного бюро за «словом правди» – безкоштовними газетами, листівками, брошурами тощо. Прийнятий Директорією Закон «Про друковані видання» мав врегулювати та забезпечити правову діяльність у видавничій сфері. Законом передбачалося і надходження 2-х обов’язкових примірників до Української Національної бібліотеки.
Питанням міжнародних відносин УНР присвячено рубрики: «В дипломатичних колах», «Міжнародна політика». Самостійність України, її незалежність і міжнародне визнання, рівноправність серед інших європейських держав, визнання «приналежності» територій з переважною кількістю українського населення до УНР (Донецького басейну, Таганрозької і Ростовської округи, Кубані, українських повітів Беcсарабії, Галичини, Буковини, Холмщини, Підляшшя та Угорської України) висвітлювались в газеті низкою публікацій, зокрема таких: «Міжнародне становище України» В. Калиновича (14.01.1919), «Київ і Прага» М. Зборовського, (18.01.1919), «Чи потрібне Україні міжнародне признання» М. Бондаря (18.01.1919) тощо. Політика газети була рішуче налаштована проти тих українських партій, громадських і національних об’єднань, котрі підтримували автономію або федерацію з Росією, та вважала таке об’єднання фатальним. Цим питанням присвячені такі дописи: О. Н. [ймовірно Осип Назарук] – «Державна самостійність і соціалізм», Тимошевський В. – «Українська демократія і більшовики» (16.01.1919), Савенко А. – «Діячі скоропадщини» (початок 18.01.–28.01.1919) тощо.
На сторінках газети висвітлювалися події національно-політичного, культурного та літературного життя України, зокрема публікувався перебіг засідань та промови учасників Трудового конгресу України (23–28.01.1919 р.). Часопис описував урочистості на Софійському майдані Києва, присвячені проголошенню 22 січня 1919 р. Універсалу про об’єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну. У виданні публікувались і літературні твори українських поетів і письменників: Г. Чупринки, О. Олеся, В. Кіпчука (С. Черкасенка), Х. Майстренка, В. Самійленка (В. Сивенького) та ін.
Значне місце у газеті займали публікації, що піднімали проблеми науки і освіти (І. Щ. [Іринарх Щоголів], Х. Брут, С. Батюк), економіки, сільського господарства і кооперації (Я. Левченко, В. Тимошенко, А. Хамардюк), культури (І. Зілинський, Я. Левченко, К. Мирний), книговидання, бібліотечної справи і бібліографії (Ю. Меженко), національного питання (В. Тимошевський), релігії (І. Майданський). Сторінки газети містили різні оголошення, повідомлення, анонси, рекламу, у т.ч. нових періодичних видань і театральних вистав. Незважаючи на те, що список співробітників газети не був оприлюднений, більшість публікацій були авторськими і свідчать, що з газетою співпрацювали відомі фахівці і поважні політики. Певна кількість дописів публікувалися під псевдонімами і криптонімами.
Через більшовицький наступ‎ і «панічні настрої» у Києві, газета опублікувала повідомлення: «З огляду на політичні обставини газета переноситься тимчасово до Галичини» (Од редакції // Україна. Київ. 29.01.1919. С. 1), сподіваючись незабаром повернутися до української столиці. Останній номер (№ 16) видання за підписом видавця-редактора В. Самійленка вийшов 2 лютого 1919 р.
Попри короткий час існування, газета здійснила внесок у формування національної свідомості громадян України, захищаючи на своїх сторінках інтереси трудового селянства, робітників, інтелігенції, підтримуючи проведення фінансової і земельної реформ, автокефалії української православної церкви, націоналізації школи, побудови сильної, дисциплінованої армії, підтримуючи необхідність підготовки і впровадження трудового законодавства.

UDK 94(477):[930.2:070(477)"1919"
Serhii Dryhailo,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9744-5951,
Candidate of Historical Sciences, Research Fellow,
Press Studies Department,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e–mail: svdblackraven@ukr.net

Nataliia Noskina,
Head of Department,
Department of Formation and Use of Newspaper Funds,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: noskina@nbuv.gov.ua
«UKRAINE» NEWSPAPER AS SOURCE OF STUDYING SOCIO-POLITICAL AND CULTURAL LIFE OF THE UKRAINIAN PEOPLE'S REPUBLIC (JANUARY-FEBRUARY 1919)
The content of the «Ukraine» newspaper as an information source that covered the socio-political, economic, scientific, and cultural life of the Ukrainian People's Republic (UPR) at the beginning of 1919 has been examined and analyzed.
Keywords: «Ukraine» newspaper, the Directorate, Samiylenko, Laws of the UPR, Ukrainian press.