Евристична цінність вивчення аукціонних каталогів XVIII ст. як важливих джерел історико-книгознавчих досліджень

Тези доповіді

Соколов Віктор Юрійович, кандидат історичних наук, доцент,
головний бібліотекар науково-дослідного відділу
Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого
м. Київ, Україна; e-mail: socolv@i.ua
https://orcid.org/0000-0002-0208-1292

Евристична цінність вивчення аукціонних каталогів XVIII ст. як важливих джерел історико-книгознавчих досліджень

Анотація: висвітлено розвиток книжкових аукціонів у XVII–XVIII ст. в окремих провідних країнах світу; проаналізовано місце і роль видань аукціонних каталогів у розвитку книгодрукування та книготоргівлі, зокрема на теренах України у XVIII ст.; з’ясовано та обґрунтовано важливість їхнього вивчення для історико-книгознавчих та історико-бібліотекознавчих досліджень.
Ключові слова: аукціонний каталог, книжковий аукціон, історія книги та книгодрукування, рідкісні та цінні видання, історико-книгознавчі дослідження.

Аукціонний каталог книжкових аукціонів – це друковане видання, в якому публікується інформація про запропоновані для продажу на аукціоні рідкісні та цінні видання, рукописи, гравюри, мапи, ноти та інші документи, які представлені у вигляді певного переліку позицій із зазначенням початкових цін та інших відомостей про предмети продажу, а також актуальна інформація про визначені принципи та правила проведення і організації торгу. Такий каталог є, фактично, одним з різновидів рідкісного видання, що має бібліографічну цінність, де подається розширена бібліографічна та історико-книгознавча характеристика запропонованих на продаж видань та рукописів (відомості про автора, зміст праці, наклад, ілюстрації, провенієнції та інші особливості примірника книги чи періодичного видання). Іноді додається також інформація про цінність зазначених документів та певні особливості побутування їх у суспільстві, зокрема, про їх попередніх власників, про перебування тих чи інших книг в бібліотечних зібраннях та колекціях тощо. Нерідко описи окремих елементів супроводжуються ілюстративним матеріалом, фотографіями, історичними довідками, оскільки від професійно підібраного складу книг, рівня бібліографічного опису, якості анотації, оптимальної внутрішньої структури, повноти довідкового апарату, грамотного дизайну, якісного художньо-поліграфічного оформлення залежать привабливість аукціонного каталогу (далі – А. к.) для покупців та ефективність роботи з ним.
Найперші книжкові аукціони (далі – К. а.) на рубежі XVI–XVII ст. ймовірно, супроводжувалися рукописними А. к., але незабаром стало за норму створення та використання друкованих каталогів. Наприклад, перший К. а. в Англії відбувся у 1676 р. у Лондоні. Для нього був надрукований і перший в історії англійської антикварної книжкової торгівлі А. к., що включав близько 6000 лотів (позицій). У Німеччині у 1670 р. книготорговцем К. Кірхнером було проведено перший К. а. у Лейпцигу, а в 1682 р. у Гамбурзі було випущено один з перших німецьких А. к. За допомогою аукціонів тут продавали не лише старовинні, але й нові книги, переважно – нерозпродані залишки тиражів різних друкарень. Відомо, що франкфуртський бургомістр Конрад фон Уффенбах став першим у Німеччині, хто продав власну велику бібліотеку через К. а. за допомогою А. к., надрукованого у 1729 р. у 4-х тт.. із зазначенням цін. Проте, у XVII–XVIII ст.. в організації та проведенні К. а., призначених, в першу чергу, для вирішення конкретного завдання, а саме – швидкого продажу книг, підготовка та публікація А. к. мало, переважно, другорядне значення. Наприклад, історія А. к. та К. а. у США почалася з публікацій в газетах, де друкувалися списки пропонованих книг, що оголошувалися для продажу. Перший К. а. у США був проведений у 1713 р. у Бостоні . При цьому А. к. протягом XVIІI ст. не створювали – вони з’явилися лише у XIX ст. з започаткуванням великих американських аукціонних фірм. .
У Речі Посполитій, під владою якої майже до кінця XVIII ст.. перебували землі Правобережної України та Галичини, перший А. к. було надруковано у 1672 р. у Гданську. Особливого розвитку друкування А. к. набуло за часів правління короля Станіслава Августа у 1764–1795 рр. З 1760 р. і майже до кінця століття у Речі Посполитій було опубліковано 768 книгарських (у тому числі й аукціонних) каталогів, з яких приблизно 200 опублікував бібліофіл, варшавський книгар, видавець, аукціоніст і привілейований організатор К. а. у Львові Міхал Гролль (1722–1798) , приблизно 80 – варшавський друкар Петр Дюфур (1730–1797). У XVIII ст. в Польщі було надруковано 188 А. к.
В країнах Західної Європи основні правила формування необхідних елементів структури та змісту А. к. було сформульовано у XVIII ст. Зазначені каталоги мали, відносно, невеликий наклад (100–200 прим.) і часто розповсюджувалися безкоштовно. Зазвичай А. к. у XVII–XVIII ст.. мали довгі назви, наприклад: «Catalogus librorum ex vario eruditionis et scientiarum genere, partim rariorum quorum auctio publica Leopoli in Galicia die 18 Aprilis et diebus sequentibus 1796 instituenda» («Каталог книг відповідно до різного виду навчання і рівня наук, з яких деякі рідкісні, які призначені для публічного аукціону, що має відбутися у Львові на Галичині 18 квітня і в наступні дні 1796 р.») (Львів, друкарня Віхмана, 1796). Оскільки кожен том в А. к. мав свій номер, легко визначити, скільки приблизно творів (кількість томів достеменно не відповідала кількості творів) було виставлено на аукціоні.
Перший, надрукований на землях України книгарський каталог, що дійшов до нас, – це «Такса книг в типографии св. обители Почаевскія обретающихся» (Почаїв, 1760), а перший А. к. – це видання 1790 р. львівського друкаря Й. Піллера «Catalogus librorum qui praeter copiam varii argumenti et idiomatis permultos etiam polonice scriptos, continet. Quorum publica auctio die XI Januarii et sequentibus 1790 in aedibus Universitatis Leopoliensis instituenda» («Каталог книг, які, окрім великої кількості різноманітних тем та понять має багато книг, написаних польською мовою. Публічний торг яких має відбутися 11 січня наступного та в наступні дні 1790 р. у будівлях Львівського університету») (Львів, 1790). Це видання є переліком книг (4935 позицій), запропонованих на К. а. у Львівському університеті 11 січня 1790 р. обсягом 306 сторінок in octavo (8°).
За каталогом Я. Запаско та Я. Ісаєвича «Пам’ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні» (Львів, 1981–1984) виявлено, що на теренах України до ХІХ ст. було надруковано приблизно 40 книгарських каталогів, з яких 6 було аукціонних (їх видавала переважно сімейна друкарня Піллерів у Львові обсягом від 60 до 300 сторінок малого формату (8°). Більшість з них було надруковано латиною та польською мовою. За мовою назви А. к. та мовою книг, які вони відображали можна дізнатися про спеціалізацію книгарень, друкарень та інші особливості розвитку книгодрукування та бібліотек і книжкових зібрань . Наприклад, у 1786 р. керівництво Львівського університету запросило Генріха Бретшнайдера очолити бібліотеку, яка нараховувала в той час прибл. 40 тис. тт. З величезної кількості книг, які Г. Бретшнайдер відібрав у якості дублетів та непотрібної для університету літератури, чимала частина потрапила до К. а. За А. к. можна дізнатися, Г. Бретшнайдер для продажу дублетів кілька разів організовував К. а., з яких перший відбувся у Львові у 1790 р. (керували аукціоном куратор бібліотеки Марцін Куральт; бібліотекар на ім’я Хокс і книгар Кароль Богуслав Пфафф ), а наступні тут таки – у 1795, 1796 та 1803 рр. На продаж було виставлено відповідно: 4935, 2021, 1051 та 1186 книг. Проте, певна частина книг не була розпродана та потрапила до макулатури. Відомо, що професор Львівського університету Жак Глезе зібрав у 1780-х рр.. бібліотеку для шляхетської молоді. У 1796 р. він виставив на К. а. 3500 тт. цієї бібліотеки, про що можна дізнатися з А. к. «Catalogue des livres de la Bibliotheque de Jacques Glaize» («Каталог книг з бібліотеки Жака Глезе») (Львів, друкарня Віхмана, 1796, 89 стор.). У XVIII ст. в А. к. переважно вказувалися повні бібліографічні дані видання (ім’я автора, назва, місце і рік видання, формат, вид паперу, ціна, відомості про оправу). Проте, були й А. к., котрі надавали неповний опис (лише ім’я автора або тільки назву та формат книги). Відомості з А. к. можна аналізувати з точки зору їх змісту або формальних ознак . На теренах України ціни в книгарських каталогах почали вказувати з сер. XVIII ст. (це вищезгадане почаївське видання 1760 р.) .
У XVII–XVIII ст., поряд з іншими видами книгарських каталогів (видавничих, друкованих видань, асортиментних), А. к. іноді друкувалися у вигляді летючих листків або брошур і розповсюджувалися безкоштовно або за невелику плату (деякі друкарі приєднували їх, як додаток, до інших своїх видань), надаючи різноманітну інформацію, що стосувалася видань, книгарів, книгарень тощо. В А. к. зазначалося, окрім опису самих видань, ще й імена власників книг, їхні професії, займані посади, а також імена людей, які проводили аукціон; вказувалися точні адреси книгарень та аукціонів, місця і часу торгу. Дослідження А. к. дозволяє отримати інформацію про особливості читацьких уподобань; про інтереси та фінансові можливості книгарів, про видавничі прагнення видавців; визначити галузеві, мовні, географічні та інші особливості видань, їх типи і види, надаючи відомості про тенденції та динаміку книгодрукування в цілому . Таким чином, А. к. XVII–XVIII ст. є багатим джерелом не тільки для істориків книги, а й для широкого кола дослідників історії науки, освіти та культури в цілому, оскільки розкривають виробничі та комерційні можливості друкарень і книгарень того часу, надають інформацію про обіг книг у суспільстві, попит на окремі твори та види видань, про різновиди форматів, паперу, оправ, про особливості особових книжкових зібрань, бібліотек навчальних закладів, монастирів тощо.