ТВОРИ ФРАНЦА КАФКИ У СВІТОВОМУ БІБЛІОТЕЧНОМУ ПРОСТОРІ

Тези доповіді

У статті, присвяченій 100-річчю від дня смерті Франца Кафки, йдеться про розповсюдження його творчих надбань через мережу бібліотечних зібрань. Чудові зразки творчості Кафки можна знайти у бібліотеці невеликого англійського містечка Вокінга. І це означає, що впродовж століття після смерті автора його твори набули значного поширення.
Ключові слова: Франц Кафка, Вокінг, іншомовні переклади творів, світова бібліотечна мережа.

Франц Кафка (1883–1924) – німецькомовний письменник чеського походження, який більшу частину свого життя працював чиновником державної страхової компанії (спочатку в Австро-Угорській імперії, потім у новій Чехословацькій Республіці), але зневажав свою роботу і вважав за краще витрачати час на літературну творчість. «У кожного з нас, – писав він в одному з листів, – є свій спосіб виходу з підземного світу, мій – це писання. Ось чому єдиний спосіб, яким я можу продовжувати жити, якщо взагалі можу, це писати, а не відпочивати та спати». Однак лише невеликі оповідання Кафки були опубліковані за його життя. Вже після його смерті вийшли з друку три романи автора: «Процес» (1925), «Замок» (1926) і «Америка» (1927), які відразу привернули увагу читацької аудиторії. А у 60-і роки ХХ століття вплив творчості Франца Kaфки вже став глобальним і поширився на інтелектуальне, літературне та політичне життя багатьох країн, чому сприяли різномовні переклади, які зробили його твори доступними.
До появи інтернету твори Кафки доходили до читачів через бібліотеки, які виконують цю функцію і сьогодні. Нині його роботи можна отримати з бібліотечних фондів не лише у великих, а й у невеликих містах, одним із яких є Вокінг, розташований в Англії, на північному заході Суррея, приблизно за 23 милі від центру Лондона. До речі, саме це місто обрав Герберт Веллс для висадки на Землю марсіан у своєму науково-фантастичному романі «Війна світів» (1897). Нині Вокінг займає площу у 63,6 км2, на якій проживає 103,9 тис. населення, і має всі атрибути культурного міста, зокрема музей, кінотеатр та бібліотеку.
Бібліотека Вокінгу надає клієнтам вільний доступ до стендів з книгами, до користування комп’ютером із допоміжними технологіями, принтерами, фотокопіюванням, безкоштовним Wi-Fi. Книги можна взяти додому за абонементами, здійснюється бібліотечне обслуговування людей з обмеженими можливостями. В липні 2024 року з метою покращення роботи бібліотеки, почала застосовуватися нова технологія Suрple Access. Це нововведення використовує оптимізовану теорію прийняття рішень для автоматичної генерації інтерфейсів користувача, адаптованих до здібностей, пристроїв, уподобань і завдань людини.
У розділі «Фентезі» бібліотеки Вокінгу є дві книги Франца Кафки, які надають можливість відвідувачам ознайомитися із характерними особливостями його творчості. Перша з них, «Процес» (видання 2015 року), перекладена на англійську з німецької талановитим перекладачем Ідрісом Паррі (1916–2008), який був професором сучасної німецької літератури в Манчестерському університеті. На його думку, «Процес» Кафки – це роман про людину, яка завжди чекає на свій вирок. Йозефа К., звичайного банківського службовця, звинувачують у злочині, якого він не скоював, і суть якого йому ніколи не розкривається. Коли він намагається захистити свою невинуватість серед лабіринту анонімних бюрократів, затишних залів суду та невимушеної жорстокості, він стає дедалі невпевненішим у своїй долі та рухається до самознищення. Захоплююча, тривожна притча Кафки про природу терору та марність людського життя є водночас кошмарною та страшенно реальною. Як зазначив Альбер Камю, доля і, можливо, велич цього твору, в тому, що він пропонує все і нічого не підтверджує.
Друга книга Франца Кафки, що зберігається у бібліотеці Вокінга – «Велика китайська стіна та інші короткі твори» (видана у 2004 році) – перекладена англійською з німецької Малкольмом Паслі (1926–2004) – знаним британським філологом та літературознавцем, членом Британської академії і Німецької академії мови та літератури. Він уславився як фахівець в галузі «кафкознавства», був відповідальним за видавництво романів «Замок» (1982) та «Процес» (1990) і вищезазначеної збірки «Велика китайська стіна», до якої увійшли основні короткі твори, залишені Кафкою. Вони були обрані та перекладені Паслі безпосередньо з рукописів автора, і, таким чином, стали першим автентичним текстом творів письменника. Представлено роботи в порядку їхнього створення автором, і ця послідовність особливо важлива через тісний зв’язок між його життям і творчістю. Твори Кафки насичені автобіографічним матеріалом, але це не просто завуальована автобіографія. У щоденнику від 25 вересня 1917 року він зазначив, що деякі з них були «насправді не більше ніж нотатками чи малюнками цілком приватного характеру», але його головна мета при перетворенні свого життя на літературу полягала в тому, щоб вийти за межі суто особистого, вивести фундаментальні – міфічні – зразки людського буття, а отже, «підняти світ до чистого, правдивого, незмінного». Функціонування комерції, права та державного управління знаходять свій шлях у оповіданнях Кафки як реальне тло, а іронічне використання юридичного та офіційного жаргону стає невід’ємною часткою його літературного стилю. Змальовані фатально бездарні герої стають не стільки автопортретами, скільки автокарикатурами.
Оповідання «Велика китайська стіна», що дало назву збірці, було написане у 1917 році, але опубліковане лише у 1930. Його оригінальна назва «Beim Bau der Chinesischen Mauer» (На будівництві Великої китайської стіни) цілком відповідає змісту: жорстокі правителі примушують людей важко працювати далеко від рідних домівок заради примарної мети. Їх змусили, пише Кафка, «витрачати місяці чи навіть роки, складаючи камінь на камінь у якомусь незаселеному гірському регіоні за сотні миль від їхніх домівок. Але як захистить стіна, якщо це не суцільна конструкція?». Використовуючи Китай як символ всього людства, Кафка приводить читача до поняття нескінченно розгалуженої ієрархії неправдивих авторитетів.
У збірці «Велика китайська стіна» є розділ «Афоризми», в якому Кафка висловив свій біль за людські страждання: «Ви можете відгородити себе від страждань світу, це те, що ви вільні робити, і це відповідає вашій природі, але, можливо, саме це стримування є тим стражданням, якого ви можете уникнути». Перфекціоніст за характером, Кафка вважав свої твори недостатньо обробленими, лише зрідка публікував їх за свого життя, і наказав своєму найближчому другу спалити всі неопубліковані рукописи. На щастя, друг цього не зробив, вони збереглися і побачили світ вже після смерті автора. А в наші дні твори Кафки вважаються одними з найвпливовіших з-поміж романів та оповідань двадцятого століття.

UDC 929KAFKA (012)

WORKS OF FRANZ KAFKA IN WORLD LIBRARY SPACE

Svitlana Ruda
ORCID https://orcid.org/0000-0001-5138-8138,
Doctor of Historical Sciences, Professor,
Professor of Department of Philosophy and History of Science and Technique,
Kyiv State University of Infrastructure and Technology,
Kyiv, Ukraine
e-mail: svetlana.ruda@yahoo.com

Vira Gamaliia
ORCID https://orcid.org/0000-0002-0433-453X,
Doctor of Historical Sciences, Professor,
Head of Department of Philosophy and History of Science and Technique,
Kyiv State University of Infrastructure and Technology,
Kyiv, Ukraine
e-mail: vgamaliia@gmail.com

The article is dedicated to the 100th anniversary of the death of Franz Kafka. It shows the distribution of his creative heritage through a network of library collections. Excellent examples of Kafka’s work can be found in the library of the small English town Woking. This means that during the century after author’s death, his works have become widely spread.
Keywords: Franz Kafka, Woking, foreign language translations of works, world library network.