ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОГО НАДБАННЯ

ЗаявникКунанець Наталія Едуардівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (2024)
ЗахідСекція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: організація та управління в умовах сучасних викликів
Назва доповідіВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОГО НАДБАННЯ
Інформація про співдоповідачівЛипак Галина Ігорівна
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді


УДК 006.3:902

Кунанець Наталія Едуардівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-3007-2462,
докторка наук з соціальних комунікацій, професорка,
професорка, кафедра інформаційних систем та мереж,
Національний університет «Львівська політехніка»,
Львів, Україна
e-mail: nek.lviv@gmail.com

Липак Галина Ігорівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9187-5758,
кандидатка наук з соціальних комунікацій, доцентка,
доцентка кафедри комп’ютерних наук,
Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя,
Тернопіль, Україна
e-mail: halyna.lypak@gmail.com

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОГО НАДБАННЯ

Проаналізовано використання методів штучного інтелекту для збереження культурної. Розглядаються конкретні шляхи застосування штучного інтелекту в процесі збереження культурної спадщини, показано, як методи штучного інтелекту можуть допомогти зробити їх доступними для широкого загалу.
Ключові слова: штучний інтелект, культурна спадщина, машинне навчання, нейронні мережі, опрацювання природної мови.

Збереження культурної спадщини є важливим завданням для забезпечення передачі історичних, культурних та мистецьких цінностей майбутнім поколінням. Використання сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту (ШІ), відкриває нові можливості для збереження, відновлення та популяризації культурної спадщини.

Проаналізуємо напрями застосування ШІ для збереження культурного надбання. Культурна спадщина включає велику кількість різноманітних даних, таких як зображення, тексти, відео, аудіо та 3D-моделі. Методи ШІ дозволяють опрацьовувати та аналізувати ці дані з високою швидкістю та точністю, що дозволяє виявляти, класифікувати та зберігати інформацію про культурні об'єкти ефективніше. Існує кілька методів штучного інтелекту, які дозволяють ефективно опрацьовувати та аналізувати великі обсяги даних, що сприяє виявленню, класифікації та збереженню інформації про культурні об'єкти. Для вирішення цих завдань доцільно використовувати методи машинного навчання, глибинного навчання, комп’ютерного зору, аналізу великих даних. Методи ШІ дозволяють ефективно опрацьовувати та аналізувати великі обсяги даних, що сприяє збереженню, класифікації та популяризації культурної спадщини. Завдяки цим технологіям можна автоматизувати процеси відновлення та архівування, забезпечувати доступ до культурних об'єктів та захищати їх від підробок.
Наприклад, працівникам бібліотек, які володіють великими колекціями історичних документів, включаючи фотографії, відео та аудіозаписи, необхідно враховувати, що з часом ці матеріали можуть пошкодитися через вплив навколишнього середовища, недбале поводження або інші фактори. Пошкодження роблять ці матеріали непридатними для використання дослідниками та відвідувачами бібліотеки. Бібліотеки можуть використовувати ШІ для автоматичного відновлення пошкоджених зображень, відео та аудіозаписів. ШІ може виявляти та видаляти вади на зображеннях артефактів, такі як подряпини, плями, вицвітання та шум, а також реконструювати втрачені деталі зображення та звуку.
Пошкоджені матеріали оцінюються бібліотекарами для визначення рівня пошкодження. Потім матеріали скануються та оцифровуються, щоб створити цифрові файли. Алгоритми машинного навчання аналізують оцифровані зображення та аудіозаписи для виявлення пошкоджень. ШІ використовується для видалення пошкоджень та реконструкції втрачених деталей зображення та звуку. Відновлені зображення та аудіозаписи оцінюються бібліотекарами та за потреби доопрацьовуються вручну. Відновлені та доопрацьовані матеріали архівуються в безпечному цифровому сховищі. Методи ШІ значно спрощують створення високоякісних цифрових копій культурних об'єктів та забезпечують їхню доступність для науковців, дослідників та широкої аудиторії. Використання технологій комп'ютерного бачення, глибокого навчання, 3D-сканування, опрацювання природної мови, хмарних технологій, блокчейн та інтерактивних платформ дозволяє автоматизувати та покращити процеси збереження культурної спадщини, роблячи її доступною для дослідження та збереження для майбутніх поколінь.
Алгоритми машинного навчання можуть використовуватися для очищення та покращення якості цифрових зображень, видалення артефактів та шуму, а також для підвищення чіткості тексту. ШІ використовується для розпізнавання та вилучення тексту з рукописних та друкованих документів, що робить їх доступними для пошуку та машинного перекладу. Цифрові копії культурних об'єктів організовуються в тематичні колекції, які можна легко переглядати та досліджувати. Серед переваг такого підходу збільшення доступності, збереження спадщини, покращення освіти та досліджень. Цифрові копії роблять культурні об'єкти доступними для людей з усього світу, незалежно від їхнього фізичного розташування. Цифрові копії створюють резервні копії культурних об'єктів, які можуть бути втрачені через пошкодження або стихійні лиха. Цифрові копії та онлайн-колекції можуть використовуватися для покращення освіти та досліджень у галузі історії, літератури та інших гуманітарних наук.

Безперечно, важливо зазначити, що створення високоякісних цифрових копій культурних об'єктів може бути дорогим та трудомістким процесом.
Важливо забезпечити точність та автентичність цифрових копій. Необхідно дотримуватись законодавства щодо авторського права та інших інтелектуальних права на культурні об'єкти. Методи ШІ дозволяють значно покращують розпізнавання та класифікацію цифрових копій об'єктів культурної спадщини, забезпечуючи точність та ефективність цих процесів.

UDC 006.3:902

Natalia Kunanets,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-3007-2462,
doctor of sciences in social communications, professor,
professor of the Department of Information Systems and Networks,
Lviv Polytechnic National University,
Lviv, Ukraine
e-mail: nek.lviv@gmail.com

Halyna Lypak,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9187-5758,
candidate of sciences in social communications, associate professor,
Associate Professor of the Department of Computer Sciences,
Ternopil National Technical University named after Ivan Pulyuy,
Lviv, Ukraine
e-mail: halyna.lypak@gmail.com

USING ARTIFICIAL INTELLIGENCE METHODS TO PRESERVE CULTURAL HERITAGE

The use of artificial intelligence methods for cultural preservation is analyzed. Specific ways of applying artificial intelligence in the process of preserving cultural heritage are considered, and it is shown how artificial intelligence methods can help make them accessible to the general public.
Keywords: artificial intelligence, cultural heritage, machine learning, neural networks, natural language processing.