ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ДЕБАТИ В США: ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ

Тези доповіді

УДК 328.324(73)
Кушнарьова Марія Борисівна
ORCID https://orcid.org/0000-0003-3361-8838
кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Фонду Президентів України
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Київ, Україна
e-mail: mariakushn8@gmail.com

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ДЕБАТИ В США:
ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ

Розглянуто особливості сприйняття американською громадськістю теледебатів кандидатів у президенти США, акцентовано увагу на чинниках, що зумовлюють інтерес до цієї події, наведено міркування щодо ступеня впливу перебігу дебатів на результати виборів. Обстоюється думка про те, що теледебати є проявом сучасних загальнокультурних тенденцій.
Ключові слова: вибори президента США, дебати, передвиборча кампанія, громадськість.

Проведення дебатів кандидатів у президенти США є однією з традицій передвиборчих перегонів у цій країні. І хоча перші заходи у схожому форматі мали місце у США ще в середині ХІХ століття, перші дебати, які транслювалися по телебаченню, відбулися у 1960 році за участі Дж. Кеннеді та Р. Ніксона. Відтоді зазвичай щочотири роки, перед черговими виборами президента США, відбувається телетрансляція серії з двох-трьох дебатів кандидатів у президенти та одних дебатів кандидатів у віце-президенти.
Зазвичай ці телепередачі користуються великою популярністю. Теледебати разом із матчем за суперкубок з американського футболу та церемонією вручення «Оскара» належать до найрейтинговіших трансляцій американського телебачення. Зокрема, згадані вище перші в історії теледебати у 1960 році подивилися 66 млн американців, а найбільшою (станом на початок 2024 року) стала аудиторія перших дебатів між Г. Клінтон і Д. Трампом у 2016 році – 84 млн глядачів. Але попри збільшення абсолютних показників кількості глядачів, спостерігається зниження відносних: якщо перші дебати 1960 року подивилося приблизно 38% американців, то такі дебати 2016 – 26%, 2020 –22%, а 2024 – лише 15%, що є одним із підтверджень посилення в наш час серед населення настроїв аполітичності та апатії. І хоча всі наведені цифри зі зрозумілих причин є приблизними, навіть приблизні 20% телеаудиторії для однієї країни – це вже вагомий показник.
Відомий дослідник явища теледебатів А. Шредер вважає, що є кілька чинників, які зумовлюють таку велику популярність дебатів у США: участь «зірок», якими в цьому випадку є кандидати в президенти країни; непередбачуваність результату; велике значення виборів президента; змагальний характер події; хайп. На думку А. Шредера, дебати запозичили ці складові у спортивних та розважальних програм, пристосувавши їх до політичної події. Дослідники додають до згаданих чинників інші: усвідомлення глядачами історичного характеру події, бажання дізнатися більше про кандидатів, принципова відсутність фінансового важеля впливу на перебіг та результати дебатів, властивий великій кількості людей вуайєризм з елементами садистського задоволення (від спостерігання того, як людина падає у прямому чи, як буває або може бути під час дебатів, у переносному розумінні слова тощо), високе реноме ораторського мистецтва тощо.
Що стосується наслідків дебатів, то їх умовно можна поділити на тих, що проявляються у короткостроковій перспективі, та відтерміновані. До перших належать, зокрема, масштабна комунікація між глядачами, безпосередньо спричинена дебатами, причому комунікація відбувається не стільки з приводу кандидатів, як зауважують дослідники, скільки з приводу проблем, що обговорювалися під час дебатів.
Відтерміновані наслідки дебатів мали би проявитися під час виборів, тобто кандидат, який, умовно, «переміг» під час дебатів, мав би згодом перемогти на виборах, але насправді це не так. Зокрема, вочевидь невдала участь у дебатах не завадила виграти вибори Р. Рейгану у 1984 році, Дж. Бушу-молодшому – у 2004, а вкрай принизливий розгром Д. Куейла на дебатах віце-президентів у 1988 році – виграти вибори Дж.Бушу-старшому.
Дебати є лише одним із чинників, які беруть до уваги виборці. Результати опитувань виборців у 2016 році, наведені Б.Десілвер, показали, що тільки 10% громадян визначилися з кандидатом під час або відразу після дебатів, 11% - за кілька днів або тижнів перед виборами, 22% - під час партійних конференцій, на яких висувається кандидат у президенти від відповідної партії, а 42% - навіть до цих заходів. Це підтверджує думку про те, що дебати впливають на вибір виключно тих громадян, котрі «коливаються», тобто ще не визначилися, за якого кандидата голосувати. Що стосується тих виборців, чиї політичні симпатії є стійкими, то дебати лише посилюють їхню вже сформовану позицію. Ба більше, на думку дослідників, у сприйнятті людей зі стійкими політичними преференціями інформаційний потік, спричинений дебатами, інтерпретується, часом у найнеочікуваніший спосіб, зазвичай на користь того кандидата, якого вони підтримують. Тому вважати, що дебати зазвичай мають якийсь більш-менш помітний вплив на результати виборів, - дещо складно.
Втім, перші дебати виборчої кампанії 2024 року між Дж.Байденом та Д.Трампом дещо відкоригували цю думку. З одного боку, виступ Дж.Байдена, який навіть у середовищі демократичної партії США назвали «провальним», майже не вплинув на підтримку виборцями теперішнього президента – за даними опитувань, попри те, що 60% респондентів вважають, що Трамп показав себе на дебатах краще, після дебатів про намір проголосувати за Байдена на майбутніх виборах заявили 46,7% потенційних виборців, що всього на 1,6% нижче, ніж було до дебатів. Це підтверджує наведені вище висновки дослідників. З іншого боку, «провальний» виступ викликав велике занепокоєння серед згаданих демократів, відомі та впливові члени цієї партії почали наполягати на тому, щоби Дж.Байден відмовився від участі у виборах, що в результаті й сталося. Втім, слід зауважити, що таке складне ставлення викликала не тільки невдала участь у дебатах, а й кілька інших прикрих випадків обмовок тощо, які поставили під сумнів успіх подальшої діяльності Дж.Байдена на посту президента США.
У будь-якому випадку, опосередковано дебати впливають якщо не на результати голосування, то на кількість тих, хто голосуватиме під час виборів: істотна частка потенційних виборців безпосередньо дивилася трансляцію дебатів, питання внутрішнього життя країни, що зазвичай обговорюються на перших дебатах, є справді важливими і це спричиняє справжній вибух подальшої неформальної комунікації та збільшення уваги громадськості до майбутніх виборів. Тому, на думку Т.Паттерсона, з точки зору впливу на громадянські почуття та подальшого заохочення американської громадськості до участі у виборах, дебати є основною подією.
З іншого боку, особливості сприйняття дебатів як телешоу, помітний вплив на сприйняття кандидата його зовнішності та особистої привабливості, велика роль, яку в очах глядачів набуває ступінь відповідності кандидата стереотипним уявленням, поширюваним медіа, призводять до того, що, як вважає Е.Дрю, «дебати є хибним випробуванням для ймовірного президента».
Попри всі недоліки та хиби, президентські дебати залишаються неодмінною складовою політичного та, ширше, суспільного, життя США. І хоча ця традиція, започаткована у 1960 році, як постійна існує тільки з 1976 (з 1960 до 1976 дебати не проводилися), вона встигла зажити великої популярності у США, а також помітної, хоча й не настільки такої виразної, в інших країнах (Франція, Польща, Україна тощо), а деякі країни її відверто не прийняли (Велика Британія).
Публічні президентські дебати, які є породженням демократичних форм організації політичного життя, уособлюють усі переваги та недоліки цих форм. Залученість широких верств громадськості до прийняття доленосних рішень, створюючи враження загальної відповідальності, не завжди поєднується із усвідомленою, раціональною та виваженою мотивацією до прийняття рішень, на яку часто впливають популістські настрої та медійні шаблони. З іншого боку, наявність своєрідного запобіжника у вигляді стійкої політичної позиції великої кількості виборців перетворює дебати на яскраву традицію, яка не має вирішального впливу на результати виборів.

UDC 328.324(73)
Kushnarova Mariia,
https://orcid.org/0000-0003-3361-8838,
Cand. of Sciences (Philosophy), Senior Researcher,
Information and Analytical Department, Foundation of Presidents of Ukraine,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: mariakushn8@gmail.com

UNITED STATES PRESIDENTIAL DEBATES: ITS PERCEPTION
AND INFLUENCE

Special characteristics of the U.S. public perception of presidential debates are examined, the focus is on factors for public interest to debates, certain opinions on debates influence on elections results are offered. Presidential debates are reviewed as a display of modern world cultural tendencies.
Keywords: United States presidential elections, presidential debates, election campaign, public opinion.