СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ
Заявник | Горєва Вікторія Володимирівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (2024) |
Захід | Секція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: організація та управління в умовах сучасних викликів |
Назва доповіді | СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ |
Інформація про співдоповідачів | Кулаковська Тетяна Леонтіївна, ORCID https://orcid.org/0000-0002-2108-3285, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця, відділ науково-методичної роботи, Інститут бібліотекознавства, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ, Україна, e-mail: kulakovska_2019@ukr.net |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
На прикладі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського розглянуто особливості та специфічні показники оцінювання ефективності діяльності національного наукового бібліотечно-інформаційного комплексу.
Ключові слова: національний науковий бібліотечно-інформаційний комплекс, оцінювання ефективності діяльності.
Особливе місце в науково-інформаційному просторі України посідає Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ) як потужний національний бібліотечно-інформаційний комплекс та академічна наукова установа, що поєднує теоретичні дослідження у галузі бібліотекознавства, бібліографознавства, архівознавства, документознавства, соціальних комунікацій з прикладною, видавничою та науково-організаційною діяльністю; можливості апробації і впровадження отриманих наукових результатів; проведення науково-освітньої діяльності; має міжнародний авторитет і корпоративні зв’язки з науковими, бібліотечними та архівними установами України тощо. Одночасно, за обсягом і цінністю своїх фондів (понад 17 млн од. зб., з них 6,5 млн од. зб. – унікальної історико-культурної спадщини) належить до числа найбільших бібліотек світу і посідає шосте місце серед європейських книгозбірень, здійснює формування, наукове опрацювання, забезпечення суспільного використання та збереження історико-культурної спадщини України, що є національним надбанням.
Як кожна наукова установа НБУВ періодично проходить процедуру оцінювання ефективності діяльності та використання бюджетних коштів відповідно до методик, що діють в Україні, і які враховують міжнародні методологічні рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development), що об'єднує 37 країн, серед яких ЄС, США, Японія та інші. Враховано також особливості національної статистики та результати широкого обговорення і пропозиції установ і окремих науковців, зокрема НАН України. Від НБУВ активну участь в розробці і доопрацюванні методики, зокрема й питання щодо пріоритетності якісного (експертного) оцінювання ефективності діяльності установи та її підрозділів порівняно з кількісними (у тому числі наукометричними) даними, врахування особливостей науково-дослідних завдань, які вирішує установа, та специфічних показників, що характеризують роботу національного бібліотечно-інформаційного комплексу, брали, зокрема академік НАН України О. С. Онищенко, член-кореспондентка НАН України Л. А. Дубровіна та інші.
Загалом методики як державної атестації, так і оцінювання в НАН України базуються на приблизно однаковому наборі принципів, показників та критеріїв. Відрізняються термінами проведення: якщо це державна атестація - термін від одного до п’яти років, залежно від категорії, яку отримала установа на попередній атестації; якщо оцінювання в системі НАН України – термін п’ять років. Під час державної атестації оцінюється тільки діяльність установи, а оцінювання в НАН України проводиться як для всієї установи, так і для наукового підрозділу, і є можливість оцінити діяльність кожного науковця. Варто зазначити, що методика державної атестації (2017 р.) не містила, а методика оцінювання в НАН України (2017 р.) частково мала специфічні показники, за якими повинні аналізуватись усі напрями діяльності окремих унікальних наукових установ, зокрема бібліотек, що мають статус національних та об’єктів національного надбання, як приміром, НБУВ.
Зазначимо, що НБУВ за результатами оцінювання діяльності у 2019–2020 рр. віднесено до найвищої категорії як наукову установу, що є лідером за багатьма науковими напрямами, має вагомі наукові та практичні результати, визнані на найвищому національному і міжнародному рівнях, високий науковий потенціал та ефективно його використовує. Визнано ефективною науково-дослідну, науково-організаційну діяльність 91% її відділів. Таким чином, НБУВ на власному досвіді пересвідчилася у об’єктивності та перевагах методик НАН України, де пріоритетним було якісне (експертне) оцінювання, а кількісні характеристики аналізувалися з урахуванням особливостей напрямів та завдань наукової роботи, публікаційної активності тощо.
У НБУВ було розроблено специфічні показники, зокрема показник (критерій) публікаційної активності та наукової результативності діяльності національних наукових бібліотек, врахування яких дало змогу експертам об’єктивно визначити реальні результати наукової діяльності та її складників – науково-організаційної та науково-методичної роботи, і які представлено в аналітичних записках та наукових публікаціях генеральної директорки НБУВ член-кореспондентки НАН України Л. А. Дубровіної.
Пропозиції науковців та фахівців НБУВ із врахування специфічних показників, що характеризують діяльність таких наукових установ, як національні бібліотеки, музеї, архіви, які поєднують наукову роботу з формуванням, науковим опрацюванням, забезпеченням суспільного використання та збереження історико-культурної спадщини України, і є національним надбанням, було враховано і у новій редакції методики НАН України (постанова Президії НАН України від 11 січня 2023 № 33). Зокрема, включено додаток 6 Орієнтовний перелік додаткових показників для оцінювання особливості та унікальності окремих наукових установ НАН України. Так, для бібліотек передбачено, зокрема, такі кількісні показники: обсяг бібліотечного фонду та електронних інформаційних ресурсів; місце за показником обсягу бібліотечного фонду серед національних бібліотек Європи/України; загальна кількість користувачів бібліотеки (всього, у тому числі: кількість користувачів електронних ресурсів); кількість проблемно-орієнтованих баз даних та записів в них. Додатково враховано показники роботи наукових видавництв, яким, приміром, є НБУВ, зокрема: кількість: наукових періодичних фахових видань, випуск та підготовку яких забезпечує установа як видавець; тих, які входять до основних світових наукометричних баз тощо. Доповнено також перелік видів видань, які характеризують публікаційну активність науковців. Важливою для наукових установа гуманітарної сфери є можливість самостійно визначати провідні, фахові за їх профілем бази даних, в яких індексуються публікації.
З урахуванням вищевикладеного НБУВ долучилась у 2024 р. до громадського обговорення проєкту нової методики оцінювання, розробленої МОН України для державної атестації і оприлюдненої на його сайті. Надані пропозиції і рекомендації стосувались, зокрема специфічних показників унікальності установ.
Підсумовуючи вищевикладене, зауважимо, що лише застосування у методиках з оцінювання ефективності діяльності установ сукупності якісних і кількісних показників для всіх наукових установ та врахування додаткових, що характеризують специфіку/унікальність наукової, науково-прикладної, науково-організаційної, науково-методичної діяльності окремих установ, що мають статус національних та зберігають національне надбання, дозволить всебічно і реально оцінити її обсяги, якість, значення для розвитку українського суспільства, науки, освіти, культури. Це повною мірою стосується оцінювання ефективності діяльності НБУВ як національного наукового бібліотечно-інформаційного комплексу.
Ми в соціальних мережах