Оцифрування фонду мікродокументів як важливий аспект збереження наукової інформації

Тези доповіді

УДК 004.91:002.1-022.53
Вовк Вікторія Юріівна
ORCID: https://orcid.org/ 0000-0003-3213-6028
молодша наукова співробітниця,
сектор обслуговування в читальних залах,
відділ комплексного бібліотечного обслуговування,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Київ, Україна,
e-mail: vovk.v0605@gmail.com

ОЦИФРУВАННЯ ФОНДУ МІКРОДОКУМЕНТІВ
ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Проаналізовано фонд документів на мікроносіях Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та необхідність його оцифрування з метою збереження наукової інформації.
Ключові слова: збереження бібліотечного фонду, паперові документи, мікрографування, мікрофільми, мікрофіші.

Більшість документів, що складають основу фондів бібліотек, це документи на паперових носіях. Однак папір, виготовлений з деревини, не призначений для тривалого зберігання. При його виробництві використовується кислота, яка активізує ультрафіолет, що надходить від сонячного світла і люмінесцентних ламп. Згодом, внаслідок хімічних реакцій, в структурі паперу відбуваються певні зміни: він втрачає еластичність, стає крихким, руйнується. На погіршення якості паперу впливає й підвищена температура і вологість та їх різке коливання у місцях зберігання. Багаторазове використання паперових документів на також сприяє прискоренню їх зношуваності.
Проблема захисту інформації, яка міститься на паперовому носії і забезпечення її доступності вирішується шляхом переформатування паперового документу на інші носії з метою:
–збереження інтелектуального змісту документа;
–запобігання зношенню та старінню документа;
–розширення доступу до інформації;
–економії площі книгосховища;
–створення дублікатів копій на випадок втрати, пошкодження чи знищення оригіналу.
Заміна оригіналу на копію дозволяє зменшити експлуатаційне навантаження на першоджерело, яке треба зберегти для нащадків у його первісному вигляді; знизити ризик механічних пошкоджень; запобігти передчасному «зачитуванню», псуванню та викраденню при книговидачі.
Основними технологіями переформатування друкованих документів на інші носії в різні роки були: виготовлення факсимільних видань та репринтних перевидань, мікрографування, ксерокопіювання. Останній метод вважається найбільш універсальним завдяки оперативності й простоті. Однак світлове й теплове навантаження під час ксерокопіювання негативно впливає на паперові документи та викликає деструктивні процеси, які поступово призводять до їхньої руйнації. При ксерокопіюванні паперовий носій зношується, набуває механічних дефектів, оскільки технологія копіювання потребує його щільного притискання до поверхні апарату.
Донедавна ефективним бібліотечним сервісом було мікрографування, тобто перенесення текстів паперових документів на мікроносії з високим рівнем стиснення інформації, розташованій на рулонній або форматній плівці. Читання таких репрографічних копій потребує використання спеціальних оптичних апаратів з проекцією (на вбудованому екрані) збільшених в 5-20 разів послідовних зображень сторінок документу.
Основними видами мікроносіїв є мікрофільми і мікрофіші, при створенні яких застосовуються дві різні технології.
Мікрофільм – це фотографічна рулонна плівка з високою роздільною здатністю, що містить мініатюрні зображення документів. Мікрофіша – це копія плоских оригіналів паперового документу, виготовлена фотографічним способом на форматній фотоплівці з послідовним розташуванням кадрів у кілька рядів. Сам термін походить від комбінації двох слів: micro, що означає маленький, і fiche – картка або лист, що точно описує мініатюрний формат, який використовується для зберігання чималих обсягів інформації. Так на одній мікрофіші розміром 6×12 або 7.5×12 см міститься від 30 до 130 сторінок книжкового або журнального тексту, тобто документ зменшується приблизно до 1/25 від його натурального вигляду.
Упродовж тривалого часу в Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського (НБУВ) відбувалося активне формування фонду мікрофільмів і мікрофіш. Початок був покладений в 1970-ті роки, коли до Державної бібліотеки УРСР імені В. І. Вернадського (таку назву мала НБУВ з 1965 по 1989 рр.) шляхом міжнародного книгообміну надходили іноземні дисертації, монографії та періодичні видання на мікроносіях. З 1980 року наукова бібліотека також одержувала мікрокопії валютних журналів, які виготовлялися в різних установах науково-технічної інформації.
З моменту свого заснування (1989), бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів документами на мікроносіях забезпечував спеціалізований зал обслуговування дисертаціями та документами на мікроносіях, який функціонував спочатку в складі Відділу обслуговування читачів літературою природничо-технічного профілю, а з 2010 року – як один з провідних підрозділів Відділу комплексного бібліотечного обслуговування.
Для роботи з фондом мікрофільмів зал був оснащений спеціальним апаратом «Мікрофот 5 ПО-1», призначеним для читання кольорових і чорно-білих мікрофільмів на перфорованій плівці шириною 16 мм та 35 мм.
Відбір документів для мікрофільмування здійснювався на підставі аналізу частоти їх використання, цінності, фізичного стану, року видання, аналізу відмов читачам через причину «зайнято». Фонд мікрофільмів НБУВ, сформований з метою зберігання та забезпечення доступу до раритетних документів, став невід’ємною частиною її загального бібліотечного фонду. Наразі він нараховує понад 200 одиниць копій вітчизняних та іноземних книг, а також періодичних видань, відсутніх у фонді наукової бібліотеки.
Фонд мікрофіш залу налічує понад 10 тисяч одиниць копій документів. Це переважно мікрокопії іноземних дисертацій з різних галузей науки, іноземних часописів, які відсутні у фонді НБУВ, монографій та продовжуваних видань. Для роботи з мікрофішами зал був оснащений спеціальним апаратом PENTAKTA L100.
З метою зручності обслуговування користувачів, фонд мікрофільмів і мікрофіш, а також алфавітний та систематичний каталог (довідково-пошуковий апарат) на цей вид документів було розміщено у самому читальному залі.
Мікроносії зберігаються в шафах, причому мікрофільми – в коробках з волого-непроникного картону, а мікрофіші – в конвертах, у вертикальному положенні. На кожному примірнику проставлено шифр чорним чорнилом.
Мікрографування в порівнянні з іншими технологіями переформатування паперових документів має свої переваги:
– мікроносії юридично захищені, оскільки дані, які вміщені на них, неможливо змінити, а їх відображення є повністю адекватним оригіналу;
– мікроносії, зменшені до крихітного розміру, дають можливість зберігати великі обсяги інформації в компактному, концентрованому вигляді;
– до мікроносіїв неможливо занести жодний вірус.
Проте мікрографування паперових документів не стало ефективною бібліотечною технологією з причини низки недоліків:
– апарати для читання мікроносіїв є незручними, шкідливими для зору та супроводжуються дратівливим шумом; вони швидко застарівають та знімаються з виробництва;
– для пошуку потрібної сторінки, цитати або визначення, яке віддалене на десятки й сотні кадрів, читач вимушений неодноразово перемотувати котушку з плівкою, що спричиняє непродуктивні витрати часу;
– бібліотечний працівник вимушений час від часу перемотувати рулони мікроплівки з метою запобігання її злипанню та перевірки якості.
– мікроносії не є стабільними через недовговічність самої плівки. До того ж вони чутливі до пошкоджень, тож потребують пильного нагляду.
З впровадженням цифрових технологій мікрографування безповоротно втратило свою актуальність. Сьогодні перед науковою бібліотекою постає потреба в розширенні власного цифрового контенту в тому числі й за рахунок документів, що містяться на мікроносіях, з метою збереження науково значущої інформації та її поширення в світовому цифровому просторі.

UDC 004.91:002.1-022.53
Viktoriia Vovk
ORCID: https://orcid.org/ 0000-0003-3213-6028,
Junior Research Associate,
Reading room service department
Department of Сomplex Library Service,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: vovk.v0605@gmail.com

DIGITIZATION OF THE FUND OF MICRO-DOCUMENTS
AS AN IMPORTANT ASPECT OF PRESERVATION
OF SCIENTIFIC INFORMATION

The fund of documents on microcarriers of the Vernadsky National Library of Ukraine and the need for their digitization in order to preserve scientific information were analyzed.
Keywords: preservation of the library fund, paper documents, micrographs, microfilms, microfiches.