МІЖНАРОДНЕ НАУКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО АН УРСР З НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ ЄВРОПИ В КОНТЕКСТІ АНАЛІЗУ ЩОРІЧНИХ АКАДЕМІЧНИХ ЗВІТІВ 1966–1970 РР.

ЗаявникІндиченко Ганна Володимирівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (2024)
ЗахідСекція 6. Архівна наукова спадщина України: шляхи інтеграції в європейський інтелектуальний простір
Назва доповідіМІЖНАРОДНЕ НАУКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО АН УРСР З НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ ЄВРОПИ В КОНТЕКСТІ АНАЛІЗУ ЩОРІЧНИХ АКАДЕМІЧНИХ ЗВІТІВ 1966–1970 РР.
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 001.32 (477) “1966-1970”:001.83(100):930.25
ІНДИЧЕНКО Ганна Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2225-0214,
кандидат історичних наук, старший дослідник,
завідувачка відділу історії академічної науки,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: Indychenko@ukr.net

МІЖНАРОДНЕ НАУКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО АН УРСР
З НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ ЄВРОПИ В КОНТЕКСТІ
АНАЛІЗУ ЩОРІЧНИХ АКАДЕМІЧНИХ ЗВІТІВ 1966–1970 РР.

Проаналізовано загальні щорічні звіти АН УРСР за період 1966–1970 рр. у контексті міжнародного наукового співробітництва Академії наук і здійснено історико-джерелознавчу реконструкцію загальних напрямів і форм співробітництва з науковими установами країн Європи досліджуваного періоду.
Ключові слова: наукові зв’язки, країни Європи, архівний документ, архів Президії НАН України, історико-джерелознавча реконструкція.

Архівний фонд НАН України має значний потенціал для історико-джерелознавчих реконструкцій історії міжнародних наукових зв’язків. Документи за цим напрямом відклалися в архіві Президії НАН України за описом «Відділ наукових зв’язів із зарубіжними організаціями», а узагальнена інформація з міжнародної наукової співпраці міститься у щорічних звітах Академії наук за описом «Секретаріат Президії», які вміщують інформацію про усі аспекти діяльності АН, де узагальнюючими розділами висвітлено і міжнародне наукове співробітництво. На видрукуваних звітах 1966–1970 рр. проставлено гриф «для службового користування» й історико-джерелознавча реконструкція міжнародної наукової діяльності на їх основі є актуальним завданням у контексті популяризації архівних документів. Період 1966–1970 рр. позначений інтенсифікацією міжнародної наукової комунікації, удосконаленням нових форм співробітництва, активізацією популяризації досягнень української науки, проте співпраця українських і європейських наукових установ ще не повною мірою досліджена і є актуальною у контексті вивчення євроінтеграційного досвіду України. Інститут архівознавства НБУВ публікує документи з історії НАН України, проте не усі аспекти діяльності Академії наук на сьогодні висвітлені повною мірою.
Пріоритетними у співробітництві АН УРСР з науковими установами країн Європи були проєкти у рамках дво- і багатостороннього співробітництва, наукові відрядження, стажування, участь у наукових форумах, обмін науково-технічною документацією і друкованими виданнями, виставки, спільні морські експедиції тощо. Щодо загальної динаміки закордонних відряджень, то кількісні показники зі зведених звітних документів такі: у 1966 р. із науковою метою закордон виїздило 330 українських академічних учених, які побували у 32 країнах світу, натомість у 1966 р. АН УРСР відвідало 932 іноземних осіб. У 1970 р. 521 український академічний учений виїздили у закордонні відрядження, водночас установи АН УРСР прийняли 1283 іноземних учених. Пріоритетними для вивчення інноваційного зарубіжного досвіду Президією АН УРСР були визначені найактуальніші напрями у галузі кібернетики, фізики, електроніки, матеріалознавства, фізіології, загальної біології та ін.
Українськими академічними установами здійснювалися спільні дослідження з іноземними науковими центрами у межах науково-дослідних тем із вивчення: фізико-хімічних властивостей органоглин, фізики твердого тіла, дослідження нервової системи, обчислювальної техніки, імпульсно-дугового зварювання, електрошлакового зварювання, вивчення взаємодії світового океану та атмосфери, фізики високих енергій та ін. Реалізовувалося співробітництво зі слов’янськими країнами у вивченні історії, етнографії, літератури.
Порівняно з періодом 1961–1965 рр. зросла чисельність українських академічних делегацій, репрезентованих авторитетними фахівцями окремих наукових галузей. Поміж великих делегацій, які виїздили як представники АН УРСР за кордон у 1966 р., – група українських фізиків, очолювана акад. О. С. Давидовим, яка брала участь у конференції «Ядерні реакції на легких ядрах і структура ядра» (Німецька Демократична Республіка – далі НДР). Цього ж року делегація учених брала участь у роботі Міжнародної конференції з порошкової металургії (м. Прага, Чехословаччина). У Х Міжнародній лімнологічній конференції (м. Софія, Болгарія) брали участь українські вчені на чолі з чл.-кор. О. В. Топачевським. На запрошення Німецької академії наук у 1967 р. до НДР виїздила делегація Президії АН УРСР. У серпні 1968 р. у м. Сент-Ендрюс (Шотландія) відбулася ХІ Міжнародна конференція з фізики низьких температур, участь у якій брали вчені Донецького фізико-технічного інституту і Харківського фізико-технічного інституту. У 1969 р. делегація АН УРСР відвідала Угорщину і підписала угоду про співпрацю за десятьма науковими темами. Характерною особливістю стали виїзди учених АН УРСР у закордонні наукові центри на довготривалі спеціалізації. Так, у листопаді 1966 р. до Швейцарії виїздила делегація фахівців-зварювальників, яку очолив директор Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона акад. Б. Є. Патон. У вересні–жовтні 1969 р. делегація цього ж інституту перебувала у Федеративній Республіці Німеччина (далі – ФРН) і Нідерландах, де вчені взяли учать у Міжнародній конференції та виставці зі зварювання (м. Ессен). У Нідерландах українські вчені відвідали суднобудівну верф в Амстердамі, підприємства з виробництва зварювальних апаратів. За результатами таких відряджень відбувався обмін інноваційною науково-технічною інформацією.
В означений період окремі українські вчені виїздили у відрядження на тривалий час. Для спеціалізації з обчислювальної техніки до ФРН виїхав у 1966 р. головний конструктор Інституту кібернетики Ф. Н. Зиков, який освоїв принципи створення запам’ятовуючих приладів на тонких магнітних плівках. Провідний інженер Інституту кібернетики В. П. Гладун у 1967 р. перебував у Великій Британії упродовж п’яти місяців, де вивчав розробки зі структури і математичного оснащення обчислювальних систем, а також дослідження у галузі штучного інтелекту. Того ж року у Франції протягом місяця перебував директор Інституту механіки акад. В. О. Кононенко, який вивчав досвід із питань динаміки механічних систем і коливань. У 1968 р. протягом п’яти місяців у ФРН у другому і третьому фізичних інститутах Штутгартського університету стажувався н. с. Інституту напівпровідників, к. ф.-м. н. О. А. Бугай. У листопаді 1968 р. акад. В. М. Глушков перебував у НДР для обміну досвідом з організації прогнозування розвитку науки. Продуктивним у 1968 р. було відрядження заввідділу Інституту геотехнічної механіки к. т. н. О. О. Вовка до НДР для опанування методики використання аміачної селітри при проведенні вибуху, що зменшило витрати на виробництво вибухової продукції.
Найбільш відвідуваними іноземними вченими були установи Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства АН УРСР. Поміж знакових відвідувань іноземними компаніями установ АН УРСР у 1966 р. необхідно згадати про візит делегації шведського концерну «А. Джонсон і К° Х. А. Б.» до Інституту проблем матеріалознавства.
У галузі гуманітарних наук наукове співробітництво здійснювалося зі слов’янськими країнами у славістичних дослідженнях. У серпні 1968 р. в Празі проходив VI Міжнародний з’їзд славістів, участь у якому брала українська делегація у складі 24 осіб.
Зростала кількість міжнародних наукових форумів, організованих АН УРСР за участі іноземних учених, що свідчить про зростання міжнародного наукового авторитету Академії наук. Активним було співробітництво АН УРСР у міжнародних наукових організаціях: Карпато-Балканської геологічної асоціації, Міжнародному союзі славістів, Міжурядовій океанографічній комісії, Міжнародному агентстві з атомної енергії, Міжнародному лімнологічному товаристві з дослідження р. Дунаю та ін.
Ще один напрям співробітництва – участь українських учених у морських експедиціях. Виставкова робота мала на меті популяризацію інноваційних досягнень українських учених. Науково-популяризаційну функцію виконувала організація і проведення іноземних виставок у Києві. У 1968 р. організовано виставку угорської наукової книги; у 1969 р. відбулася ювілейна виставка Болгарської академічної книги. Станом на 1970 р. за міжнародним книгообміном ЦНБ АН УРСР підтримувала зв’язки з 41 бібліотекою з 15 країн.
У 1966–1970 рр. наукове співробітництво з установами країн Європи поглиблювалося, набувало нових форм і напрямів. Архівні документи дозволяють відтворити як загальні риси наукового співробітництва з європейськими науковими установами, так і виокремити їхні особливості.

UDC 001.32 (477) “1966-1970”:001.83(100):930.25
Indychenko Hanna,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2225-0214,
Сandidate of Historical Sciences,
Head of Department of History of the Academic Science,
Senior Research Associate,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: Indychenko@ukr.net

INTERNATIONAL SCIENTIFIC COOPERATION OF THE
AS OF THE UKRSSR WITH EUROPEAN SCIENTIFIC INSTITUTIONS IN THE СONTEXT OF THE ANALYSIS OF ANNUAL ACADEMIC REPORTS 1966–1970

The general annual reports of the AS of the UkrSSR for the period 1966–1970 were analyzed in the context of the international scientific cooperation of the Academy of Sciences, and a historical and source-scientific reconstruction of the general directions and forms of cooperation with scientific institutions of European countries of the specified period was carried out.
Keywords: scientific relations, European countries, archival document, archive of the Presidium of the NAS of Ukraine, historical and source-research reconstruction.