ВНЕСОК ОЛЕКСІЯ БОГОЛЮБОВА В УКРАЇНСЬКО-ІСПАНСЬКІ НАУКОВІ ЗВ’ЯЗКИ

Тези доповіді

УДК 930.253:929 (477) (Боголюбов О. М.)
Ємчук Оксана Ігорівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5096-7231
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
відділ археографії,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: vio@ukr.net

ВНЕСОК ОЛЕКСІЯ БОГОЛЮБОВА
В УКРАЇНСЬКО-ІСПАНСЬКІ НАУКОВІ ЗВ’ЯЗКИ

Розглянуто внесок Олексія Боголюбова в українсько-іспанські наукові зв’язки на основі аналізу його праць про О. Бетанкура та інших документів особового фонду, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.
Ключові слова: Олексій Боголюбов, українсько-іспанські наукові зв’язки, О. Бетанкур, особовий фонд, Інститут архівознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.

Співробітництво установ НАН України з науковими і громадськими інститутами Іспанії залишається одним із пріоритетних напрямів міжнародної науково-технічної діяльності відповідно до Угоди про науково-технічне співробітництво між Україною та Іспанією від 5 грудня 2002 р. Як зазначав професор М. Варварцев, історіографія українсько-іспанських відносин як науковий напрям почала формуватися у другій половині ХХ ст., проте дотепер має переважно фрагментарний характер. Метою перших розвідок учених були події, пов’язані з громадянською війною та міжнародною допомогою Іспанії у 1930-х роках. Розширенню діапазону досліджень з українсько-іспанської проблематики сприяли біографічні твори, особливо праці О. Боголюбова про О. Бетанкура.
Ім’я члена-кореспондента НАН України Олексія Миколайовича Боголюбова (1911–2004) добре відоме світовій науковій спільноті. Він став фундатором наукової школи з історії математичних наук в Україні, одним із перших українських учених залучив до наукового обігу багато іншомовних першоджерел з історії механіки та математики. За видатну роботу з вивчення та популяризації наукової спадщини іспанського інженера Огюстена Бетанкура (1758–1824), значні досягнення у дослідженні іспанської науки і культури, виховання іспанських дітей король Іспанії Хуан Карлос І у 1996 р. нагородив українського вченого почесним званням Командора та орденом «За громадянські заслуги». У статті С. Іллєвича «Кавалер іспанського ордена» («Дзеркало тижня», 1997, № 38) підкреслено, що О. Боголюбов став першим із українців, крім президента України, хто отримав таку почесну іспанську нагороду на той час.
Архівна спадщина О. Боголюбова, що зберігається в ІА НБУВ та поступово вводиться до наукового обігу, велика за обсягом і різноманітна за тематикою, а одна зі значних її частин стосується діяльності О. Бетанкура. Уперше монографія О. Боголюбова про життя та науково-технічну творчість О. Бетанкура вийшла друком у 1969 р. Згодом працю було доопрацьовано, перекладено іспанською мовою та видано в Мадриді у 1973 р. під назвою «Un héroe español del progreso: Agustín de Betancourt» / «Іспанський герой прогресу: Огюстен Бетанкур». О. Боголюбов був автором і співавтором низки публікацій, телевізійного фільму про О. Бетанкура, організатором міжнародної виставки у жовтні 1985 р., присвяченій іспанському інженеру. Активну участь він брав й у виданні творів О. Бетанкура в Іспанії. Так, у 1990 р. з ґрунтовними коментарями О. Боголюбова була перевидана унікальна книга по теорії машин і механізмів – фундаментальна праця О. Бетанкура і Х. М. Ланца «Трактат про побудову машин» / J. M. De Lanz, A. de Betancourt «Ensayo sobre la composición de las máquinas», facsímil de 1808.
Близьким другом, колегою, співавтором кількох праць О. Боголюбова став іспанський учений, інженер Хосе Антоніо Гарсіа-Дієго (1920–1994), який приїздив до Києва. У 1987 р. він заснував фонд із вивчення історії науки і техніки «Фонд Хуанело Турріано», у бібліотеці якого представлені наукові праці О. Боголюбова. Серед спільних праць цих учених такі, як: «Agustín de Betancourt como arquitecto y urbanista» / «Огюстен Бетанкур як архітектор і містобудівник», 1986; «Agustin de Betancourt como pedagogo» / «Огюстен Бетанкур як педагог, 1986; а також розвідка українською мовою «Задля розвитку народного багатства: А. де Бетанкур та його українська подорож» (Вісник НАН України, 1994, № 6).
У статті О. Боголюбова і Хосе Антоніо Гарсіа-Дієго досліджено діяльність О. Бетанкура на теренах України. Запрошений у 1808 р. до Російської імперії, О. Бетанкур став творцем складних будівельних проєктів і шляхів сполучення, організатором технічного навчання. У 1820 р. О. Бетанкур здійснив тривалу подорож до Криму, Херсона, Миколаєва та Одеси. О. Бетанкур надав корисні поради щодо землеробства, судноплавства, гідротехнічних споруд, транспортного сполучення, розбудови міста Одеси. Прогресивні ідеї О. Бетанкура були розвинуті випускником Харківського університету М. В. Остроградським (1801–1861), відомим українським і американським ученим С. П. Тимошенком (1878–1972), а принципи технічної освіти, які пропагував О. Бетанкур, були використані у заснуванні Київського політехнічного університету.
Повертаючись до перших років діяльності О. Боголюбова в галузі освіти, слід згадати про його навчання іспанських дітей. У 1937–1938 рр. під час громадянської війни в Іспанії близько 3 тисяч дітей евакуювали до СРСР, для яких було створено дитячі будинки. Такий заклад у Харкові очолив О. Боголюбов, де викладав математику і фізику. Одна з його учениць П. М. Долорес тепло згадувала О. Боголюбова як чудового педагога. Викладачем же іспанської мови там працював відомий перекладач, старший брат книгознавця Юрія Меженка, Микола Олексійович Іванов.
Серед документів про закордонні відрядження О. Боголюбова відклалися запрошення Товариства історії науки і техніки Іспанії на симпозіум, присвячений О. Бетанкуру у квітні 1991 р., документи про перебування українського вченого в Іспанії та його доповіді. Ураховуючи, що О. Боголюбов був людиною релігійною і позапартійною, відбував покарання як репресований у сталінські часи, можливості його виїзду за кордон у радянський період були обмежені. Наприклад, у 1985 р. О. Боголюбов отримав рекомендації про заборону під час відрядження виступати і публікуватися без погодження представниками радянської влади, цитувати чи посилатися на неопубліковані джерела та ін.
Збережені в особовому фонді вченого епістолярні джерела ілюструють багаторічні наукові та особисті зв’язки О. Боголюбова з іспанськими колегами, друзями, колишніми учнями і членами їхніх родин. До деяких листів залишено проєкти відповідей, що значно полегшує реконструкцію цих взаємин. Більша частина листування – це спілкування з Хосе Антоніо Гарсіа-Дієго і аспіранткою Естер Вісенте, яка написала під керівництвом О. Боголюбова дисертацію «Математичні методи в економіці сільського господарства».
Підсумовуючи, можна стверджувати, що архівні документи особового фонду О. Боголюбова мають значний інформаційний потенціал у вивченні його внеску в українсько-іспанські наукові зв’язки та загалом демонструють приклад успішної міжнародної наукової діяльності українських учених.

UDC 930.253:929 (477) (Bogolyubov O. M.)
Oksana Yemchuk,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5096-7231
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Department of Archeography,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: vio@ukr.net

OLEKSIY BOGOLYUBOV'S CONTRIBUTION TO UKRAINIAN-SPANISH SCIENTIFIC RELATIONS

Oleksiy Bogolyubov’s contribution to Ukrainian-Spanish scientific relations based on his writings about O. Betancourt and other personal fоnd documents stored in the Institute of Archival Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine is considered.
Keywords: Oleksiy Bogolubov, Ukrainian-Spanish scientific relations, O. Betancourt, personal archival fond, Institute of Archival Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukrainе.