АРХІВНІ ДОКУМЕНТИ ПРО СПІВПРАЦЮ УКРАЇНСЬКОГО ІСТОРИКА М. Ф. КОТЛЯРА ЗІ ШВЕДСЬКИМИ ВЧЕНИМИ

Тези доповіді

УДК 930(902) (Котляр М. Ф.)
Кіржаєва Ірина,
ORCID https://orcod.org/0000 0003 0147 8711,
наукова співробітниця відділу археографії,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: irkir@ukr.net


АРХІВНІ ДОКУМЕНТИ ПРО СПІВПРАЦЮ
УКРАЇНСЬКОГО ІСТОРИКА М. Ф. КОТЛЯРА
ЗІ ШВЕДСЬКИМИ ВЧЕНИМИ

Розглянуто документи з особового фонду члена-кореспондента НАН України М. Ф. Котляра, які зберігаються в Інституті архівознавства НБУВ, про його співпрацю зі шведськими вченими у дослідженні давньоруських зливків з Бурзького скарбу на острові Готланд (Швеція) та наукові праці українського вченого за результатами цієї розвідки.
Ключові слова: М. Ф. Котляр, наукова міжнародна співпраця, нумізматика, Бурзький скарб (острів Готланд, Швеція), особовий фонд, Інститут архівознавства.

Одним із українських учених, який брав дієву участь у міжнародному науковому житті, був джерелознавець, фахівець зі середньовічної історії України, грошового обігу Східної Європи доби середньовіччя Микола Федотович Котляр (1931–2021). Більшість свого життя вчений пропрацював в Інституті історії України НАН України (1965–2018 рр.). У 1990 р. М. Ф. Котляр, на той час доктор історичних наук і завідувач сектора історії Київської Русі інституту, отримав листа зі Стокгольму від співробітниці Королівського монетного кабінету – Національного музею історії грошей (тепер – Музей економіки) докторки Ельзи Ліндберг із пропозицією долучитися до вивчення давньоруської частини Бурзького скарбу з острова Готланд, що, як зауважила Е. Ліндберг, слугувало би інтересам обох країн. Звичайно, що український учений скористався цією нагодою.
В Інституті архівознавства НБУВ зберігається особовий фонд члена-кореспондента НАН України М. Ф. Котляра (ф. № 479), документи якого дають можливість заглибитися в деякі подробиці цієї роботи, результатом якої стало написання монографії, кількох статей і доповідей. В архіві науковця відклалося його листування зі співробітниками Нумізматичного інституту Стокгольмського університету і Королівського монетного кабінету, робочі матеріали до монографії «Old Russian Silver Ingots from the Burge hoard, Gotland» («Давньоруські срібні зливки з Бурзького кладу, Готланд»), текстовий варіант цієї праці з правками автора, а також статті на цю тему та ін.
Щодо передісторії самого скарбу, то у 1967 р. хазяїн ділянки землі із с. Бурге на острові Готланд (Швеція) у Балтійському морі плугом зачепив мідну посудину, у якій виявилися монети та деякі коштовні речі. Це була не перша подібна знахідка на острові, але виявилася вона найбільшою за кількістю предметів і вагою – 10,369 кг. У посудині находилось 3 тис. монет, а також п’ять срібних браслетів, фрагменти прикрас та ін. Серед дирхем, денаріїв та брактеатів були 34 давньоруські зливки. Дослідник цієї колекції шведський археолог Ерих Нюлен датував її першою чвертю ХІІ ст. за наймолодшою монетою. Він також припустив, що то була каса багатого шведського купця, який торгував за морем, адже острів Готланд у середньовіччі розташовувався на перетині торговельних шляхів.
Наукове дослідження цього скарбу просувалося повільно, і майже через чверть століття доктору історичних наук Олені Олександрівні Мельниковій, яка мала контакти зі шведськими науковцями, запропонували дослідити давньоруську частину скарбу. У свою чергу вчена порекомендувала звернутися до авторитетного нумізмата М. Ф. Котляра. Таким чином український історик долучився до дослідження Бурзького скарбу.
Наукове відрядження М. Ф. Котляра до Стокгольму у вересні 1991 р. тривало протягом 25 днів. Шведська сторона настільки була зацікавлена у досвіді та знаннях українського вченого, що взяла на себе оплату проїзду, проживання та інші витрати М. Ф. Котляра. Протягом 1991–1993 рр. учений отримував стипендію Національного історичного музею Швеції.
У дослідженні Бурзького скарбу М. Ф. Котляр співпрацював із Бритою Малмер, Кеннетом Джонсоном із Нумізматичного інституту Стокгольмського університету, Ларсом О. Лагерквістом, Ельзою Ліндберг із Королівського мюнцкабінету і за сприяння шведського Фонду нумізматичних досліджень (Гуннар Екстрем).
Після повернення до Києва М. Ф. Котляр продовжив наукові дослідження, порівнюючи матеріали зі Швеції з подібними колекціями в Україні та на території СРСР, Державного Ермітажу зокрема. М. Ф. Котляр також вів активне листування зі шведськими колегами, які за його запитами пересилали необхідні фотографії та інформацію.
Гривні з Бурзького скарбу, за визначенням київського вченого, належали до рідкісних і найменш вивчених серед усіх типів давньоруських зливків стандартної форми і ваги. За місцем першої знахідки вони називалися «чернігівськими гривнями», що М. Ф. Котляр вважав «неправильно і невдало». Учений охарактеризував їх як «північноруські гривні». Дослідження дало змогу науковцю пролити світло на фінансове господарство Давньої України, встановити закономірності виробництва та обігу монетних зливків, а також розробити їх класифікацію, яку можна було застосувати й до інших відомих на той час подібних колекцій.
За результатами цієї копіткої наукової роботи М. Ф. Котляр написав монографію, яку було перекладено англійською мовою і мало бути надруковано у Стокгольмі. Видання книги потребувало присутності автора для обговорювання деяких деталей, тому восени 1993 р. учений на запрошення шведських колег знову відвідав Стокгольм.
На жаль, наукову працю «Old Russian Silver Ingots from Тhe Burge hoard, Gotland» через обставини, які не залежали від автора, так і не було видано. Львівські історики Р. М. Шуст і Н. В. Турмис у статті, присвяченій М. Ф. Котляру, розповіли, що рукопис цієї монографії зберігається в депозитарії Національного історичного музею Швеції. Зауважимо, що варіант рукопису монографії російською та англійською мовами маємо в особовому фонді вченого в Інституті архівознавства НБУВ.
Результати досліджень давньоруських монетних гривень із Бурзького скарбу були оприлюднені у кількох статтях і доповіді М. Ф. Котляра у 1990-х роках.
Підсумовуючи, хотілося б зазначити, що тема наукових контактів учених України та країн Європи на сьогодні є як ніколи актуальною. Це дослідження на документах особового фонду члена-кореспондента НАН України М. Ф. Котляра слугує прикладом повноцінного взаємовигідного партнерства вчених України та Швеції.

UDC 930(902) (Kotlіar М. F.)
Iryna Kirzhaieva,
ORCID https://orcod.org/0000-0003-0147-8711,
Researcher Fellow,
Department of Archaeography,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: irkir@ukr.net

ARCHIVAL DOCUMENT ON COOPERATION OF UKRAINIAN HISTORIAN M. F. KOTLIAR WITH SWEDISH SCIENTISTS

The research focuses on the document from the personal fund of Associate Member of the National Academy of Sciences of Ukraine M. F. Kotliar, which are kept in the Archival Institute of the Vernadsky National Library of Ukraine, and which cover his cooperation with Swedish scientists in studying old Russian ingots from the Burge Hoard on Sweden’s Gotland Island, as well as his research papers based on this study.
Keywords: M. F. Kotliar, numismatics, Burge Hoard (Sweden’s Gotland Island), personal fund, Archival Institute.