РУКОПИСИ МОВАМИ ЗАХІДНОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ У ФОНДАХ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

ЗаявникЧернухін Євген Костянтинович (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (2024)
ЗахідСекція 4. Збереження та популяризація рукописної спадщини України у вітчизняному та світовому просторі
Назва доповідіРУКОПИСИ МОВАМИ ЗАХІДНОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ У ФОНДАХ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК
Чернухін Євген Костянтинович,
ORCID 0000-0003-4906-0787
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
відділ джерелознавства,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: geikle@hotmail.com

РУКОПИСИ МОВАМИ ЗАХІДНОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ У ФОНДАХ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Переглянуті й оптимізовані описи 28 рукописів ХV–XX ст.: 16 рукописів німецькою мовою, 8 французькою, два італійською, по одному румунською та угорською мовами. 17 рукописів є джерелами наративними, 11 – актові документи. Складений сучасний археографічний опис задля актуалізації змісту документів у ширшому науково-інформаційному просторі.
Ключові слова: описування рукописів, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Західна Європа, Центральна Європа.

Ревізія та оптимізація попередніх описів, каталогів та актуалізації змісту збережених документів є нагальними питанням архівістики. В Інституті Рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у ф. 334 (Колекція західноєвропейських рукописів) зосереджувалися поодинокі надходження 1920–1940-х рр. із різних джерел. За браком відомостей про шляхи надходження рукописів їхнє об’єднання відбулося на мовних засадах, а давні описи були складені поверхові. Вивчення рукописів показало, що з 28 одиниць зберігання 16 складені німецькою мовою, 8 – французькою, два – італійською, по одному – румунською та угорською. Близько половини одного з німецьких рукописів складають записи мовою іврит. Найдавнішим є фрагмент пергамену ХV ст. з текстом французькою мовою. Більшість рукописів укладені в XVIII–XIX ст. Найпізніший – в 1937–1938 рр. За типологією 17 рукописів є наративними джерелами, 11 – правочини, листи або збірки юридичних документів. Серед актових джерел два складені італійською мовою, XVII та XVIIІ ст., чотири – німецькою, XVII, XVIIІ і початку ХХ ст., п'ять – французькою XVIIІ ст. Оптимізація старих описів здійснювалася на сучасних засадах палеографічного та кодикологічного описування рукописів, розроблених і напрацьованих в ІР НБУВ. Серед наративних джерел фонду дві основні групи. До першої належать примірники власне рукописної книги, тобто кодексів, написаних і оправлених для регулярного читання: молитовні збірки угорською та німецькою мовами, копії або переклади друкованих видань німецькою мовою, збірка проповідей французькою мовою. Усі другої половини або кінця ХVIII ст. Вирізняються книжки швидше особистого, аніж публічного вжитку: щоденник квартирмейстера пруського війська в 1789–1790 рр., альбом записів і копій віршів 1841–1849 рр., а також низка списків навчальних або наукових праць: регламент кавалерії в Пруссії кінця XVIII ст., лекції Карла Вехтера з римського права, бібліографія видань із юдаїки, виписки з трудів Ф. І. Кнауера з санскритології німецькою мовою ХІХ ст., архівні записи Альфреда Бурґе з дипломатичного листування стосовно франко-іспанської війни французькою мовою тощо. Окремо відзначу епістолярій рабина Альфонса Сальвенді середини ХІХ ст., в якому значна частина текстів записана івритом. До ХХ ст. належать два рукописи: установчa книга Стенографічного товариства гімназії «Ґабельсберґ» в Росселі 1906–1934 рр. і студентський зошит із записами лабораторних робіт із фізичної хімії в котромусь із румунських навчальних закладів у 1937/1938 академічному році. Художнє оформлення рукописів нерівне. Вирізняється німецький молитовник 1796 р. у зеленій оправі з тисненням золотом, двома мініатюрами на кришках (св. Маврикій і католицький єпископ у канонічному вбранні) і трьома всередині рукопису (св. Петро й Діва Марія). На кшталт кодексів оправлена збірка виписів з історії роду Молендорфів 1806 р. Простіше оформлені копії з друкованих видань і наукові записки ХІХ–ХХ ст. Не для всіх наративних джерел може бути встановлене авторство або ім’я переписувача. Серед імен, зазначених як укладачі рукописів: Рудольф фон Рот, Йозеф Кантa, Йозеф Карман, Георг Вільгельм Антон Боґнер, Альфред Бурґе, Іон Галеріу. Лише в поодиноких випадках збереглися бібліотечні або власницькі помітки, зокрема етикетка бібліотеки палацу в Стрєльні, «Ex libris Com. Keglevich», штампи українських книгозбірень. Походження більшості рукописів залишаєтся нез’ясованим. Окремі помітки й штампи у певний спосіб окреслюють період, коли рукописи вже перебували в Києві, але не додають відомостей про попереднє їхнє побутування. Про давнішу історію свідчать лише історична локалізація рукописів, помітки й сторонні записи. Усі розглянуті рукописи укладаються в Західно- й Центральноєвропейський культурний і мовний простори, беручи до уваги історію існування, зокрема, Пруссії, Священної Римської імперії, а потому Австро-Угорщини. Ураховуючи геополітичні зміни 1918–1945 рр., можна припустити, що принаймні частина розглянутих рукописів надходила до Києва внаслідок переміщень бібліотечних та архівних фондів за наслідками Першої і Другої світових воєн і перерозподілу територій. Поглиблення рівня археографічних досліджень і надання відомостей про рукописи до всесвітніх баз даних сприяє підвищенню ступеню актуалізації змісту рукописів ІР НБУВ у ширшому науковому просторі. Актуалізація змісту рукописів залежить від глибини їхнього опису, а також загального стану дослідження типологічно подібних рукописів і доступу дослідників до інформаційних джерел. Актуалізація змісту правових чинів XV–XVIII ст., залежить також від ступеню висвітлення історичних контекстів, до яких вони належать, в той час, як оптимізація описів наративних джерел може виявитися актуальнішою і вагомішою, оскільки рукописна книга має незрівняно ширший спектр використання, а до її ознак увіходить також і зовнішній аспект, пов’язаний із її виготовленням, побутуванням і перебуванням у складі книгозбірень.

UDK
Yevhen Chernukhin,
ORCID htpp//0000-0003-4906-0787
Candidate of Philological Sciences,
Senior Research Associate,
Department of Source Study,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
e-mail: geikle@hotmail.com

WEST AND CENTRAL EUROPEAN MANUSCRIPTS IN THE FUNDS OF THE INSTITUTE OF MANUSCRIPT OF V. I. VERNADSKY NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE
Description of 28 manuscripts dating from the 15th to 20th cc. have been revised and improved. 16 manuscripts were written in German, 8 – in French, 2 – in Italian, one – in Romanian, and one – in Hungarian. 17 manuscripts are narrative sources, 11 are official documents. The new archeographic description is proposed for the further actualization of their content in a wider scientific information space.
Key words: description of manuscripts, V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, West Europe, Central Europe.