Структурний простір пресології: теоретичні і методологічні засади

ЗаявникРудий Григорій Якович (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (2024)
ЗахідСекція 8. Пресові джерела історико-культурної спадщини України
Назва доповідіСтруктурний простір пресології: теоретичні і методологічні засади
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

СТРУКТУРНИЙ ПРОСТІР ПРЕСОЛОГІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

Розглянуто питання про з’ясування структури пресології як системи наукових знань. С позицій мети, завдань, предмету пресології визначається структура пресологічного знання, його характерні риси та функціональні ознаки як цілісного організму. Насамперед йдеться про розробку загальних теоретичних положень про структуру пресології, її класифікаційної моделі.
Ключові слова: періодична преса, преса, пресологія, структура пресології, методологія, методика, джерело.

Постановка проблеми. Структура спеціальної історичної дисципліни «пресологія» ще не знайшла належного висвітлення дослідників. Поняття «структура пресології» наводиться у працях автора цієї доповіді без визначення його характерних рис та функціональних ознак. Аналіз досліджень і публікацій свідчить, що до цього часу питання про структуру пресології як системи наукових знань ще не розроблено.
Виклад основних матеріалів. Необхідно насамперед звернутися до визначення таких основних понять, як об’єкт і предмет пресології. Об’єктом пресології є комплекси документів і матеріалів, які відклалися на сторінках газет і журналів різних класифікаційних груп:
– за профілем (урядові, партійні, окремих власників, церковних громад, громадських організацій тощо);
– політичною орієнтацією;
– за територіальною ознакою (центральні, місцеві і регіональні;
– за періодичністю (щоденні, ті що виходили двічі або тричі на тиждень, тижневики, щомісячники).
Предметом пресології є тенденції та закономірності зародження й особливості функціонування періодичних видань, форми і напрями висвітлення суспільно-політичного, соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, а також теоретичні, методологічні і методичні аспекти дослідження преси, її систематизації, класифікації, періодизації, критики. Тобто пресологія як наукова дисципліна має дуже складний об’єкт і предмет вивчення, оскільки вона повинна вивчати пресу в системній єдності всіх її компонентів. З огляду на це складність предмета пресології обумовлює складність її структури.
Багаторічний досвід роботи з періодикою переконує, що пресологи потребують такої теорії, яка була б тісно пов’язана з практикою. Тобто такої, яка виростає з пресових досліджень і розбудовується для їхніх потреб. Отже, йдеться про звернення та опис пресового матеріалу із метою пошуку та побудови класифікаційних схем структурування пресологічного знання. Цим методологічним принципам відповідає візія пресології як нової спеціальної історичної дисципліни. Продовжуючи думку про пресологічну дисципліну, треба відзначити, що ця дисципліна має свій об’єкт, предмет, структуру і завдання, в межах якої розробляється весь спектр теоретичних, методологічних і практичних питань, що стосуються пошуку і опрацювання пресових джерел. Тобто пресологія має дуже складний об'єкт і предмет вивчення, оскільки вона повинна розкривати загальні тенденції становлення і функціонування періодики, її специфічність як історичного джерела. Складність предмету пресології також обумовлюється складністю пресологічного знання.
Структуру пресологічного знання можна умовно поділити на три рівні. Перший рівень – загальна пресологічна теорія. Теорія пресології – це сукупність систематизованих знань про її об'єкт, суб'єкт, предмет, структуру пресології, її місце серед інших спеціальних наукових дисциплін. Другий рівень – це спеціальна галузева пресологія (політична, економічна, освітня, наукова тощо). Третій рівень – емпіричні пресологічні дослідження.
Тісно пов’язана з пресологічною теорією практика пресології. Логічним вбачається структурувати пресологічні знання відповідно до мети і завдань, які стоять перед пресологією. На нашу думку, пресологічне знання можна класифікувати за двома ознаками: теоретична пресологія і прикладна пресологія. Завдання теоретичної пресології спрямоване на побудову теорії і методології. Прикладна пресологія має на меті вирішення практичних завдань, які стоять перед пресологією.
Немаловажне значення має структурування пресологічного знання за предметом вивчення. За критерієм предмету вивчення пресологія поділяється на:
– макропресологію, яка спрямована на вивчення преси як цілісного організму або певних його складових (центральних газет і журналів, місцевої і регіональної періодичної преси, професійної преси, молодіжних видань тощо);
– мікропресологію. Якщо говорити про дослідницьке поле, то мікропресологія, на наш погляд, включає в себе вивчення низової (корпоративної) преси. З позиції методів отримання пресологічного знання пресологія має два рівні:
– теоретична пресологія, яка орієнтована на вивчення сутності преси та закономірностей, що зумовлюють її функціонування;
– емпірична пресологія, метою якої є збір пресологічної інформації, одержаної в ході кількісно-якісного аналізу текстової інформації. Використовується спеціальні пресологічні методи збору та аналізу даних.
Важливим залишається питання щодо з’ясування поняття «аналітико-інформативна пресологія». На нашу думку, під цим поняттям слід розуміти спеціальне вивчення окремих газетних або журнальних джерел або їхніх груп на теоретико-методологічному і методичному рівні. Виходячи з цих методологічних засад, нами запропонована класифікаційна схема структури пресології за її складовими категоріями (рисунок).

Рисунок. Класифікаційна схема структури пресології за її складовими категоріями
Як бачимо, існує досить тісний зв’язок між складовими категоріями моделі структури пресології відповідно до логічного, предметного, функціонального і субдисциплінарного аспектів.
Висновки. Рефлексована модель структури застосовується до природи пресології, її предмету, об’єкту, завдань. За її характерними рисами та функціональними ознаками пресологія поділяється на три рівні. Перший рівень – пресологічна теорія. Теорія пресології – це сукупність систематизованих знань про її структуру. Другий рівень – це спеціальна галузева пресологія (політична, економічна, освітня, наукова тощо). Третій рівень – це емпіричні дослідження. Тісно пов’язана з пресологічною теорією практика пресології. Запропонована класифікаційна схема структури може послужити орієнтиром для розширення і поглиблення наукового пошуку. Визначені складові структури пресології виявляють перспективи і потреби дисципліни, її ролі і місця у системі спеціальних історичних дисциплін. Наступним кроком має стати класифікація джерел пресології як процес упорядкування пресологічної інформації.

UDC 070:001]:001.8
Hryhorii Rudyi,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4679-282X
Doctor of Historical Sciences (Doc. Hab. in History),
Scientific Secretary,
Sector of Research Coordination of Scientific and Organizational Department,
Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: sknd@nas.gov.ua

STRUCTURAL SPACE OF PRESSOLOGY: THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BASICS
The issue of clarifying the structure of pressology as a system of scientific knowledge was considered. The structure of pressological knowledge, its features and functional signs as of a whole organism are determined from a position of goal, tasks and subject of pressology. First of all, it is about the development of general theoretical positions about the structure of pressology, its classification model.

Keywords: periodical press, press, pressology, structure of pressology, methodology, method, source.