АРХЕОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ У ЛИСТАХ К.В. БОЛСУНОВСЬКОГО ДО С.Л. ДРОЗДОВА (ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАУКОВОГО АРХІВУ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УРАЇНИ)
Заявник | Попельницька Олена Олексіївна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (2024) |
Захід | Секція 4. Збереження та популяризація рукописної спадщини України у вітчизняному та світовому просторі |
Назва доповіді | АРХЕОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ У ЛИСТАХ К.В. БОЛСУНОВСЬКОГО ДО С.Л. ДРОЗДОВА (ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАУКОВОГО АРХІВУ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УРАЇНИ) |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
УДК 069(1-4) (477)+930.253+82-6+929
Дроздов С.+Болсуновський К.
Попельницька Олена Олексіївна
ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-2719-2503
кандидатка історичних наук,
провідний науковий співробітник,
Національний музей історії України
Київ, Україна
е-mail:elenac503@gmail.com
АРХЕОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ У ЛИСТАХ К.В. БОЛСУНОВСЬКОГО ДО С.Л. ДРОЗДОВА (ЗА МАТЕРІАЛАМИ НАУКОВОГО АРХІВУ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УРАЇНИ)
Розглянуто тематику вивчення української археології у листуванні відомого київського експерта старожитностей К. В. Болсуновського до білоцерківського колекціонера предметів археології С. Л. Дроздова за 1909–1921 роки.
Ключові слова: К. В. Болсуновський, С. Л. Дроздов, Національний музей історії України, архіви, археологія, епістолярна спадщина.
У Науковому архіві Національного музею історії України зберігається листування відомого київського експерта старожитностей Карла Васильовича Болсуновського та Степана Леонтійовича Дроздова – колекціонера та майбутнього директора Білоцерківського краєзнавчого музею. Означене листування містить інформацію про стан вивчення археології в Україні у перших десятиліттях ХХ століття.
Серед різних питань, які на почату ХХ ст. цікавили антикварів Києва та Київщини, було колекціонування предметів археології. У листі від 18.09.1909 р. К. Болсуновський згадує про придбання Київським художньо-промисловим і науковим музеєм археологічних знахідок кам’яної доби: «…Учора за моєї участі дуже дешево купили у пана Добровольского, аптекаря з Овруча, 2000 об’єктів кам’яної доби» (тут і далі переклад з російської мій. – О. П.).
У листі., написаному у червні 1910 р., К. Болсуновський доручає С. Дроздову провести попередню експертизу археологічних знахідок: «Отець Петро Дзбановський пише мені, що за його участі можна придбати кам’яні клинці у Симеона Колесниченка – селянина с. Степко Таращанського пов., які він знайшов у лісі. Не відмовте, прошу Вас, повідомити Колесниченку, що я охоче куплю ці камені для музею, але лише після огляду їх Вами. <…> Якщо молоти діоритові чи особливої форми – це добре, бо простий кремінь не коштує дорого. Якщо предмети у вигляді куль, вони більш цікаві для мене. Я планую їх придбати для Військово-історичного музею, членом якого являюсь».
У листі від 24.08.1911 р. К. Болсуновський пише: «З предметів, що є у Вас в наявності, я би охоче придбав фрагмент чорного молота та кам’яний незавершений предмет у вигляді яйця. Вкажіть ціну».
Крім археології кам’яної доби, К. Болсуновського цікавили знахідки античного та скіфського часу, а також перших століть н.е. У листі від 09.01.1911 р. він радить С. Дроздову: «…збирайте колекцію старожитностей, особливо бронзові предмети античного побуту, вони з кожним роком стають усе дорожче. Навіть закордонні агенти скуповують їх у нас та вивозять».
У листі від 11.08.1911 р. К. Болсуновський пише «У мене є <…> для Вас дарунок – бронзова сокирка. На днях приходив з Ваших країв старенький Мазур и приніс дуже гарні речі, знайдені та придбані ним у м. Кошувате. У полі селянин знайшов: дві бляхи бронзові у вигляді левиних голів, дзеркало , уламки ольвійських асів з орлом, монети Пантикапею тощо! Ціна скажена! Але я придбав готську фібулу й уламок сережки. ˂…˃». У листі від 21.02.1913 р. К. Болсуновський просить С. Дроздова придбати для нього археологічну знахідку: «…прошу знову: придбайте мені звірятко – амулетик. Мене він цікавить…». У наступному листі від 24.02.1913 р. він дякує за надісланий артефакт: «мав задоволення одержати Ваш лист від 22 лютого, а у ньому амулет з барсом. Дуже дякую – це не перший дарунок від Вас, який прикрашає мою маленьку колекцію. У мене вже є один барсик, виданий у журналі «Стара Монета ».
У листах К. Болсуновський радить С. Дроздову вивчати археологію Південної Київщини і Черкащщини: «…раджу трохи позайматися археологією, оскільки Княжа Гора , Канів і Мошни у Вас під рукою» (24.02.1913); «Що стосується старожитностей, то, маючи на увазі знахідки у Канівському й Таращанському повітах, там мають бути закопані у землі ще чимало скарбів, упряжі, військових доспіхів та зброї» (25.01.1916); «Вашу кераміку не продавайте дешево – це ольвійська, а не керченська, ця дорожа!» (14.02.1917) та «Постарайтесь дістати для Вашої бібліотеки [книги] Спіцина «Розвідки » та «Розкопки ». Це найбільш цінні вказівники де що є! За ними можна збирати будь-які археологічні предмети» (26.06.1921).
Одним з напрямів наукової діяльності К. Болсуновського були краєзнавчі поїздки Київщиною, під час яких він вивчав історичні та археологічні пам’ятки, збирав та купував предмети старовини. У одному з недатованих листів К. Болсуновський пише: «…у мене був запланований маршрут: Канів, Ліплява, Ставище, Кошувате, Біла Церква, Київ». У іншому листі, написаному приблизно наприкінці вересня 1911 р., К. Болсуновський описав одну зі своїх поїздок: «Три роки збирався до Канева, Переяслава, Прохорівки та Келиберди. <…> Моя екскурсія важлива тим, що я з’ясував: <…> 2. Ліплява – величезний некрополь, де ховав своїх померлих якийсь дуже численний народ!». Оповідь про цю поїздку К. Болсуновський продовжує у листі від 04.10.1911: «Ось чому я заїхав і до Канева, де придбав для військового [Київського військово-історичного] музею щелепу мамонта».
З його листа К. Болсуновського від 26.06.1921 р. стають відомі імена київських археологів, з якими К. Болсуновский листувався та підтримував дружні стосунки: «Повідомте мені адреси наших спільних знайомих у Києві, звичайно, тих, котрих Ви тепер побачите: Данилевича , Козловської , Гезе , моєї Катруні та інших».
Означене листування К.Болсуновського та С.Дроздова, досі не введене до наукового обігу, є цікавим джерелом з історії становлення вивчення археології в Україні на початку ХХ століття.
UDC 069(1-4) (477)+930.253+82-6+929 Дроздов С.+Болсуновський К.
Olena Popelnytska
ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-2719-2503
Candidate of Historical Sciences
Leading Researcher,
The National Museum of the History of Ukraine
Kyiv, Ukraine
е-mail:elenac503@gmail.com
ARCHAEOLOGICAL ISSUES IN THE LETTERS OF K.V. BOLSUNOVSKY TO S.L. DROZDOV (BASED ON THE MATERIALS OF THE ARCHIVES OF THE NATIONAL MUSEUM OF THE HISTORY OF UKRAINE
The subject of the study of Ukrainian archeology is considered in the correspondence of the well-known Kyiv antiquities expert K. V. Bolsunovsky to the collector of archeology objects S. L. Drozdov for the years 1909–1921 is considered.
Keywords: K. V. Bolsunovskyi, S. L. Drozdov, National Museum of the History of Ukraine, archives, archeology, epistolary heritage.
Ми в соціальних мережах