Імперські переслідування в біографії Миколи Білозерського (1833–1896) через осмислення його листування і щоденників

Тези доповіді

УДК92/82-6"044.7"Микола Білозерський
Шалак Оксана Іванівна,
ОRCID https://orcid.org/0000-0002-8275-6703
кандидатка філологічних наук,
старша наукова співробітниця,
відділ теорії та методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: shalak@ukr.net

ІМПЕРСЬКІ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ В БІОГРАФІЇ МИКОЛИ БІЛОЗЕРСЬКОГО (1833–1896) ЧЕРЕЗ ОСМИСЛЕННЯ ЙОГО ЛИСТУВАННЯ І ЩОДЕННИКІВ
Мета дослідження – на прикладі біографії Миколи Білозерського осмислити згубний вплив Російської імперії на наукову діяльність і життєпис українських фольклористів у ХІХ ст.: переслідування царської охранки, арешти, заслання, цензурний тиск, заборони.
Ключові слова: імперські переслідування, Микола Білозерський, біографія, цензура, щоденник, листування, комунікування.

Політичні, соціальні обставини ХІХ ст. із доволі болісними викликами для українців стали показовими у біографіях багатьох українських культурних діячів. Валуєвський циркуляр (1863), Емський указ (1876), нещадний тиск цензури, постійний нагляд поліції, арешти і заслання значно впливали не тільки на діяльність, а й на життєвий шлях багатьох наукових і культурних діячів. Одні з них протистояли ударам долі, інші – ламалися під їхнім тягарем, ще інші починали працювати тільки для власного архіву з надією колись видати зібраний матеріал, прислужитися бодай нащадкам. Микола Білозерський (1833–1896) належить до маловідомих фольклористів, бо його значна архівна колекція досі не видана: думи й пісні, легенди й демонологічні перекази, тлумачення снів, прислів’я і приказки. До лексикографічного зібрання увійшли діалектизми із Чернігівщини, пов’язані з назвами ремесел, різними прикметами, а також дитяча діалектна лексика. Учений одним із перших зрозумів значення методики записування фольклору, упорядкувавши «Правила при записуванні народних дум, пісень, казок, переказів та ін.» та «Список кобзарів (бандуристів) і лірників», що увійшли як додаток до збірника Амвросія Метлинського «Народные южнорусские песни» (1854). Брат знаного кирило-мефодіївця, журналіста Василя Білозерського (1825–1899) і відомої письменниці Ганни Барвінок (1928–1911), Микола Білозерський сам відомий мало навіть у колі фахівців.
Некролог у «Киевской старине» (1897, № 1, с. 146–147), опис архіву М. Білозерського Агатангелом Кримським «Дещо про рукописи Миколи Білозерського» (Твори в 5 т., т. 3, 1973, с. 465–467), текстологічне дослідження Бориса Кирдана «Собиратели народной поэзии» (М., 1974, с. 247–259), дисертація Н. Барабаш «Рід Білозерських та культурний світ України ХІХ — початку ХХ століття: нові методологічні підходи» (2004 р.), стислі статті в довідниках, словниках та енциклопедіях — історіографія охоплює короткий перелік джерел, що відтворюють переважно фольклористичні та генеалогічні проблеми.
Біографія М. Білозерського варта пильнішої уваги, бодай з огляду своєї показовості. Як і в багатьох фольклористів, його захоплення фольклором – із дитинства. За спогадами самого Миколи і сестри Олександри (Ганни Барвінок), його мати Мотрона Василівна Білозерська любила співати і знала багато українських народних пісень. Її дев’ятеро дітей (Віктор, Василь, Помпей, Микола, Олімпій, Олександр, Любов, Надія, Олександра) росли, захоплюючись народною культурою.
Біографію М. Білозерського, окремі її сторінки – епізодично від ранньої юності до пізнього періоду – доволі докладно відтворюють його щоденники та епістолярій. Листи до рідних (сестри Олександри Білозерської-Куліш, Пантелеймона Куліша, братів Олімпія і Помпея), історика Олександра Лазаревського, мецената Григорія Галагана та ін. – це дуже своєрідна нарація, яка містить найточніші відомості про фольклориста, його погляди на власні записи, на методику фіксації, на актуальну наукову проблематику. М. Білозерський у своєму епістолярії – це передовсім його стиль комунікування зі своїми адресатами, це тексти листів і щоденників, які зберігають типові для імперського дискурсу ознаки тиску на українську культуру. Йдеться передовсім про арешт кирило-мефодіївців, імперську цензуру, стеження царської охранки. Власне відвертої критики імперського режиму ні в щоденнику, ані в листах немає, усі свої тривоги М. Білозерський відтворив недомовками, натяками, прихованим невдоволенням.
1882 р. у статті «Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц (1831–1861)» («Киевская старина», 1882, № 10) арешт кирило-мефодіївців фольклорист назвав катастрофою. Усе, що відбувалося згодом у колах української інтелігенції, – страхом і трепетом. У цей час, за спогадами друзів і знайомих Тараса Шевченка, листи і щоденники спалювали, рукописи, етнографічні та фольклорні записи закопували. Ці події великою мірою вплинули на юного М. Білозерського, на його життя в науці, на невелику кількість публікацій і значні обсяги його архіву.
Епістолярій і щоденник 1854 р. також засвідчують складний шлях до видання збірки «Народные южнорусские песни» (1854 р.), яка зазнала значних цензурних змін. Нещадно цензурували упорядковані А. Метлинським і М. Білозерським думи, історичні та рекрутські пісні. Однак упорядники змогли, попри всі перепони, видати «Народные южнорусские песни» із передмовою і коментарями, гідно представивши різножанрове фольклорне зібрання. Листи відтворюють послідовність добору пісень і дум, зауваги з приводу текстологічних принципів упорядкування, а також паспортизації зафіксованого і підготовленого до друку фольклорного матеріалу.
Отже, попри всі несприятливі обставини, М. Білозерський, маючи незначну кількість публікацій, зумів зосередити увагу на фіксації фольклорного, етнографічного, лінгвістичного матеріалу, створивши власну значну архівну колекцію. Його наукова діяльність не була спрямована на публічний результат, але вчений зумів реалізуватися через збирання першоджерельного матеріалу, який становить основу наукових досліджень.

UDC92/82-6"044.7"Mykola Bilozerskyi
Oksana Shalak,
ОRCID https://orcid.org/0000-0002-8275-6703,
Candidate of Sc. (Philology),
Senior Researcher,
Institute of Biographical Research,
Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: shalak@ukr.net
IMPERIAL PERSECUTION IN THE BIOGRAPHY OF MYKOLA BILOZERSKY (1833–1896) THROUGH THE INTERPRETATION OF HIS CORRESPONDENCE AND DIARIES
The purpose of the research is to use the example of the biography of Mykola Bilozersky to consider the harmful influence of the Russian Empire on the scientific activity and biography of Ukrainian folklorists in the 19th century: persecution by the royal guard, arrests, exile, censorship pressure, prohibitions.
Key words: imperial persecution, Mykola Bilozersky, biography, censorship, diary, correspondence, communication.