ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ БІБЛІОТЕКИ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ

Тези доповіді

УДК 021.1-044.922(477.54-25)]
Олександр Янчуков,
ORCID https://orcid.org/0009-0009-5729-1017,
аспіранта кафедри інформаційних технологій,
факультет PR, журналістики та кібербезпеки,
Київський національний університет культури і мистецтв,
Київ, Україна
e-mail: aleksandr943@ukr.net

ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ БІБЛІОТЕКИ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ

Висвітлено вивчення вплив різних чинників на результативність позитивного іміджу сучасних українських бібліотек. Серед найважливіших розкрито розбудову суспільства знань, цифровізацію, суспільно-політичні процеси в державі, глобалізація. Наведено приклади сучасних телевізійних сюжетів та відеороликів на каналі Youtube просвітницького змісту сьогодення, які популяризують бібліотеку, книгу та читання.
Ключові слова: бібліотека, імідж бібліотеки, інформаційно-бібліотечна сфера, російсько-українська війна.

Місія бібліотек упродовж усього періоду їх існування зазнала значних трансформацій, відповідно оптимізувався і її імідж (англ. image – образ або враження) як сприйняття (лат. percipio) послуг установи під впливом різних подій та явищ. Бібліотека в її історичній динаміці пройшла шлях від приватної закритої книгозбірні, котра свідчила про соціальну роль її власника у суспільстві, до відкритого культурно-освітнього середовища та у час цифровізації утвердилася як затребуване інформаційно-комунікаційне середовище.
У постіндустріальному суспільстві бібліотекарі почали вести систематичну роботу серед читачів із формування імідж своєї установи. Тобто, під впливом суспільно-політичних процесів змінився характер та збагатилися напрями діяльності бібліотеки, яка сьогодні є авторитетною соціальною інституцією, а подвижницька, почасти жертовна праця українських бібліотекарів в умовах російсько-української війни дозволяє говорити про нові тенденції в розвитку інформаційно-бібліотечної сфери загалом. У час тяжких випробувань саме розвиток взаємодії з громадськістю як одного з п’яти базових складників іміджу синтезували уявлення про бібліотеку як надійного партнера з актуальними сервісами та продуктами, інакше кажучи позитивний імідж українських бібліотек у воєнний період створений основною діяльністю книгозбірень.
Спершу для формування доброзичливого іміджу бібліотекарі використовували виставкову та культурно-просвітницьку роботу, в останній чверті минулого століття все частіше знімалися документальні кінофільми про фонди великих бібліотек, готувалися статті у пресі, очільників бібліотек запрошували для інтерв’ю на радіо і телебачення.
З проникненням інформаційно-комунікаційних технологій у практичну роботу книгозбірень бібліотечні працівники долучилися до процесу формування іміджу установ, активно опановуючи сучасну техніку і технології, набуваючи нових компетенцій та знань, що очікувано вплинуло на інноваційний розвиток бібліотек у цифрову епоху. Завдяки збалансованому використанню у бібліотечній практиці усних, письмових та електронних видів комунікації, тобто впровадження комбінованої моделі комунікації з користувачами, зріс суспільно-значимий статус бібліотек та змінилася їхня роль в інформаційній екосистемі суспільства, що корелятивним чином відображається на іміджі установ.
На результативність позитивного іміджу сучасних українських бібліотек, як важливого фактору конкурентоспроможності установи в інформаційно-комунікаційній структурі держави, безпосередньо чи опосередковано впливають різні чинники, серед найважливіших, на нашу думку, є:
 розбудова суспільства знань, котре базується на відкритому доступі до інформації і знань, та значне пришвидшення темпів зростання кількості інформації спонукають до вироблення нових трендів, як то навчання упродовж усього життя, коли бібліотека стала майданчиком для вивчення мов, проведення різноманітних курсів, зокрема подолання цифрової нерівності;
 цифровізація, завдяки якій бібліотеки стають інклюзивним простором для користувачів з обмеженими можливостями, а повсюдне застосування у бібліотечній практиці цифрових технологій та засобів зв’язку дали змогу бібліотечним працівникам фактично в режимі реального часу реагувати на запити користувача;
 суспільно-політичні процеси (під час COVID-19 бібліотеки перейшли на дистанційне обслуговування, а російсько-українська війна завдяки різноаспектній волонтерській допомозі проявила бібліотеки як надійні соціальні інституції,
 глобалізація сприяла динамічній інтеграції надбань національної культури у консолідований інформаційний простір, перетворила бібліотеки на відкриті освітньо-виховні хаби, де є можливість читачам спілкуватися онлайн з однодумцями з-за кордону, розмила границі мультикультурності суспільства.
Українське телебачення та Youtube дієво популяризують бібліотеку, книгу та читання. Прикладами телевізійних сюжетів просвітницького змісту сьогодення є: «Бібліотеки України» («Сніданок з 1+1», https://www.youtube.com/watch?v=mMlVi91LdZ8), «Найкрасивіші бібліотеки світу та України» («Фабрика новин», https://www.youtube.com/watch?v=orsZJj2mFmA), «Сторіччя бібліотеки імені Вернадського. Історія» (Суспільне. Новини, https://www.youtube.com/watch?v=2eFk7TlMtYY), «ТОП 8 унікальних бібліотек світу» (8канал.ua, https://www.youtube.com/watch?v=FtleadJ65AQ).
Створюють відеоролики: бібліотечні об’єднання (ВГО Українська бібліотечна асоціація, «Сучасні українські бібліотеки» https://www.youtube.com/watch?v=ebcbV6QOd-o; Мережа освітніх хабів EduHub, «Бібліохаб: Центральна районна бібліотека ім. П. Г. Тичини», https://www.youtube.com/watch?v=bfzE_u1ikOQ), самі книгозбірні («Найцікавіші бібліотеки світу», Вінницька обласна універсальна бібліотека ім. К. А. Отамановського, https://www.youtube.com/watch?v=hxEzz8jVDTg; «Бібліотеки України, які зачаровують», Сумська обласна бібліотека для дітей, https://www.youtube.com/watch?v=AVo0U5AL5Hw), приватні користувачі («Поширення мистецтва: бібліотеки», https://www.youtube.com/watch?v=LKtEjNLv_sg; «Найвідоміші бібліотеки України», https://www.youtube.com/watch?v=ywLacj-Aq9Q; «Віртуальна екскурсія до бібліотеки "Знайомство з бібліотекою"», https://www.youtube.com/watch?v=Dto3_qTc5A4).
Отже, усе різноманіття впливів зовнішнього середовища збільшує кількість завдань та розширює напрями діяльності бібліотек сьогодення загалом. Сучасні тенденції, характер та напрями розвитку книгозбірень трансформували соціальні стереотипи сприйняття бібліотек, тобто концентроване вираження її іміджу, яка тепер трактується як «духовний» простір, форпост українства, середовище просування власних національних інтересів та захисту громадян, враховуючи популярність взаємостосунків із громадою та мотиваційну спрямованість конгломерату усіх івентів, що виходять за межі функціональних можливостей книгозбірні, в умовах російсько-української війни стала окремим національно-культурним явищем.

UDC 021.1-044.922(477.54-25)]
Oleksandr Yanchukov,
ORCID https://orcid.org/0009-0009-5729-1017,
PhD student,
Department of Information Technologies,
Faculty of PR, Journalism and Cybersecurity,
Kyiv National University of Culture and Arts,
Kyiv, Ukraine
e-mail: aleksandr943@ukr.net

FORMATION OF THE LIBRARY IMAGE OF THE DIGITAL ERA

The study of the impact of various factors on the effectiveness of the positive image of modern Ukrainian libraries is highlighted. Among the most important ones, the development of the knowledge society, digitalization, socio-political processes in the state, and globalization were revealed. Examples of modern television stories and videos on the YouTube channel of today's educational content, which popularize the library, books and reading, are given.
Keywords: library, the image of the library, the information and library sphere, the Russian-Ukrainian war.