Кирилівські стародруки у Зеленій Гурі (Польща)

Тези доповіді

УДК 930.2:[94:27:22:=16](438+477)“16/17”,
Волощенко Станіслав Анатолійович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7081-5358,
доктор філософії (кандидат історичних наук),
незалежний дослідник,
Львів, Україна;
e-mail: stachevskiy@gmail.com

КИРИЛІВСЬКІ СТАРОДРУКИ У ЗЕЛЕНІЙ ГУРІ (ПОЛЬЩА)

На прикладі двох бібліотек у Зеленій Гурі (Польща) порушено проблематику виявлення та каталогізації української книжкової спадщини, яка знаходиться за межами України. У дослідженні йдеться про пʼять кирилівських стародруків XVII–XVIII ст. богослужбового змісту.
Ключові слова: кирилівські стародруки, книжкова спадщина, міграція книг, літургіка, книгознавство, бібліотекознавство, Зелена Гура, Польща, XVII–XVIII ст.

Важкий період війни (2014 – донині) в новітній історії України актуалізує проблематику збереження і дослідження національної книжкової спадщини. Загроза знищення артефактів зумовлює їхню евакуацію у безпечні місця задля належного збереження. Відомим фактом є переміщення цінних книжкових колекцій до інших країн, як це було у часі Першої і Другої світових воєн. Книги, які не були убезпечені – знищувалися, грабувалися, або перевозилися окупаційними військами з території України. Ці обставини позначилися на кирилівських стародруках, опублікованих в українських книговидавничих центрах у XVI–XVIII ст. Наслідком міграції давніх книг стало розпорошення історичних колекцій по всьому світі.
Перед книгознавчою спільнотою постає виклик у виявленні цих артефактів і оприлюдненні інформації про їхнє сучасне місце збереження, описи чи окремі дослідження. Значний поступ у цьому напрямку здійснили Яким Запаско і Ярослав Ісаєвич публікацією зведеного Каталогу (1981, 1984) стародрукованих книг, виданих в Україні у 1574–1800 рр., який зафіксував місцезнаходження примірників. Це ілюструє мапу міграції української книги за межі ареалу свого створення і використання.
Восени 2021 р. мені поталанило виявити у польському місті Зелена Гура (Zielona Góra) пʼять кирилівських страродруків, що не були відомі раніше у референтних виданнях. Це місто розташоване в західній частині Польщі, у Любуському воєводстві. Стародруки зберігаються у двох бібліотеках – університетській (Biblioteka Uniwersytetu Zielonogórskiego) та публічній (Wojewódzka i Miejska Biblioteka Publiczna im. C. Norwida). У бібліотеці Університету міститься понад 2,5 тис. рукописів і стародруків, поміж них – шість середньовічних рукописів XII–XV ст. Публічна бібліотека Зеленої Гури також володіє колекцією давніх джерел, зокрема двома фрагментами з Міссалу XV ст. і пʼятнадцятьма інкунабулами 1477–1500 рр.
В університетській бібліотеці зберігається три примірники кирилівських стародруків. Це книжки богослужбового змісту XVII–XVIII ст. Усі вони надруковані у Львові. Найдавнішою книгою є Тріодь цвітна 1642 р. з друкарні Михайла Сльозки (p. XVII.f.50). Цей примірник є дефектним, бо дійшов без титульного і шести початкових ненумерованих аркушів. Стародрук має вторинну оправу з дошок і коричневої шкіри. Її виготовлено 24 вересня 1886 р. старанням отця Созанського і дяка Стефана Мици. Екземпляр походить зі села Старий Диків Любачівського повіту Підкарпатського воєводства, про що свідчать записи ХІХ–ХХ ст. Користувачі стародрука – династія церковних дяків Стефана, Михайла і Теодора Миців та Микола Піпка залишили більше десятка нотаток, які оповідають про місцеві погодні явища, економіку та біографію окремих осіб. На приклад, 20 травня 1866 р. випав сніг, що аж біліли будинки «az się Budynki bielili» (арк. 284 зв.), а 17 травня 1874 р. снігу було на пів ліктя заввишки (арк. 320 зв.). Весна у 1872 р. настала вчасно – 2 квітня було тепло (арк. 317 зв.). Зима 1928–1929 рр. видалась дуже «лютою», що померзла худоба в стайнях, дерева у садах і лісах, адже мороз сягав 40 градусів (арк. 326 зв., 333). У 1935 р., напередодні Нового року, був грім, а під час посту люди орали поля (форзац). У 1844 р. був неврожай жита (арк. 405 зв.). 22 липня 1931 р. обікрали церкву, де зберігався стародрук, – викрадено з кивоту монстранцію і чашу (арк. 299). Варто відзначити, що зі с. Старий Диків зберігся ще один стародрук – Тріодь пісна, видана 1664 р. Михайлом Сльозкою у Львові. Примірник придбала громада того ж села 6 вересня 1669 р. у львівського інтролігатора Прокопія «А кɣплɛна ɛс(т) в Прокопия Лво(в)ского инътролиґатора» за 19 золотих. Книга нині зберігається в Ягеллонській бібліотеці (Biblioteka Jagiellońska, St. dr. 925105 III).
Іншими двома книгами з університетської бібліотеки є Служебники XVIII ст., опубліковані Львівським Успенським ставропігійським братством. Перший екземпляр походить з 1759 р. (p. XVIІI.f.54). У ньому є запис, який інформує про події Другої світової війни: «В 1939 році дня 1 вересня зачалася війна Польсько Німецька по двох тижнів ввійшли німецькі війська в наші сторони Польща пішла Капут» (арк. 3 нн.). Ця маргіналія свідчить про швидку окупацію Польщі на початку війни та інтерпретацію цих подій її безпосереднім свідком. У 1940 р. хтось обчислював скільки років стародруку, що засвідчено на титульному аркуші. Книга зберігалася у Головній бібліотеці Вищої педагогічної школи у Зеленій Гурі, що випливає зі штампу на звороті арк. 43 другого рахунка. Другий примірник Служебника надрукований у 1780 р. (p. XVIІI.f.56). Обидва стародруки реставрувалися у ХІХ–ХХ ст. Відомостей про їхнє походження нема.
У Публічній бібліотеці Зеленої Гури зберігається Тріодь цвітна 1666 р. (S III 277). Цей примірник побачив світ у друкарні Михайла Сльозки. Він походить із храму великомученика Димитрія у селі Розтока Велика (Rostoki) Новосондецього повіту Малопольського воєводства. Інформацію про походження книги зафіксував на оригіналі Іоанн Бернакевич (Joannes Chrysosthomus Bernakiewicz) під час візитації парафії у серпні 1781 р. Окрім нотатки візитаційного огляду, на примірнику є давня парафіяльна овальна печатка чорного кольору з пошкодженою легендою «SIGILIUM … ROSTOCENSIS». Ідентичні провенієнції знаходяться в екземплярі львівського Євангелія 1690 р., яку за 152 польських злотих 23 жовтня 1702 р. придбало подружжя Івана і Марії Гнатиків із Крижівки для церкви у Розтоці. Нині примірник зберігається в бібліотеці Провінційного дому Отців Василіян при Успенському монастирі у Варшаві (Lepak 2013, 39b).
Примірник S III 277 активно використовувся, що засвідчують записи на берегах, механічні пошкодження та плями воску. Наприкінці книги вшито Вослідування празників Пресвятої Тайни Євхаристії, Співстраждання Всесвятої Богородиці та блаженного священномученика Йосафата (S III 278), що є першим виданням. Книгу надрукували Отці Василіяни у Почаївському монастирі 1741 р. Вклеювання Вослідування… було поширеною практикою на парафіях і пов’язане з практичними міркуваннями. Тексти містили змінні частини богослужінь у «нові» свята Унійної Церкви, які особливо поширилися після літургійної уніфікації Замойського Синоду 1720 р. Їх не було у давніх виданнях православного періоду. Відповідно, Вослідування… часто можна знайти в Антологіонах, Тріодях чи Октоїхах ХVII–XVIII ст.

UDC 930.2:[94:27:22:=16](438+477)“16/17”,
Stanislav Voloshchenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7081-5358,
Ph.D. (Candidate of Historical Sciences),
Independent researcher,
Lviv, Ukraine,
e-mail: stachevskiy@gmail.com
CYRILLIC OLD PRINTS IN ZIELONA GÓRA (POLAND)
On the example of two libraries in Zielona Góra (Poland), the paper discusses the problem of identification and cataloguing of the Ukrainian book heritage outside of its border. The research deals with five Cyrillic old prints of the 16th–17th centuries on liturgy.
Keywords: Cyrillic old prints, book heritage, book migration, liturgy studies, book studies, library studies, Zielona Góra, Poland, the 17th–18th centuries.