«УКРАИНСКИЙ ЖУРНАЛ»: 200 РОКІВ З ДНЯ ВИХОДУ В СВІТ (за матеріалами відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ)

Тези доповіді

УДК 94(477)(051)«1824/1825»
Лощинська Наталія Василівна
ORCID:http://orcid.org/0000000165355863
кандидатка філологічних наук, доцентка
старша наукова співробітниця,
відділ наукового формування національних
реферативних ресурсів
Інститут інформаційних технологій
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: Loschynska@gmail.com

«УКРАИНСКИЙ ЖУРНАЛ»: 200 РОКІВ З ДНЯ ВИХОДУ В СВІТ
(за матеріалами відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ)

Досліджено історію створення та основні напрями діяльності «Украинского журнала» на базі вивчення його автури, змістового контенту, відгуків сучасників та оцінок авторитетних сучасних вчених. Доведено участь періодичного видання у сприянні духовному пробудженню Слобожанського краю, а відтак і України загалом в першій чверті ХІХ ст.
Ключові слова: «Украинский журнал», журналістика, часопис, національна ідентичність, змістовий контент, редактор, автура.

«Украинский журнал» є одним з перших періодичних видань на території України. Видавався у м. Харкові стараннями Харківського імператорського університету в 1824–1825 рр. За цей час побачило світ 48 номерів загальним тиражем 600 примірників. Він не має вузько визначеного спрямування, є дуже розмаїтим, навіть строкатим. На його сторінках поєднались педагогічні, літературознавчі, етико-релігійні, етнографічні, мистецькі, історичні статті, художні тексти. Тут можемо бачити дописи про новітні філософські теорії, відкриття в різних галузях науки і техніки, архівні матеріали з української історії. Особливу увагу приділено етико-моральним нарисам, оглядам світового мистецтва і мистецтва України, етнографічним описам, відомостям про освіту на Слобожанщині, подіям громадського та культурного життя. Редактором був призначений один з викладачів Харківського університету ад’юнкт Олександр Склабовський. Як зазначається в 10 томі «Енциклопедії історії України» «Видавець журналу дотримувався просвітницької ідеології, прагнучи задовольнити потреби читача передусім в «корисному і приємному». Водночас зміст публікацій передбачав поширення романтичних і релігійно-містичних впливів у суспільстві. З журналом пов’язаний подальший розвиток вітчизняного літературознавства, критики, бібліографії». Дослідження, які стосуються обраної теми, можна поділити на дві групи: загально-оглядові й вузько-спеціальні. До першої входять наукові праці про передумови зародження української преси, про розвиток журналістики початку ХІХ ст. в Україні загалом та на Харківщині зокрема, про роль освітніх закладів у виданні й популяризації газет та журналів. Тут на особливу увагу заслуговують роботи представників старшого покоління науковців П. Федченка, І. Дея, Д. Багалія, А. Животка. Сучасні дослідники української журналістики, зокрема А. З. Москаленко, М. Романюк продемонстрували новітні методи та цікаві особисті підходи до вивчення питань з теорії та бібліографії журналістики. Про сам «Украинский журнал» окремих досліджень не було виявлено, однак значне місце йому приділив у своїх працях з вивчення української журналістики, у підручниках відомий український журналістикознавець, літературознавець, літературний критик І. Л. Михайлин. «Украинский журнал» став демонстрацією великих творчих потужностей не тільки співробітників та студентів університетського Харкова, а й української інтелігенції того часу загалом. На його сторінках знайшли відображення загальний духовний стан суспільства, схильність українців до сакралізації духовного життя, велике значення церкви в ньому. До значного недоліку слід віднести відсутність авторства у багатьох публікаціях. У кращому разі зазначались ініціали. Це значно ускладнює бачення загальної картини і встановлення цінності видання. Редактор Олександр Склабовський, будучи освідченою людиною свого часу, ад'юнктом Харківського імператорського університету, з одного боку, намагався задовольнити запити читача в оприлюдненні досягнень різних галузей науки, мистецтва, духовного життя. З іншого, виявляв ретроградність, обережність у своїх поглядах, українських симпатіях, мало друкував праць з історії України і в цілому мало цікавився українством як таким. Видавництво «Украинского журнала» безпосередньо пов’язане з діяльністю першого в Україні університету в м. Харкові. Він видавався з використанням досвіду перших російськомовних часописів –«Харьковскій Демокритъ» та «Украинский Вестник». Періодичні видання першої половини ХІХ ст. підготували основу для виникнення національних фахових видань, що стало можливим декількома десятиліттями пізніше. Без сумніву, «Украинский журнал» сприяв духовному пробудженню краю, а відтак і появі в ньому талановитих, активних діячів, готових прикласти сили до розвитку української науки й літератури.

UDC
Nataliіа Loshchynska,
ORCID: http://orcid.org/0000000165355863,
Сandidate of Рhilological Sciences,
Associate professor, Senior Research Associate,
Department of Scientific Formation of Nationals Reference Resources
Institute of Information Technologies
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: Loschynska@gmail.com

"UKRAINSKIY ZHURNAL": 200 YEARS FROM THE DAY IT WAS FOUND INTO THE WORLD (based on the materials of the Department of Old Prints and Rare Editions of the VNLU)

The history of creation and the main directions of activity of the "Ukrainian Journal" were studied on the basis of the study of its authorship, meaningful content, reviews of contemporaries and assessments of authoritative modern scientists. The importance of the periodical in promoting the spiritual awakening of the Slobozhansky region, and therefore Ukraine in general, has been proven.
Keywords: "Ukrainian magazine", journalism, magazine, national identity, substantive content, editor, authors.