ЗАПИСИ В СЕРБСЬКИХ КОДЕКСАХ XVII СТ. З КОЛЕКЦІЇ ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ КИЇВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ АКАДЕМІЇ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО: ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ

Тези доповіді

УДК 027.54(477-25)НБУВІР:025.171:091(497.11)”16”

Іванова Ольга Андріївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-8226-0401,
кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
старша наукова співробітниця,
відділ кодикології та кодикографії,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: rukopisivanova@gmail.com

ЗАПИСИ В СЕРБСЬКИХ КОДЕКСАХ XVII СТ. З КОЛЕКЦІЇ ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ КИЇВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ АКАДЕМІЇ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО:
ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ

Розглянуто записи в сербських кодексах XVII ст., що зберігаються у фонді Церковно-археологічного музею КДА Інституту рукопису НБУВ. Встановлені історичні персоналії та місця, пов’язані з їх долею. Висвітлено відображені в записах обставини побутування рукописів та історію місць їх створення і зберігання.
Ключові слова: сербські рукописні книги XVII ст., записи в сербських рукописних книгах, колекція Церковно-археологічного музею, історія Сербії.

Основний корпус сербських РК та уривків, що зберігаються в ІР НБУВ, міститься в колекції ЦАМ КДА (ф. 301). Вони надійшли до Київської духовної академії переважно через відомих учених-колекціонерів – архімандрита Антоніна Капустіна та протоієрея Михайла Раєвського.
Описи цих РК у каталогах М. І. Петрова та О. О. Лебедєва, організованих за предметно-тематичним принципом, розміщені серед описів рукописів іншого походження, здебільшого східнослов’янського, що ускладнювало їх розгляд окремим блоком, зі своїми внутрішніми зв’язками. Виокремлення таких РК у групу за національною ознакою дає можливість дослідити їх створення та долю на спільному для них історичному тлі.
Як відомо, ще з кінця XV ст. майже всі країни Балканського півострова були захоплені Османською імперією. Неодноразові повстання народів півострова значного успіху не мали.
Значну роль у політичному та культурному житті населення відігравала Православна церква – Печський патріархат у Сербії і, зокрема, Цетінська митрополія в Чорногорії, яка протягом XVI–XVII ст. зусиллями своїх митрополитів зберегла відносну свободу краю від турків. Головними осередками культури та писемності були майже виключно монастирі, деякі з яких у минулі часи мали типографії та друкували книги, але в дуже невеликій кількості, тому постійний попит на богослужебну літературу задовольнявся в той час виключно переписуванням необхідних книг.
Переважна більшість сербських РК, що зберігаються в колекції ЦАМ КДА, містить записи. Особливий інтерес викликають ті з них, де згадуються не лише їх творці, але також монастирі, вкладники, церковні ієрархи тощо, що дає змогу, ідентифікуючи певні топоніми та історичні особи, поринути в тогочасні історико-географічні реалії та уточнити обставини або місця створення книги.

Так, у Мінеї місячній 1608 р. (№ 128 л) таким фактором, що допомагає встановити, хоча й досить широко, географію написання книги, є згадування правлячого архієрея – митрополита Чорногорського і Приморського Рувима (Негуша, 1593–1639).
У кількох кодексах писці вказують, крім свого імені та дати, також монастирі, в яких вони працювали. Так, Мінея 1630 р. (№ 130 л) є, за записом писця Фоми, вкладом у чорногорський Успенський монастир Пива, збудований незадовго до її створення – у 1573–1586 роках. Пізніше Мінея потрапляє до митрополита Герцеговинського Саватія ІІ, про що свідчить його власноручний запис. У власності того самого архієрея знаходилася також ще одна богослужебна книга з фонду ЦАМ – Синтагма Матфея Властаря XVI ст. (№ 376 л).
Архієпископ Паїсій, сербський патріарх, залишив вкладний запис у Мінеї на січень початку XVII ст. (№ 129 л) у монастир Убожац з церквою Введення Богородиці в Ангеловій Тополниці – монастир з такою назвою не зберігся і був порівняно нещодавно ідентифікований сербськими дослідниками (зараз відомий як Ржавац); вкладник наводить цікаві драматичні обставини, що супроводжували вклад, а також важливе свідчення про будівництво у 1622 р. церкви
в монастирі. Короткий купчий та вкладний запис, розміщений у тому самому рукопису над вищезгаданим, свідчить про купівлю, вклад та коротке перебування Мінеї до Убожиця в монастирі Витовниця в історичній області Браничеве східної Сербії.
Записи в іншій Мінеї (№ 131 л) свідчать про її перебування щонайменше у двох чорногорських монастирях: написана 1656 р. в монастирі Біла при церкві св. Георгія, у XVIII ст. книга опиняється в Цетінському монастирі Різдва Богородиці, можливо через те, що на початку XVIII ст. монастир і церкву вщент спалили турецькі війська.

Кілька кодексів з колекції ЦАМ створені на Афоні, який відігравав значну роль в історії сербської писемності. Тріодь цвітна 1646 р. (№ 371 п) та Псалтир із Соборником 1643 р. (№ 13 л) написані в монастирі Святого Павла, який, поряд із Хиландаром, населяли сербські ченці. Обидва рукописи створені писцем Євфимієм, особистість якого є відомою в літературі, його перу належать кілька рукописів, що зберігаються в бібліотеках різних країн. Псалтир 1643 р., крім його запису, містить ще два записи XVIII ст.: власницький ченця Симеона Іовичича (1767 р.) та купчий попа Станка (1783 р.) зі згадуванням «глада великого».

Слід зазначити, що книги Святопавлівського монастиря, зокрема сербські, існують дотепер завдяки вивезенню їх протягом XIX ст. з Афону дослідниками-відвідувачами, оскільки в 1903 р. велика бібліотека монастиря загинула внаслідок пожежі, і зараз там немає жодної сербської РК.

Таким чином, завдяки записам, які збереглись у більшості наявних у фонді ЦАМ КДА сербських рукописів XVII ст., є можливість простежити історію їх побутування та встановити участь в їх долі певних історичних осіб, а також зафіксувати деякі події з життя Сербської Церкви.

UDC 027.54(477-25)НБУВІР:025.171:091(497.11)”16”

Olha Ivanova,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-8226-0401,
Candidate of Philological Sciences, Senior Research Associate,
Senior Research Associate,
Department of Codicology and Codicograpfy,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: rukopisivanova@gmail.com

RECORDS IN SERBIAN CODICES OF 17TH CENTURY FROM COLLECTION OF CHURCH-ARCHAEOLOGICAL MUSEUM OF KYIV THEOLOGICAL ACADEMY IN INSTITUTE OF MANUSCRIPT OF V. I. VERNADSKYI NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE: HISTORICAL AND GEOGRAPHICAL ASPECTS

The records in the Serbian codices of the 17th century, which are kept in the fond of the Church-Archaeological Museum of the Kyiv Theological Academy in the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, were considered. Historical personalities and places associated with their fate are established. The circumstances of the existence of the manuscripts reflected in the records and the history of the places of their creation and storage are highlighted.
Keywords: Serbian manuscripts of the 17th century, records in the Serbian manuscripts, collection of the Church-Archaeological Museum of the Kyiv Theological Academy, history of Serbia.