ЛЬВІВСЬКИЙ АПОСТОЛ – 450: ВИДАННЯ ТА ПРИМІРНИКИ У СВІТЛІ СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРЕЗЕНТАЦІЙ

ЗаявникБондар Наталія Петрівна (Україна)
ФорумМіжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)
ЗахідКруглий стіл. Давнє українське книговидання в оптиці сьогодення: до 450-ліття заснування першої української друкарні Івана Федоровича у Львові
Назва доповідіЛЬВІВСЬКИЙ АПОСТОЛ – 450: ВИДАННЯ ТА ПРИМІРНИКИ У СВІТЛІ СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРЕЗЕНТАЦІЙ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 094:271.2-24(477.83-25-82)»1574»

Бондар Наталія Петрівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-7010-5893,
кандидатка історичних наук,
старша наукова співробітниця,
завідувачка відділу,
відділ стародруків та рідкісних видань,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: bondarnat@ukr.net

ЛЬВІВСЬКИЙ АПОСТОЛ – 450:
ВИДАННЯ ТА ПРИМІРНИКИ У СВІТЛІ СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРЕЗЕНТАЦІЙ

Коротко розглянуто примірники Апостола 1574 р. з ранніми провенієнціями з фондів НБУВ та інших збірок. Анонсовано вихід друком факсимільного перевидання пам’ятки. Відзначено електронні копії видання, ювілейні виставки та презентації.
Ключові слова: Львівський Апостол 1574 р., Іван Федорович, українське книговидання, електронні копії, виставки та презентації.

Фахівцями особливо цінуються примірники видань Івана Федоровича, що мають давню історію побутування, пов’язану з колом самого їх книгодрукаря, з діячами Успенського братства, Онуфрієвського монастиря, з гетьманом Г. Ходкевичем і його оточенням у Заблудові та Супраслі, з осередком В. К. Острозького й острозьких «академіків». Примірників із вкладними чи дарчими записами особисто Івана Федоровича не збереглося, якщо такі й були. Попри те, що нових досліджень і знахідок небагато, напрями вивчення спадщини українського першодрукаря зосереджені на особливостях примірників різних збірок, вивченні історії
їх побутування, особливостях оправ, власницьких записах.

Події нинішньої війни та відходу від російської імперсько-радянської спадщини, що зараз сприймається яскраво маркованою «русскім міром», вимагають і трансформації нашого ставлення до діячів і явищ минулого. Зокрема, й постаті Івана Федоровича, що приїхав з Москви, спершу надрукувавши Апостол у 1564 р. саме там. Однак першодрукар сам обрав свою ідентичність, опублікувавши більшість свої книг на теренах Речі Постолитої, спочатку в Заблудові, а потім у Львові й Острозі. Власну самостійну друкарню він фундував саме у Львові, записавши себе Іваном Федоровичем. Тому намагання віднести львівські й острозькі видання, серед яких львівський Апостол 1574 р., Острозька Біблія 1581 р., Новий Завіт 1580 р., місцеві Букварі, до «московської спадщини», а самим шукати знищену українську дофедорівську, не є ні розумними, ні об’єктивними. Хоча насправді великої кількості спроб у науковому середовищі видалити Івана Федоровича з історії українського книговидання сучасна гаряча стадія російської агресії не викликала.

В контексті відзначення 450-го ювілею початку книговидання у Львові спробуємо виділити коло найцінніших збережених примірників Апостола, на сторінках яких фіксується найдавніша історія їх побутування. Таких примірників небагато. Одразу вкажемо, що примірники, пов’язані особисто із І. Федоровичем, його записами, версткою, пробними аркушами, невідомі, а вони, напевне, були. Не збережені вкладні примірники львівських братчиків і співробітників друкаря, фундаторів друкарень Г. Ходкевича та В. К. Острозького. Немає чіткої інформації й про те, як виглядали оправи примірників як Апостола, так і, пізніше, острозьких видань, насамперед Біблії.

До книг із давньою історією побутування належить примірник Апостола 1574 р. зі збірки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ) Кир.574 із записом від 11 грудня 1575 р. дружини вже покійного на той час гетьмана Григорія Ходкевича Катерини Ходкевичевої, уродженої Вишневецької. Як відомо, саме в Заблудові в маєтності Г. Ходкевича у започаткованій ним друкарні розпочалася післямосковська видавнича діяльність друкарів І. Федорова та П. Мстиславця. Запис засвідчує вклад Апостола вдовою Г. Ходкевича до Благовіщенського храму Супрасльського монастиря неподалік від Заблудова у пам’ять про померлих чоловіка та двох синів. Вірогідно, що примірник Апостола, де було вміщено посвяту її чоловікові Г. Ходкевичу, К. Ходкевичева-Вишневецька отримала в дарунок безпосередньо від І. Федорова, адже у львівському Апостолі друкар вмістив герб Г. Ходкевича та присвяту своєму покровителю.
Із цим примірником кореспондується примірник Апостола 1574 р. збірки БАН у Санкт-Петербурзі зі вкладним записом до храму Успіння Богородиці в Заблудові вдови заблудівського служебника Сака Улити від 26 квітня 1578 р. Запис вказує, що книгу надано до церкви та підписано строїтелем того ж храму, добрим приятелем І. Федорова, названим у тексті «протопопом ілієнорієм подляським» Нестором Козменичем. Велика вірогідність того, що цей примірник Апостола 1574 р. Улита Сакова отримала від І. Федорова, можливо за посередництва того ж Н. Козменича. Заблудівське коло соратників Івана Федоровича у книжній справі окреслює також й запис у одному з примірників московського Апостола 1564 р.
Найдавніший відомий вкладний запис на примірниках, датований 10 червня 1574 р., тобто виконаний усього через півроку від виходу книжки, вміщено в Апостолі Кир.696 збірки НБУВ
із бібліотеки Києво-Софійського монастиря. В записі йдеться про те, що київський міщанин Хоцко Балика жертвує книгу до храму Богоявлення у Коростишеві, маєтності Івана Олізара Волчковича. Х. Балика належав до однієї з найвпливовіших київських міщансько-шляхетських родин ХVІ–ХVІІ ст., обіймав посади райці й бурмистра міста Києва. Ще один примірник Апостола із раннім записом фіксується в сучасній збірці Державної бібліотеки імені Ф. Сечені (Будапешт). У записі 1581 р. йдеться про купівлю книги Семеном Загорецьким із дружиною Ософією, які вклали книгу до храму Різдва Богородиці в Загорецьку, а також купили дзвін до того ж храму.
Презентують книгу, популяризуючи її серед широкого загалу, і дослідження, й перевидання пам’ятки. Очікуємо цього року виходу факсимільного перевидання львівського Апостола, над яким працює видавництво Ганни Горобець за участю Благодійного фонду імені Бориса Возницького, до підготовки якого мені видалося долучитися.

Також важливу роль у дослідженні та популяризації віхової пам’ятки відіграють представлені на широкий загал в електронному середовищі копії примірників різних збірок. Примірник Апостола збірки НБУВ Кир.839 розміщено на сайті бібліотеки, як і каталог із описом усіх видань І. Федорова (Бондар Н. П. Видання Івана Федорова та Петра Мстиславця з фондів НБУВ: дослідження, попримірниковий опис. Київ, 2012). Доступні й інші оцифровані копії – з Бібліотеки князів Чарторийських (Краків, Польща), з Бодліанської бібліотеки (Оксфорд, Велика Британія). Особливості останнього примірника в ранній мистецькій оправі, що потрапив до Британії ще на початку ХVІІ ст., розкриваються в дослідженні С. Волощенка.

Ювілейний 2023 р. ознаменований і виставками, зокрема електронними. В лютому було підготовлено матеріали електронної виставки за фондами ЦДІАЛ «Імпресорське ремесло Івана Федоровича у Львові: продовження місцевої друкарської традиції», де представлено у високій розподільчій якості документи, пов’язані з особою І. Федоровича, організацією друкарні, майновими та фінансовими справами друкаря тощо.

Зворушливо, що відгукнулися на ювілей українського книговидання й британські колеги з Бодліанської бібліотеки, виставивши примірник львівського Апостола 1574 р. зі своїх фондів на загальний огляд. Увагу української спільноти до цієї події привернув у соціальних мережах український історик і релігієзнавець Сергій Шумило. Як написали співробітники бібліотеки у анонсі події: «Будь-хто, хто живе в Оксфорді або відвідує його, повинен завітати до Вестонської бібліотеки, частини Бодліанської бібліотеки Оксфордського університету на Брод-стріт, щоб подивитися на цей Апостол, який виставляється на загальний огляд. Апостол, текст Діянь і Послань, був надрукований у Львові в 1574 році і написаний українською мовою того часу. Які ж ніжні ці сторінки».

Відтак до 450-літнього ювілею пам’ятки світова спільнота підходить й дослідженнями збережених примірників Апостола, підготовкою факсиміле, електронних виставок та повнотекстових копій, доступних для читачів.

UDC 094:271.2-24(477.83-25-82)»1574»

Nataliia Bondar,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-7010-5893,
Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher,
Head of the Department,
Department of Ancient and Rare Books,
Institute of Book Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: bondarnat@ukr.net

LVIV APOSTOLOS – 450:
EDITIONS AND COPIES IN LIGHT OF RECENT RESEARCH AND PUBLICATIONS

Copies of Apostlos of 1574 with early provenances from VNLU and other collections are briefly revised. The release of a facsimile reprint of this book monument has been announced. The electronic copies of the edition, anniversary exhibitions, and presentations are observed.
Keywords: Lviv Apostolos of 1574, Ivan Fedorov, Ukrainian book printing, digital copies, exhibitions and presentations.