КУПІВЕЛЬНІ ЗАПИСИ СТАРОДРУКІВ ЛУЦЬКОГО ЄЗУЇТСЬКОГО КОЛЕГІУМУ: ФОРМА ТА ІНФОРМАТИВНІСТЬ

Тези доповіді

УДК 094:005.932.2:272-789.5-756](477.82-25)»16/17»

Ціборовська-Римарович Ірина Олегівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5025-0767,
кандидатка історичних наук,
старша наукова співробітниця,
відділ стародруків та рідкісних видань,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: ciborirena@ukr.net

КУПІВЕЛЬНІ ЗАПИСИ СТАРОДРУКІВ ЛУЦЬКОГО ЄЗУЇТСЬКОГО КОЛЕГІУМУ:
ФОРМА ТА ІНФОРМАТИВНІСТЬ

Публікація інформує про купівельні записи XVII–XVIII ст. на сторінках стародруків книгозбірні Луцького єзуїтського колегіуму, аналізує їхню інформативну наповненість. В ній наголошується на вагомості купівельно-цінових провенієнцій в історико-книгознавчих та бібліотекознавчих дослідженнях у контексті значення провенієнційних записів як історичного джерела в дослідженнях монастирських книгозбірень.
Ключові слова: стародруки, купівельні записи, провенієнції, Луцький єзуїтський колегіум, монастирські бібліотеки.

Провенієнції стародруків є важливим історичним джерелом для історико-книгознавчих та історико-бібліотекознавчих досліджень, зокрема купівельні записи надають багатий фактографічний матеріал у галузі комплектування бібліотек і книжкових цін. Записи цього виду не часто трапляються у стародруках. Однак стародруки є одним із основних і найбільш масовим джерелом книжкових цін через купівельно-цінові записи, і водночас ці записи можуть вказувати шляхи надходження книг до бібліотеки. Вагоме значення має не тільки фіксація грошової суми, за яку була придбана книжка, а й місця та року купівлі. В такому разі фактичні дані мають географічну та хронологічну локалізацію, що дає інформацію про характеристики книжкового ринку, вартість конкретного видання, попит на нього.

У купівельних записах можна натрапити на відомості не тільки про ціну книжки, але й про місце та умови придбання, соціальний статус покупця та продавця, місце їхнього проживання, датування події. Це оптимальний набір фактів, який майже ідеально задовольняє вимоги дослідника, та на практиці трапляється надзвичайно рідко.

При вивченні монастирських книгозбірень чим більше зібрано фактів про ціни їхніх примірників, тим чіткіше вимальовується картина витрат монастиря на придбання книжок, вартість видання того чи іншого твору, місця купівлі, інтенсивність поповнення бібліотечного фонду, з урахуванням дат виходу книг і придбання її монастирем. Відтак зменшується вірогідність помилкових висновків при аналітичному аналізі матеріалу.

Луцький єзуїтський колегіум був найдавнішим серед осередків Товариства Ісусового, що діяли на Волині, третім навчальним закладом Ордену єзуїтів, відкритим на українських землях, і 14-м
у Речі Посполитій. За адміністративно-територіальним устроєм Ордену він входив до його Польської провінції, а після поділу Польської провінції на Великопольську та Малопольську в 1755 р. – до Малопольської. Територіально він розміщувався на теренах Луцької дієцезії. Фундаторами колегіуму вважаються луцький біскуп Марцін Шишковський (біскупську кафедру обіймав у 1604–1607 рр.) і його наступник Павло ІІІ Волуцький (біскупську кафедру обіймав
у 1608–1616 рр.). У 1604–1608 рр. осередок єзуїтів у Луцьку діяв у статусі Міссіонерського дому, а від 1608 р. і до 1773 р. – у статусі колегіуму. Після відкриття колегіуму кілька років у ньому діяли тільки нижчі, граматичні класи. З 1614 р. почали працювати «гуманістичні» класи поетики та риторики. В тому ж році при колегіумі було відкрито клас «руської» (церковнослов’янської) мови «Slavonae linguae», який діяв рік. Згодом, у різні періоди діяльності при наявності відповідних професорів у штаті Колегіуму функціонували вищі класи філософії та теології.
Виявлені провенієнції колегіумних стародруків надають інформацію про закупівлю книжок для монастирської книгозбірні.
У частині купівельних записів вказано рік придбання книжки, у частині – також і суму, за яку купили примірник. У записах із книжковими цінами з Луцького колегіуму фігурують три види грошових одиниць: тинфи (тимфи), флорини та гроші. Шкода, але у виявлених купівельних записах місця купівлі не вказуються. Це значно зменшує їхню інформативність.

Серед купівельних записів луцьких стародруків три датуються XVII ст. Так, другий том праці іспанського єзуїта Франциска де Мендоза «Commentariorum in quatuor libros Regum…» (Ліон, 1617; Наукова бібліотека Державного архіву Волинської області, далі НБ ДАВО, № 310) був придбаний через 12 років після виходу у світ, про що свідчить такий запис: «Ex Bibliotheca Collegii Luceoriensis Societatis Jesu emptus A[nno] D[omini] 1629» (З бібліотеки Луцького колегіуму Товариства Ісусового куплена Року Божого 1629). Зібрання творів єзуїта Ієремії Дрекселя у двох томах «Opera omnia duobus nunc voluminibus comprehensa...» (Антверпен, 1643; НБ ДАВО, № 220) було куплено у жовтні 1645 р. за 43 флорени через два роки після публікації. Запис у примірнику має таку форму: «Collegii Luceoriensis Societatis Jesu, emptus in duobus Tomis floren[ibus] 43 Anno 1645 Mense Octobri» (Луцького колегіуму Товариства Ісусового, куплено два томи за 43 флорени у жовтні 1645 року). Перший том твору домініканця Ігнація Кутіно «Mariale, sive Conciones super Evangelia Festivitatum Sacratissimae Virginis Mariae...» (Кельн, 1661; НБ ДАВО, № 261) було придбано в 1690 р. для кафедральних проповідників: «Collegii Luceoriensis Societatis Jesu Anno 1690 emptus pro Concionatores Cathedrali» (Луцького колегіуму Товариства Ісусового, 1690 року куплена для кафедральних проповідників).

Вісім купівельно-цінових записів датуються XVIII ст. Книга авторства єзуїта Фердинанда де Кастро Палао «Operis moralis…» (Ліон, 1664; НБ ДАВО, № 239) була придбана за 10 тинфів у 1714 р. Цей факт засвідчує відповідний запис у стародруку: «Collegii Luceoriensis Societatis Jesu emptus tynforibus 10 Anno 1714» (Луцького колегіуму Товариства Ісусового, придбана за 10 тинфів 1714 року). Праця польського єзуїта Яна Квяткевича «Eloquentia reconditior...» (Познань, 1689; НБ ДАВО, № 243) була куплена в 1719 р. за три флорени і 15 грошей: «Collegii Luceoriensis Soc[ietatis] Jesu 1719 comparatus fl[orenibus] 3 [grosis] 15» (Луцького колегіуму Товариства Ісусового, 1719 року куплена за три флорени 15 грошей). Видання твору єзуїта Антонія Свєрчинського «Atrium Sapientiae apertum...» (Львів, 1716; НБ ДАВО, № 426) купили за два флорени пять грошей: «Collegii Luceoriensis Soc[ietatis] Jesu 1720 fl[orenibus] 2 gr[osis] 5» (Луцького колегіуму Товариства Ісусового, 1720 року куплена за два флорени 5 грошей). Примірник другого видання книги францисканця-обзерванта Міхаеля де Кальво «Assumpta praedicabilia super omnia quadragessimae Evangelia hoc est Sermones morales…» (Кельн, 1668; НБ ДАВО, № U4) був куплений у 1722 р. за 10 флоренів. Твір зальцбурзького архієпископа Христофора Зельгамера «Tuba tragia seu Historiae hororis plenae Dominicis per Annum concionatorio ritu aptate...» (Нюрнберг, 1699; НБ ДАВО, № 235) було придбано
у 1722 р. за 14 флоренів, як стверджує запис: «Collegii Luceoriensis Societatis Jesu An[no] D[omini] 1722 emptus fl[orenibus] 14» (Луцького колегіуму Товариства Ісусового, 1722 року куплена за 14 флоренів). Другий і третій томи видання «Sanctissimi Domini Nostri Domini Clemenis Papae XI constitutio unigentius Theologice propugnata» (Рим, 1719, 1721; НБ ДАВО, № 205, 206) були придбані за 27 флоренів через два роки після виходу у світ третього тому: «Luceoriensis Collegii S[ocietatis] J[esu]. 1723, comparatus fl[orenibus] 27» (Луцького колегіуму Товариства Ісусового, 1723 року куплена за 27 флоренів). Примірник твору Мартіна Дельріо «Disquisitionum magicarum libri sex...» (Кельн, 1657; НБ ДАВО, № 211) був куплений у 1724 р.: «Coll[egii] Luceor[iensis], compar[atus] 1724» (Луцького колегіуму, куплена [книга] 1724 року). Книга авторства Антона Гінтера «Cursus Israel et Aurica Ejus…» (Ділінген, 1772; НБ ДАВО, № 203) була придбана в 1735 р., що засвідчує наступний запис: «Ex Bibliotheca Collegii Luceoriensis Societatis Jesu. Emptus 1735» (З бібліотеки Луцького єзуїтського колегіуму. Придбана 1735 року).

Представлені купівельні записи стародруків Луцького єзуїтського колегіуму розширюють інформацію про шляхи комплектації бібліотечного фонду, фіксують грошові одиниці, за які купувалися книги, та демонструють вагомість провенієнційнх записів у книгознавчих дослідженнях.

UDС 094:005.932.2:272-789.5-756](477.82-25)»16/17»

Iryna Tsiborovska-Rymarovych,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5025-0767,
Candidate of Historical Science,
Senior Researcher,
Department of Ancient and Rare Books,
Institute of Book Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: ciborirena@ukr.net

PURCHASE RECORDS OF THE LUTSK JESUIT COLLEGIUM OLD PRINTS: FORM AND INFORMATIVENESS

The publication informs about purchase records of the 17th–18th centuries on the pages of the Lutsk Jesuit Collegium old prints, analyzes their informative content. It emphasizes the importance of purchase-value provenances in historical-bibliographic and historical-library studies in the context of the importance of provenance records as a historical source in researching monastic library funds.
Keywords: purchase records, provenances, Lutsk Jesuit Collegium, monastery libraries.