ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ФЕЙКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ В ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯХ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ПРОДУКТУ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОТИСТОЯННЯ

Тези доповіді

УДК 323(477):316.3

Пригорницька Оксана Григорівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4548-4825,
молодша наукова співробітниця,
відділ оперативної інформації,
Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: oksana07pr@gmail.com

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ФЕЙКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ В ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯХ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ПРОДУКТУ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОТИСТОЯННЯ

Розглянуто мету створення фейкових повідомлень в інтернет-виданнях. Запропоновано методи виявлення та боротьби з поширенням фейкової інформації під час підготовки інформаційно-аналітичного продукту бібліотек.
Ключові слова: фейкова інформація, маніпуляція, медіаграмотність, бібліотеки.

Сьогодні Україна захищає свою незалежність та територіальну цілісність відбиваючи широкомасштабну агресію російської федерації. Війна не лише на полі бою, але й на інформаційному полі проти агресора ведеться щодня ще з 2014 року. Дезінформація, фейки, інформаційні та кібератаки – це вже звичні загрози для всього світу, та проти України така інформаційна зброя російською федерацією застосовується в десятикратних масштабах.
Щодня кожен українець живе новинами, використовуючи всі доступні канали інформації. Але не кожному повідомленню треба вірити, адже частина з них – інструмент російської боротьби проти українського суспільства. На сьогодні фейки – одна з найпоширеніших форм маніпуляцій у медіа. А після 24 лютого 2022 року кількість сумнівної інформації збільшилась у рази.

Якщо говорити про формат подачі дезінформаційного контенту, то це можуть бути:
- фейкові журналістські матеріали – вони замасковані під новини, статті, аналітику тощо;
- фейкові пости – подані, зазвичай, від імені очевидців певної події;
- фотофейки – світлини, що були оброблені в графічних редакторах таким чином, щоб викривити інформацію;
- відеофейки – відеоматеріали, що містять підтвердження псевдофактів.

Мета створення фейкових повідомлень може бути різноманітною і залежить від намірів особи чи організації, яка стоїть за ними. Ось деякі з них:
1. Розпалювання напруження: Фейкові повідомлення можуть бути створені з метою підірвати стабільність, спричинити конфлікти або роз'єднати суспільство.
2. Вплив на громадську думку: Фейкова інформація може бути створена для зміни думки аудиторії, впливу на їхні переконання або зміни політичних настроїв.
3. Зміна виборчих процесів: Фейкові повідомлення можуть бути застосовані для спотворення виборчих процесів, підвищення підтримки певних кандидатів або партій або ж зменшення довіри до влади.
4. Посилення дезінформаційної кампанії: Фейкові повідомлення можуть бути використані в рамках ширшої дезінформаційної кампанії, спрямованої на досягнення певних цілей.
5. Захист власних інтересів: Деякі організації чи особи можуть створювати фейкові повідомлення, щоб захистити свої інтереси або виглядати більш позитивними у відчуттях аудиторії.
6. Підвищення популярності: Фейкові повідомлення можуть бути створені з метою привернення уваги аудиторії, збільшення числа переглядів або підвищення популярності в соціальних мережах.
7. Фінансовий обман: Фейкові повідомлення можуть використовуватись для залучення коштів або розповсюдження шахрайських схем.

Основними наративами російських фейків про Україну є: державний переворот на Майдані; Україна – це «нацистська» держава; спотворення та невизнання історії України; дискредитація української армії; територіальний розпад України; «територіальні претензії» сусідніх держав; «легітимізація» тимчасової окупації окремих територій України; в Україні воюють війська НАТО; Захід втомився від України; маніпулювання міжнародними організаціями та відносинами України з ЄС; наявність в Україні лабораторій зі створення біологічної зброї тощо.

З початком повномасштабного російського вторгнення ще більше зросла потреба в захисті громадян в інформаційному просторі. Йдеться як про кіберзахист, так і про стійкість до дезінформаційних впливів. Вміння вибудувати власний цифровий захист, зберігати емоційну та психологічну стійкість і критично сприймати інформацію – це ключові навички, необхідні в умовах війни.

Одним з важливих аспектів боротьби з фейковою інформацією є виявлення та оцінка недостовірних даних. Цей процес є особливо важливим для бібліотек при підготовці інформаційно-аналітичних продуктів для своїх користувачів.
Пошук правдивої інформації є важливою задачею для бібліотек та інших інформаційних установ, особливо в умовах інформаційного протистояння. Для того, щоб уникнути поширення фейкової інформації в інтернет-виданнях, аналітики повинні використовувати різні методи перевірки джерел та фактів:
- перевіряти авторів та джерела інформації, щоб переконатися, що джерело інформації є авторитетним та надійним. Також дуже важливо вести моніторинг джерел, з яких отримана інформація. Це може бути виконано шляхом створення списку надійних джерел, які вже довірилися в минулому, або за допомогою використання спеціалізованих інструментів моніторингу;
- використовувати різноманітні інструменти для перевірки фактів. Використання надійних інструментів факт-чекінгу та розширень браузера може спростити процес перевірки інформації;
- здійснювати критичний аналіз інформації, що надходить з різних джерел. Аналітики повинні здійснювати глибокий аналіз змісту статей, перевіряти їхню послідовність та логічність, а також звертати увагу на використовувані джерела та факти;

Важливою складовою протидії фейкам є освіта громадськості щодо виявлення та розпізнавання фейкової інформації. Ініціативи з медіаграмотності можуть допомогти розуміти, як працюють ЗМІ, які є критерії достовірності і як розрізнити фейкову інформацію від правдивої. Тому бібліотеки можуть проводити різні заходи для підвищення медіаграмотності користувачів, зокрема проводити навчання з виявлення фейкової інформації в інтернеті та основам критичного мислення. Такі заходи можуть допомогти користувачам зрозуміти, які джерела є достовірними та які - ні, як розпізнавати маніпулятивну та фейкову інформацію. Водночас бібліотеки можуть сприяти розвитку критичного мислення через пропаганду книг та матеріалів з цієї тематики.

Узагальнюючи, виявлення та боротьба з фейковою інформацією в інтернет-виданнях вимагає спільних зусиль різних сторін, включаючи самі інтернет-видання, користувачів та бібліотеки. Важливо продовжувати роботу над вдосконаленням інструментів виявлення фейкової інформації та проводити заходи для підвищення медіаграмотності серед користувачів. Такі заходи допоможуть запобігти поширенню фейкових новин, і бібліотеки надаватимуть достовірну та перевірену інформацію.

UDC 323(477):316.3

Oksana Prigornytska,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4548-4825,
Junior Researcher,
Department of Operational Information,
Information and Analytical Support Services of State Authorities,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: oksana07pr@gmail.com

FEATURES OF WORKING WITH FAKE INFORMATION IN ONLINE PUBLICATIONS DURING THE PREPARATION OF THE INFORMATION AND ANALYTICAL PRODUCT OF LIBRARIES
IN THE CONDITIONS OF INFORMATION CONFRONTATION

The purpose of creating fake messages in online publications is considered. Methods of detecting and combating the spread of fake information during the preparation of the information and analytical product of libraries are proposed.
Keywords: fake information, manipulation, media literacy, libraries.