ПРОВІДНА РОЛЬ ЖУРНАЛУ «МУЗИКА» У ВІДТВОРЕННІ МУЗИЧНО-КУЛЬТУРНОГО КОНТЕКСТУ‎‎‎‎‎‎ 20-Х РОКІВ ХХ ст.

Тези доповіді

УДК 78.06
Бобришева Ірина Федорівна,
ORCID https://orcid.org/ 0009-0008-6215-6963,
молодша наукова співробітнця,
Відділ музичних фондів,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: irbobr@gmail.com

ПРОВІДНА РОЛЬ ЖУРНАЛУ «МУЗИКА» У ВІДТВОРЕННІ МУЗИЧНО-КУЛЬТУРНОГО КОНТЕКСТУ‎‎‎‎‎‎ 20-Х РОКІВ ХХ ст.

Розглянуто історію створення та функціонування журналу «Музика». Підкреслено значення щомісячника для розвитку українського музикознавства та бібліографії.
Ключові слова: журнал «Музика», бібліографія, періодика, музичне мистецтво.

У відділі музичних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, поміж численних нотних видань, рукописів, книг, зберігаються й періодичні видання, на сторінках яких зосереджено значну кількість наукових та художніх публікацій, присвячених музичній культурі України та зарубіжжя від найдавніших часів і до сьогодні.
На особливу увагу серед музичної періодики заслуговує журнал «Музика», який був заснований у Києві 1923 року. Журнал видавався Музичним Товариством імені Леонтовича один раз на місяць, і на той час був єдиним фаховим музичним періодичним виданням. Часопис «Музика» відтворює культурний контекст того часу і є надзвичайно вагомим джерелом інформації стосовно історії та розвитку української музичної культури. До числа співробітників журналу входили фахівці з музично-теоретичних дисциплін, композитори, диригенти, громадські діячі, серед яких Пилип Козицький, Микола Грінченко, Михайло Вериківський, Климент Квітка, Григорій Верьовка, Лев Ревуцький та інші.
Очолював редакційну колегію часопису відомий український композитор, педагог, диригент, фольклорист, музично-громадський діяч М. Вериківський. Основне завдання засновників журналу полягало у висвітленні питань музичної науки та мистецтва України, громадсько-педагогічної роботи, масової роботи, критики, бібліографії, нотографії, а також всіх важливих подій та явищ музичного життя, в обліку та освітленні роботи музичних установ та організацій, обміну практичним досвідом у галузі музичної роботи тощо.
Про що писали 100 років тому дізнаємося зі змісту журналу. До нього входили науково-теоретичні статті, огляди сучасного музичного життя, публікації з музичної педагогіки, етнографії, історії української та світової музики, хроніка мистецького життя, біографії діячів музичної культури, а також підрозділи бібліографії, нотографії і оголошень. На сторінках журналу піднімалися важливі проблеми щодо розвитку тогочасної української музики, висвітлювалися дискусійні питання української музичної творчості, аналізувалися негативні чинники, які впливали на творчість композиторів. Велику увагу працівники журналу приділяли хоровій творчості та роботі з хоровими колективами, що було найпоширенішим явищем у музичному житті того часу. Важливе місце займало питання розвитку нотовидавничої справи, яке неодноразово висвітлювалося на сторінках часопису.
Окремо потрібно відзначити великий бібліографічний потенціал журналу «Музика», який не втрачає своєї сутності і сьогодні. У розділі «Бібліографія» надавався детальний аналіз друкованої продукції. У розділі оголошень – інформація про друковані твори, твори, що знаходяться в процесі друку, недруковані твори. Ці відомості дозволили нам визначити рік видання ряду творів. Зі сторінок журналу ми дізнаємося про твори, що друкувалися в інших часописах (наприклад, «Вісті») як додатки і не увійшли до каталогів видавництв і бібліографічних довідників.
Якщо порівнювати оголошення про списки творів, що готувалися до друку і оголошення про твори, що вийшли з друку, то можна зробити висновок, що значна кількість запланованих видань так і не побачили світ. Джерелом інформації про твори українських композиторів, що ще не були надруковані або були надруковані частково є постійна рубрика журналу «Огляд музичного життя». Також одним із своїх завдань Музичне Товариство імені Леонтовича вбачало у пропаганді чужоземної музики серед широких кіл українського суспільства, а з розділу «Хроніка» дізнаємося про видання українських нот за кордоном.
Отже, журнал «Музика», заснований 1923 року, дозволяє відчути живий пульс епохи, відтворити культурний контекст тієї доби, зрозуміти поширеність видань тих чи інших творів (насамперед за накладами), перевагу одних жанрів над іншими тощо.
Журнал «Музика» є унікальним джерелом музично-бібліографічної інформації зазначеного періоду. Дослідження журналу дозволило знайти нові бібліографічні відомості й ввести у науковий обіг шість видань вокальних творів 20-х років, не зареєстрованих у жодному бібліографічному покажчику
(Івченко, Л., Бобришева І. Українські нотні видання 1924–1930 років у фондах Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. Київ, 2012). Також за допомогою інформаційного потенціалу журналу, вдалось уточнити рік видання ряду вокальних творів українських композиторів. Крім того, зі сторінок «Музики» можна дізнатися про великий масив творів українських композиторів, що взагалі не був надрукований і, на жаль, так і залишився в рукописах.
З огляду на всі ці фактори, аналіз журналу «Музика» є дуже плідним і становить великий інтерес для науковців, мистецтвознавців, бібліографів, музичних теоретиків, дослідників творчості українських композиторів, істориків культури, студентів музичних вузів, а також для широкого загалу любителів музичного мистецтва і всіх, хто цікавиться українською культурою.

UDC 78.06
Iryna Bobrysheva,
ORCID https://orcid.org/ 0009-0008-6215-6963,
Junior Research,
Department of Music Funds,
Institute of Book Studies,
V. І. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: ibobr@ukr.net

THE LEADING ROLE OF "MUZYKA" MAGAZINE IN THE RECREATION OF THE MUSICAL AND CULTURAL CONTEXT OF THE 1920 s.

The history of the creation and functioning of the magazine "Music" is considered. The significance of the monthly for the development of Ukrainian musicology and bibliography is emphasized.
Keywords: «Muzyka» magazine, bibliography, periodicals, musical art.