СПАДЩИНА УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ В НІМЕЧЧИНІ: НОВІ ВІДКРИТТЯ В АРХІВНИХ ФОНДАХ УВУ

Тези доповіді

Доповідач характеризує структуру архівних фондів Українського вільного університету, процес їх опису та трансферу частини його документів до архівів УВАН (США) та Інституту рукопису НБУВ. Наводиться список відомих дослідників, зокрема істориків та мистецтвознавців, що працювали з архівом УВУ протягом останнього року. Найцікавішим є відкриття оригінальних документів у фондах «Союзу українських журналістів» та «Об‘єднання українських жінок (ОУЖ) на еміграції в Німеччині» під час реалізації проєкту «Українська еміграція в Мюнхені: 75 років потому» з Німецькою бібліотечною асоціацією та процес діджиталізації унікальних фондів архіву.

Ключові слова: Український вільний університет, архыв УВУ, фонди української діаспори, діджиталізація архіву

Український вільний університет у Мюнхені є першим вищим навчальним закладом і другою науковою установою української еміграції за кордоном. Є не тільки одним із найстаріших приватних навчальних закладів Німеччини, але і єдиним у світі вищим навчальним закладом поза межами України з українською мовою навчання. Університет було засновано з ініціативи українських інтелектуальних кіл у Відні, невдовзі він переїхав до Праги, а із завершенням Другої світової війни — до свого постійного місцеперебування у столиці Баварії, м. Мюнхен.
З діяльністю закладу пов'язані імена багатьох видатних українських вчених в еміграції: серед яких філологи — О.Колесса, Л.Білецький, А.Артимович, І.Огієнко, В.Сімович, С.Смаль-Стоцький, І.Панькевич, історики — Д.Антонович, Д.Дорошенко, І.Борковський, В.Біднов, С.Дністрянський, В.Кубійович, О.Мицюк, С.Наріжний, О.Шульгин, В.Щербаківський, А.Яковлів, філософи — А.Волошин, І.Мірчук, Д.Чижевський, правознавці — О.Ейхельман, Р.Лащенко, К.Лоський, О.Лотоцький, В.Старосольський, С.Шелухин, природознавці — І.Горбачевський, Б.Матюшенко, С.Рудницький, В.Тимошенко та ін.

Загальний обсяг матеріалів архіву УВУ складає більш, ніж 500 тис. аркушів документів, що займають приблизно 300 м архівних полиць; обсяг розібраних і первинно систематизованих матеріалів становить більше 800 тек.

Умовно архів УВУ можна поділити на три великі групи. Першу складають повоєнні інституційні архіви десятків українських організацій, громадських об’єднань, партій, освітніх, наукових і культурних закладів на еміграції в Німеччині, більшість з яких припинили своє існування і залишилися маловідомими або й зовсім не відомими широкому науковому загалові і громадськості.

Окрему підгрупу цієї групи складають залишки власне таборових архівів, яких немає в жодному іншому архівосховищі, а також унікальна і без перебільшення – найповніша в світі колекція таборової преси, літературно-мистецьких часописів, окремих наукових і публіцистичних праць видатних діячів української культури і науки, друкованих обмеженими накладами (від кількох десятків до сотні примірників) на циклостилі у 1945-1949 рр. у таборах для переміщених осіб на території Німеччини й Австрії.

До другої групи належать:
• особові архіви видатних діячів української науки і культури, політичних і громадських діячів на еміграції;
• тематичні збірки (колекції) документів, зміст інформації яких стосується певних країн, подій, державних або міжнародних проблем, історичних пам’яток, чи іншої тематично сформованої інформації: матеріали про Голодомор 1932-1933 років;
• збірка документів про дисидентів;
• збірка автографів видатних діячів (автографи О. Кобилянської, Б. Лепкого, О. Грицая, П. Феденка, Б. Кравціва, В. Витвицького, Леоніда Полтави);
• колекція з історії українського мистецького життя 1930 – 1990-х рр.: афіші, запрошення, програми концертів; велика збірка західної та радянської преси про УВУ.

Третю групу складає кіно-, фото-, та фоноархів університету.

Наприкінці 1960-х – на початку 1970-х рр. основну частину архіву Наталії Полонської-Василенко, подібно до архіву П. Курінного, було передано з УВУ до УВАН. Архіви православних церков з Мюнхенських зібрань було передано до Луцька; католицькі архіви зберігаються в Єпископській палаті; багато приватних архівів знаходяться у членів української громади в Мюнхені; до Організації Українських Жінок (Мюнхен) з Канади надійшли чотири великих пакунки архіву (про які УВУ наразі веде з ОУЖ перемовини про їх передачу до архіва Університету). Архів Д. Чижевського, що зберігається у Гейдельберзі, свого часу можна було придбати для УВУ, проте зробити це, нажаль, не вдалося. У 2001-2002 рр. частину копійних матеріалів діловодного архіву УВУ, а також фотонегативів на склі й низку інших матеріалів було передано в Україну (нині вони зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського).

Опис архівних фондів УВУ тривав всі останні 20 років, з 2002 по 2022 рр., втім первинний розбір і систематизацію матеріалів архіву за походженням (тобто, за ознакою фондоутворювача), подеколи – за тематичною ознакою було розпочато архіварем УВУ Володимиром Леником у 1999 р.

У травні 2002 р. фахівцями Державної архівної служби України було обстежено умови зберігання, склад і зміст матеріалів архіву і бібліотеки Університету та складений короткий огляд архіву (тієї його частини, що потрапила поле зору експертів), підготовлений у ході попереднього обстеження.

Протягом наступного року було розпочато пілотний проект з фахового впорядкування унікального зібрання документальних матеріалів архіву УВУ відповідно до існуючих міжнародних дескриптивних стандартів з ціллю введення до якнайширшого наукового і культурологічного обігу, який нажаль, не було закінчено. Перший етап детального описування архіву за допомогою стипендіатів з України – професійних архівістів і бібліотекарів – було здійснено у 2003 р. за фінансової підтримки УВУ та Фонду Катедр Українознавства (США). Таким чином, до подвижницької праці п. Володимира Леника з опрацювання архіву додалися зусилля фахівців з України. Окрім архівара, під час підготовки і проведення обстеження зібрань УВУ постійну допомогу і консультації надавав колишній ректор УВУ проф. Мирослав Лабунька (23.03.1927 – 02.12.2003).

Протягом наступних років практику співпраці з аспірантами, фахівцями з архівної справи з України було продовжено. Зокрема варто відзначити роботу п. Катерини Кобченко, якій вдалося протягом 2018 р. описати декілька десятків особових справ та фондів громадських організацій.

Новим етапом системної роботи з архівними фондами УВУ стала реалізація у жовтні-грудні 2022 р. проєкту «Українська еміграція в Мюнхені: 75 років потому» в рамках стипендіальної програми NUMO Німецької бібліотечної асоціації (dbv) на кошти Федерального урядового уповноваженого з культури та засобів масової інформації (BKM), а також Меморандум про співпрацю між УВУ та Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна), підписаний у грудні того ж року.

Під час проєкту Німецької бібліотечної асоціації (NUMO), зокрема, було впорядковано та описано, зокрема фонди таких організацій, як «Німецько-українське товариство» (НУТ), «Союз гетьманців-державників» (СГД), «Союз українських журналістів» (СУЖ), «Об‘єднання українських жінок (ОУЖ) на еміграції в Німеччині» та ін. Під час впорядкування двох останніх фондів було знайдено низку унікальних документи, зокрема, Комунікат СУЖ про пошук порозуміння з гебрейськими журналістами «у справі взаємовідносин між нашими народами», спрямований до редакцій головних органів гебрейської преси в різних країнах світу, а також надісланий деяким видатним особам, як от наприклад, Прем’єрові уряду Ізраїля, а також листування Ліги жінок на еміграції в Німеччині з дружиною екс-президента США Елеонорою Рузвельт, матеріали якого згодом знайшли відображення у засадах щодо прав жіноцтва Організації Об’єднаних Націй.

Архів УВУ донині залишається актуальним джерелом інформації щодо української діаспори для науковців зі всього світу. Так, протягом 2022\23 академічного року в університеті працювали дослідники з України, країн Європи та Австралії.

Зокрема варто виділити роботу групи науковців-істориків:
• Професор історії України Європейського університету Віадріна (Франкфурт-на-Одері) Андрій Портнов — директор Мережі дослідників Східної Європи PRISMA UKRAЇNA (наукові інтереси охоплюють політичні процеси у Східній Європі, зокрема й історію української еміграції в Німеччині)
• Докторка кафедри історії Базельського університету Олена Ясинецька — до 2002 р. завідувач сектору міжнародного співробітництва Національного заповідника «Софія Київська» (наукові інтереси охоплюють історію України часів Княжої доби).
• Доктор Варшавського університету Олександр Аврамчук — блогер та історик (наукові інтереси охоплюють інтелектуальну історію ХХ ст, польську історіографію ХХ ст. та польсько-українські відносини).
• Доцент кафедри новітньої історії України ЛНУ ім. І. Франка Олег Павлишин (наукові інтереси охоплюють історію Української революції 1917-1921рр., історію Галичини австрійської доби, ідеї і практики впровадження григоріанського календаря в українське церковне життя ХІХ-ХХІ ст.) — працює з маловідомими брошурами української еміграції, опублікованими у Відні у 1919-1921 рр. та особовими справами професорів УВУ міжвоєнного часу
• Доктор Інституту теологічних наук ім. Томи Аквінського Дмитро Гордієнко, медієвіст, провідний науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська» (тема дослідження: особові фонди О. Оглобліна, Б. Крупницького, І. Гоція)
• Доцентка кафедри журналістики та українознавства Національного Університету водного господарства та природокористування (м. Рівне) Галина Клинова-Дацюк (тема дослідження: «Українська історична наука в епоху DP: здобутки, проблеми та вплив європейського інтелектуального середовища»).
• Докторка Наталка Сенів-Макогон — австралійська дослідниця та культуролог, що вивчає українську культурну спадщину ХХ століття в австралійський еміграції
• Докторантка інституту історії в Мюнхенському університеті Людвіґа-Максиміліана Марія Ковальчук — історикиня, дослідниця академічної співпраці українських та німецьких науковців (наукові інтереси охоплюють діяльність українських літературно-мистецьких груп, а також жіночих організацій в Німеччині у 1945-50 рр.)

Окремо варто зупинитися на роботі професорів кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Віолетти Дутчак та Мирона Черепанина з аудіоархівом УВУ. Експерти проаналізували стан якості записів, підібрали відповідну аналогову апаратуру та програмне забезпечення для оцифрування записів. Протягом 2023 року вони оцифрували біля 500 плівок із музичними записами. Проте, кожен із аудіо-файлів потребує уточнення чи ідентифікації місця й часу запису, переліку музичних творів, їх композиторів-авторів та виконавців.
24-25 березня 2023 р. фахівці УВУ прийняли участь у ХІІ Баварському Дні Архівів, головним треком якого стала Діджиталізація архівної справи.

Подальша діджиталізація архівних фондів Українського Вільного Університету (перед усім — оцифрування найбільш запитуваних науковцями особових фондів та матеріалів DP-таборів), запровадження електронного довідкового апарату та системи сучасних архівних послуг з наданням доступу до цифрових копій документів широким колам дослідників є стратегічними пріоритетами діяльності університетського архіву у найближчому майбутньому.

Rostyslav Kasyanenko – Master of Arts, Ukrainian and German journalist, archivist of the Ukrainian Free University (Munich, Germany); ORCID: 0009-0007-5497-4635; e-mail: rostyslav.kasyanenko@ufu-muenchen.de

HERITAGE OF UKRAINIAN EMIGRATION IN GERMANY:
NEW DISCOVERIES IN THE ARCHIVE FUNDS
OF THE UKRAINIAN FREE UNIVERSITY

The author describes the structure of the archival funds of the Ukrainian Free University, the process of their description, digitalization, and the transfer of part of its documents to the archives of the Ukrainian Free Academy of Sciences and the Manuscript Institute of the Vernadsky National Library of Ukraine. He provides a list of well-known researchers, including historians and art critics, who have worked with the UFU archive over the past year. The most interesting is the discovery of original documents in the funds of the Union of Ukrainian Journalists and the Union of Ukrainian Women in Emigration in Germany during the implementation of the project "Ukrainian Emigration in Munich: 75 Years Later" with the German Library Association.

Keywords: Ukrainian Free University, UFU Archive, funds of the Ukrainian diaspora, digitalization of the archive