Гуманітарні науки в РБД "Україніка наукова" : тенденції та тематичні зміни наукових досліджень

ЗаявникПоліщук Тетяна Валентинівна (Україна)
ФорумМіжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)
ЗахідСекція 2. Цифрові ресурси та сервіси наукової бібліотеки
Назва доповідіГуманітарні науки в РБД "Україніка наукова" : тенденції та тематичні зміни наукових досліджень
Інформація про співдоповідачівПоліщук Тетяна Валентинівна, м. н. с. Відділу наукового формування національних реферативних ресурсів, Інституту інформаційних технологій
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Гуманітарні науки в РБД "Україніка наукова": тенденції та тематичні зміни наукових дослідженьГУМАНІТАРНІ НАУКИ В РБД «УКРАЇНІКА НАУКОВА»: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ТЕМАТИЧНІ ЗМІНИ
НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Розглянуто тенденції розвитку гуманітарних досліджень на прикладі реферативної бази даних «Україніка наукова» за період 2000–2020 років. Увагу приділено підґрунтям змін у виборі наукових зацікавлень вчених.
Ключові слова: тематика досліджень, гуманітарні науки, наукові дослідження, дослідницькі тренди, реферативна база даних.
У сучасних умовах інтелектуалізації та інформатизації суспільства варто відмітити надзвичайно потужний вплив суспільно-політичного життя на актуальність досліджуваних питань, що порушуються в науці. Так, початок 2000-х років відзначився увагою до сфери інформаційних технологій (етап масової комп’ютеризації та поширення перших соціальних мереж) та медицини (а саме частини естетичного напряму, від фармакології до пластичної хірургії). В останньому ж десятилітті активно зріс інтерес до тактичної та екстренної медицини.
Темою дослідження є аналіз тенденцій і тематичних змін у вітчизняній гуманітаристиці. Дослідження здійснюється на аналізі кількісних показників масиву РБД «Україніка наукова».
Наукові зацікавлення в сфері ІТ за період 2000–2010 рр. пройшли шлях від вузькопрофільної інформаційно-обчислювальної технології (техніка і програмування) до інформаційно-аналітичної технології (штучного інтелекту). Значно розширилося поле дослідження з питань захисту інформації (як особистої, так і державно-корпоративної). Фактично було створено не просто побіжно-допоміжний асортимент знарядь, а окремий, хай не суб’єкт, але активний інструмент наукового дослідження.
2014 рік також вніс певні корективи, хоча і не змінив повністю пропорцію наукових зацікавлень у вітчизняній гуманітаристиці. Дуже повільно змінювалось тематичне розмаїття досліджень – в філології змістився фокус інтересу від історичного огляду до «бурхливого» сьогодення. В історичних дослідженнях гостро постало питання достовірності знань з історичного розвитку і поступово сформувалися школи дослідження української історії, саме в напрямі точності, достовірності та самостійності. Виявилося, що козацтво і Військо Запорізьке було професійним формуванням, а не лише стихійно організованим повсталим селянством. В політичних науках відійшли від постулатів лише теорії науки, й акценти досліджень змістилися до взаємодії економіки, суспільства і політичної верхівки. Було продемонстровано перехід від пасивного спостереження до активного виборювання передових позицій в політичному житті України та світу.
Період 2010–2020 рр. зробив акцент на безпековому розвитку суспільства. Поступово з’явилися якісно нові напрями з питань особистої, суспільно-державної та світової безпеки, що вимагали всебічного дослідження. Так, до 2010 року в основному розглядалася техніка чи методика проведення бойових операцій лише в порівняльному розрізі українського та світового досвіду. Проте не варто забувати і про специфічність галузі, тому більш масштабне поповнення матеріалів відбудеться дещо пізніше.
Загальносвітові тенденції в розширенні доступу до інформації всіх верств населення також сприяли розвитку і освіти для дорослих, а не тільки в аспекті курсів підвищення кваліфікації чи перепрофілювання. Методологія навчання та педагогіка значно збагатили свої сфери інтересів, особливо з питань інклюзивної школи. Крім того, варто зазначити і вплив Covid-19, що фактично змусив пристосовуватися до нових умов функціонування всю систему освіти, не тільки України, а й світу.
Також варто відзначити, що мовне питання в Україні ніколи не втрачало своєї актуальності, оскільки мабуть в жодній країні світу питання правопису не вирішується на рівні головного законодавчого органу влади (Верховної Ради). З 2017 до 2019 року черговий пік мовного питання підсумувався виходом нового «Українського правопису» (2019).
Після подій 2022 року можна робити сміливий прогноз щодо активного розвитку досліджень з питань ековідновлення навколишнього середовища, будівництва, винайдення/оновлення матеріалів для потреб промисловості та різноманітних аспектів ощадного матеріалознавства.
Табл. 1. Кількість документів за окремим галузями знань у РБД за періодами:
2000-2009 2010-2020 Зміни у кількості
Філологічні науки 15745 19196 + 22%
Історія 12590 9229 - 27%
Культура. Наука. Освіта 30568 36525 + 19%
Медичні науки 56026 78872 + 41%
Військова справа 3346 5743 + 72%

За даними табл.1 можна побачити кількісні зміни, що відбулися за понад 20 років на прикладі матеріалів РБД «Україніка наукова». Порівняно з актуальними у контексті пандемії коронавірусної хвороби та російсько-української війни медичними й військовими науками відповідно вітчизняна гуманітаристика виявляє суттєво повільніші темпи приросту публікацій, а подекуди навіть зменшення їхньої кількості. Варто зазначити і той факт, що незважаючи на незначну різницю в кількісних показниках значно розширилося коло наукових зацікавлень, тематичний спектр виявляє суттєве розпорошення, що відбивається, зокрема, у впровадженні нових рубрик Тематичного рубрикатора НБУВ, що відповідали би оновленому змістові дослідницьких трендів вітчизняної науки.