Гуманітарні науки в РБД "Україніка наукова" : тенденції та тематичні зміни наукових досліджень
Заявник | Поліщук Тетяна Валентинівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023) |
Захід | Секція 2. Цифрові ресурси та сервіси наукової бібліотеки |
Назва доповіді | Гуманітарні науки в РБД "Україніка наукова" : тенденції та тематичні зміни наукових досліджень |
Інформація про співдоповідачів | Поліщук Тетяна Валентинівна, м. н. с. Відділу наукового формування національних реферативних ресурсів, Інституту інформаційних технологій |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
Гуманітарні науки в РБД "Україніка наукова": тенденції та тематичні зміни наукових дослідженьГУМАНІТАРНІ НАУКИ В РБД «УКРАЇНІКА НАУКОВА»: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ТЕМАТИЧНІ ЗМІНИ
НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Розглянуто тенденції розвитку гуманітарних досліджень на прикладі реферативної бази даних «Україніка наукова» за період 2000–2020 років. Увагу приділено підґрунтям змін у виборі наукових зацікавлень вчених.
Ключові слова: тематика досліджень, гуманітарні науки, наукові дослідження, дослідницькі тренди, реферативна база даних.
У сучасних умовах інтелектуалізації та інформатизації суспільства варто відмітити надзвичайно потужний вплив суспільно-політичного життя на актуальність досліджуваних питань, що порушуються в науці. Так, початок 2000-х років відзначився увагою до сфери інформаційних технологій (етап масової комп’ютеризації та поширення перших соціальних мереж) та медицини (а саме частини естетичного напряму, від фармакології до пластичної хірургії). В останньому ж десятилітті активно зріс інтерес до тактичної та екстренної медицини.
Темою дослідження є аналіз тенденцій і тематичних змін у вітчизняній гуманітаристиці. Дослідження здійснюється на аналізі кількісних показників масиву РБД «Україніка наукова».
Наукові зацікавлення в сфері ІТ за період 2000–2010 рр. пройшли шлях від вузькопрофільної інформаційно-обчислювальної технології (техніка і програмування) до інформаційно-аналітичної технології (штучного інтелекту). Значно розширилося поле дослідження з питань захисту інформації (як особистої, так і державно-корпоративної). Фактично було створено не просто побіжно-допоміжний асортимент знарядь, а окремий, хай не суб’єкт, але активний інструмент наукового дослідження.
2014 рік також вніс певні корективи, хоча і не змінив повністю пропорцію наукових зацікавлень у вітчизняній гуманітаристиці. Дуже повільно змінювалось тематичне розмаїття досліджень – в філології змістився фокус інтересу від історичного огляду до «бурхливого» сьогодення. В історичних дослідженнях гостро постало питання достовірності знань з історичного розвитку і поступово сформувалися школи дослідження української історії, саме в напрямі точності, достовірності та самостійності. Виявилося, що козацтво і Військо Запорізьке було професійним формуванням, а не лише стихійно організованим повсталим селянством. В політичних науках відійшли від постулатів лише теорії науки, й акценти досліджень змістилися до взаємодії економіки, суспільства і політичної верхівки. Було продемонстровано перехід від пасивного спостереження до активного виборювання передових позицій в політичному житті України та світу.
Період 2010–2020 рр. зробив акцент на безпековому розвитку суспільства. Поступово з’явилися якісно нові напрями з питань особистої, суспільно-державної та світової безпеки, що вимагали всебічного дослідження. Так, до 2010 року в основному розглядалася техніка чи методика проведення бойових операцій лише в порівняльному розрізі українського та світового досвіду. Проте не варто забувати і про специфічність галузі, тому більш масштабне поповнення матеріалів відбудеться дещо пізніше.
Загальносвітові тенденції в розширенні доступу до інформації всіх верств населення також сприяли розвитку і освіти для дорослих, а не тільки в аспекті курсів підвищення кваліфікації чи перепрофілювання. Методологія навчання та педагогіка значно збагатили свої сфери інтересів, особливо з питань інклюзивної школи. Крім того, варто зазначити і вплив Covid-19, що фактично змусив пристосовуватися до нових умов функціонування всю систему освіти, не тільки України, а й світу.
Також варто відзначити, що мовне питання в Україні ніколи не втрачало своєї актуальності, оскільки мабуть в жодній країні світу питання правопису не вирішується на рівні головного законодавчого органу влади (Верховної Ради). З 2017 до 2019 року черговий пік мовного питання підсумувався виходом нового «Українського правопису» (2019).
Після подій 2022 року можна робити сміливий прогноз щодо активного розвитку досліджень з питань ековідновлення навколишнього середовища, будівництва, винайдення/оновлення матеріалів для потреб промисловості та різноманітних аспектів ощадного матеріалознавства.
Табл. 1. Кількість документів за окремим галузями знань у РБД за періодами:
2000-2009 2010-2020 Зміни у кількості
Філологічні науки 15745 19196 + 22%
Історія 12590 9229 - 27%
Культура. Наука. Освіта 30568 36525 + 19%
Медичні науки 56026 78872 + 41%
Військова справа 3346 5743 + 72%
За даними табл.1 можна побачити кількісні зміни, що відбулися за понад 20 років на прикладі матеріалів РБД «Україніка наукова». Порівняно з актуальними у контексті пандемії коронавірусної хвороби та російсько-української війни медичними й військовими науками відповідно вітчизняна гуманітаристика виявляє суттєво повільніші темпи приросту публікацій, а подекуди навіть зменшення їхньої кількості. Варто зазначити і той факт, що незважаючи на незначну різницю в кількісних показниках значно розширилося коло наукових зацікавлень, тематичний спектр виявляє суттєве розпорошення, що відбивається, зокрема, у впровадженні нових рубрик Тематичного рубрикатора НБУВ, що відповідали би оновленому змістові дослідницьких трендів вітчизняної науки.
Ми в соціальних мережах