АРХІВИ ТА АРХІВНА НАУКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Заявник | Палієнко Марина Геннадіївна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023) |
Захід | Секція 8. Архіви і наука: потенціал, інновації, професійні компетенції |
Назва доповіді | АРХІВИ ТА АРХІВНА НАУКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
УДК 930.25(477):342.78
Палієнко Марина Геннадіївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-9098-1142,
докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки,
історичний факультет,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Київ, Україна
e-mail: mpaliienko@knu.ua
АРХІВИ ТА АРХІВНА НАУКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ:
ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Розглянуто виклики, які постали перед українськими архівами та архівною наукою в умовах війни Росії проти України. Доведено, що архіви відіграють одну з ключових ролей у збереженні колективної пам’яті та документальних ресурсів. Наголошено на необхідності інтеграції зусиль науковців та архівістів-практиків для збереження архівних ресурсів під час війни.
Ключові слова: архіви, архівна наука, інформаційні ресурси, російсько-українська війна, виклики, загрози, розвиток.
Постановка проблеми. Архіви є важливою складовою системи управління, функціонування державних та суспільних інституцій. Їх значення складно переоцінити у процесах державотворення, забезпечення виконання управлінських та адміністративних функцій, реалізації наукових й культурних проєктів.
Значення архівів як важливих центрів збереження та вивчення історико-культурної спадщини й колективної пам’яті суспільства є сьогодні вже загальновизнаним. Водночас архіви, акумулюючи у своїх фондах цінні документи з історії державотворення, суспільно-політичного, економічного та культурного розвитку країни відіграють ключову роль у формуванні суспільної свідомості та національної ідентичності, але, що не менш важливо, у підтримці національної безпеки. З особливою гостротою питання забезпечення збереженості та функціонування архівів постають під час війни. Надзвичайно важливу роль у цьому процесі відіграє архівний менеджмент, професіоналізм та відданість справі архівних працівників. Водночас необхідне підґрунтя закладається теоретичними працями, що сьогодні актуалізує розвиток архівознавчих досліджень, пов’язаних з вивченням проблем збереження архівів в умовах війни та надзвичайних ситуацій, процесів цифровізації тощо.
Виклад основних матеріалів дослідження. Проблема збереження, функціонування, переміщення архівів під час світових і локальних війн вже впродовж багатьох десятиліть перебуває у фокусі досліджень архівістів та істориків різних країн світу, оскільки будь-які воєнні конфлікти несуть загрозу не лише суверенітету й територіальній цілісності, але й документальним та інформаційним ресурсам, культурній спадщині країн, на території яких розгортаються воєнні дії. У вирі повномасштабної війни Росії проти України надзвичайно важливим є вивчення та переосмислення досвіду архівних теоретиків і практиків, які аналізували ситуацію, теоретично обґрунтовували підходи, розробляли конкретні заходи щодо дій архівістів із збереження, рятування документальних зібрань під час глобальних та регіональних воєнних конфліктів (у цьому контексті можна згадати праці В. Ліланда, О. Голмса, Е. Познера з досвіду Другої світової війни; заходи та виступи С. Ескандера, спрямовані на порятунок зібрань Національної бібліотеки та архіву Іраку; публікації Г. Боряка, П. К. Ґрімстед, Л. Дубровіної, Н. Кашеварової, С. Кота, М. Палієнко, Т. Себти щодо переміщених у ході Другої світової війни документальних зібрань і культурних цінностей тощо).
На тлі повномасштабного вторгнення і розгортання російсько-української війни проблема збереження архівів як важливих символів української державності набула нових вимірів як в організаційному, так і науковому, соціокультурному дискурсах. Передусім, стратегію, основні підходи та алгоритм дій щодо збереження архівних фондів та функціонування архівних установ виробляє Державна архівна служба України. У низці нормативних положень, методичних рекомендацій сформульовані засади державної політики в архівній сфері з огляду на загрози і виклики воєнного часу. Загальна картина постійно окреслюється в інформаційних зведеннях, звітах Укрдержархіву та архівних установ, а також виступах та інтерв’ю Голови Укрдержархіву А. Хромова, публікаціях на сторінках науково-практичного журналу «Архіви України», на веб-порталі та архівних вебсайтах, у соціальних мережах.
Водночас актуалізується питання не лише нормативно-методичного забезпечення діяльності архівних установ в умовах війни, але й теоретичного осмислення та обґрунтування підходів до функціонування архівів в надзвичайних ситуаціях – від процесів комплектування, відбору, обліку документів, організації їх зберігання, оцифрування, й до забезпечення соціально-правового захисту населення, використання архівної інформації в інтересах держави, суспільства, у наукових, освітніх та культурних цілях.
Робота архівістів під час війни передусім концентрується навколо захисту національних і державних цінностей. Водночас їх місія виходить за межі пасивних «зберігачів пам’яті», оскільки вони беруть активну участь у творенні колекцій, відборі документів, їх репрезентації в інформаційно-пошукових системах, виставкових проєктах і наукових дослідженнях. Таким чином, архівісти сьогодні виступають активними співтворцями духовних цінностей та національної ідентичності.
Дуже важливий напрям – взаємодія архівістів з представниками громадянського суспільства, громадськими ініціативами, журналістами, науковцями, їх участь в ініціативному документуванні подій російсько-української війни, збереженні архівних зібрань «найбільш документованої війни». І тут необхідно розроблення принципів відбору, описування документів, подальшої репрезентації колекції.
Важливими є міждисциплінарні зв’язки архівістів, поглиблення міжнародних контактів і не лише на рівні керівників архівних служб та надання допомоги партнерами, що є безумовно дуже цінним, але й інтернаціоналізації української архівної науки, інтеграції архівістів та архівознавців у європейський і світовий професійний простір, втілення спільних наукових та освітніх проєктів.
Висновки. Окреслені вище виклики і проблеми актуалізують необхідність поглибленої інтеграції теоретичних досліджень і архівної практики в умовах війни. Професія архівіста залишається надзвичайно актуальною, оскільки забезпечує збереження спадщини, пам’яті, ідентичності. У зв’язку з цим постають нові завдання перед науковими інституціями, передусім Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства, Інститутом архівознавства НБУВ, профільними університетськими кафедрами щодо активізації теоретичних досліджень окреслених проблем, а також професійної підготовки архівістів.
UDC 930.25(477):342.78
Maryna Paliienko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-9098-1142,
Doctor of Historical Sciences, Professor, Head of the Department of Archival Science and Special Branches of History,
Faculty of History,
Taras Shevchenko National University of Kyiv,
Kyiv, Ukraine
e-mail: mpaliienko@knu.ua
ARCHIVES AND ARCHIVAL SCIENCE OF UKRAINE
IN THE CONDITIONS OF WAR:
CHALLENGES AND DEVELOPMENT PROSPECTS
The challenges faced by Ukrainian archives and Archival Science in the conditions of Russia’s war against Ukraine are considered. It has been proven that archives play one of the key roles in preserving collective memory and documentary resources. It is emphasized on the necessity of integration of scientists` and practicing archivists’ efforts to preserve archival resources during the war.
Keywords: archives, Archival Science, informational resources, Russian-Ukrainian war, challenges, threats, development.
Ми в соціальних мережах