НОТНА ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В НЬЮ-ЙОРКУ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Тези доповіді

УДК 655.413:78 (438)
Цибульська Олена Анатоліївна,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-3492-6368,
молодша наукова співробітниця,
відділ музичних фондів,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: tsybulska@nbuv.gov.ua

НОТНА ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ В НЬЮ-ЙОРКУ НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Здійснено пошук і аналіз оголошень про діяльність нотних видавництв в офіційній пресі української діаспори США.
Ключові слова: нотне видавництво, Україніка, діаспора США, Смилинський, Смолен.

Фонди Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відкривають можливість спостерігати за географією поширення української музичної культури, просвітницької діяльності, книго- та ното-видавництв, преси та ін. Осередки українського видавництва мали розповсюдження у багатьох куточках світу – Берлін, Париж, Прага, Відень, Нью-Йорк, Вінніпег та інших містах. Щоб оцінити діяльність української діаспори, необхідно зважити на умови її перебування у контексті минулого часу у різних вимірах. Завдяки появі у мережі Інтернет електронного архіву газетних видань діаспори США, вдалося виявити раніше невідому інформацію, доповнити історію діяльності музичних видавництв, зробити уточнення щодо датування нотних видань.
Основним джерелом дослідження стала газета «Свобода» – урядовий (офіційний) орган Руського Народного Союза в Америці, – що виходила друком у Нью-Йорку з 1893 р. З оголошень газети «Свобода» першого десятиліття ХХ ст. дізнаємося про активне культурне життя української діаспори: аматорські гуртки постійно давали вистави, серед яких п’єси «Невольник», «Сватання на Гончарівці», «Ох, не люби двох», «Семе, не кради», «Ворожбит»; організовувалися хорові концерти, вечорниці, бали, концерти в пам'ять видатних діячів (М. Шашкевича, Т. Шевченка, І. Франка). Дохід від заходів ішов на потреби культурно-освітніх установ – «Рідна школа» на Галичині, православні церкви в США тощо. Оскільки всі заходи супроводжувалися «живими» співами солістів і хорових колективів та грою інструментальних колективів різних складів є підстава вважати, що виникала гостра потреба в нотній літературі. У такому розвиненому мегаполісі, як Нью-Йорк, було місце і музичним видавництвам. Музичні видавництва Нью-Йорку починаючи з ХХ ст. випускали ноти, що були актуальні для більшості місцевих споживачів, що характерно для будь-якого видавничого підприємства – англомовні і американських композиторів. Для видання української музики необхідними були знання музичного контексту, української мови, історичних подій, побуту. Тому можна припустити, що знайти людей, котрі поєднували у собі знання з української музичної культури, досвід у видавничій діяльності, творчі та комерційні здібності було дуже складно.
У центр уваги потрапило музичне видавництво «Г. Е. Смоленський» у місті Нью-Йорк, активність та кількість його продукції переважала будь-яке інше видавництво серед української американської діаспори. Проте, є необхідність у додатковій інформації, на приклад, стосовно історії діяльності видавництва, атрибуції, що відноситься до датування видань, засобів друку, особливостей художнього оформлення. У праці Бачинського зареєстровано деякі видання Г. Е. Смоленського, але жодне з них не датовано. Дослідниця Ірина Савченко у своїй роботі «Українські нотні видання 1917–1923 років у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» спирається у датуванні видань на хронологічні межі діяльності видавництва, зазначені у бібліографів О. Осадцьої і Л. Бачинського, зокрема з 1917 по 1928.
Перша згадка про видавця «Г. Е. Смоленський – H. E. Smolen (Smolensky)» з’являється у Нью-Йоркській газеті «Свобода» 1911 року (№ 33, 17.08.1911, повторюється чотири рази до № 36 07.09.1911). Об’ява немалого розміру з фігурною рамкою публікується від «загальнознаного в Ню Йорку і околиці професора музики і диригента власної оркестри» Г. Е. Смоленського, який пропонував послуги оркестру на будь-які заходи, а також повідомляв про виготовлення каталогу нотних видань – більше 1000 українських пісень для різних складів виконавців. В оголошенні заявлено: «в недовзі виготовлю катальоґ найкрасших українських пісень з орхестрою до сьпіву, з текстом ріжних арій, дуетів, терцетів, квартетів, на женський, мужеський і мішаний хор. В катальозі буде більше, як 1000 улюблених українських пісень, надаючихся до сьпіву на концерти, театр, представленя і инші забави. На жадане вишлю мій катальоґ потребуючім даром». У 1913 р. знову відображена активна діяльність видавництва – пропонується широкий асортимент, у якому є театральні п’єси з музичними партитурами, пісні до слів І. Франка, Т. Шевченка, 2000 примірників композицій різних українських авторів тощо. У 1913 р. фірма Смоленського № 30 повідомляла, що є представником фірми «Українська Муза», з якою випустила «першу серію з 12 кусників найгарніших українських пісень на пост картах». Повідомлялося також про наявність на складі всіх українських партитур і примірників до всіх українських представлень, які також видавалися на позику, і про продаж пісень всіх українських композиторів, пропонувався каталог видавництва. У 1914 р. в оголошеннях повідомляється про наявність на складі видавництва «більше як 2000 примірників композицій різних українських композиторів на продаж», друкується список з десяти найменувань українських п’єс з музикою і танцями. У 1915 р. друкується тільки одна невелика за розміром об’ява з подібним текстом до попередніх повідомлень. Наступні два роки (1916–1917) ознаменовані помітною активною роботою видавництва: збільшується кількість об’яв, у яких повідомляється про нову назву видавництва «Головний склад нот і театральних штук» (1916) та «Українська музична бібліотека» (1917). У цей час виходять п’ять альбомів українських пісень, твори М. Лисенка, «Співаник для шкіл народних» І. Воробкевича у трьох частинах упорядкованого і доповненого В. Навроцьким та ін. У 1922 році, видавництво отримує назву «Видавництво української музичної і театральної бібліотеки», друкує велику кількість драматичних творів. Серед видань Г. Е. Смоленського часто трапляються передруки нот інших видавців, наприклад, відомих фірм Л. Ідзіковського, Б. Корейва, видавництва «Львівського бояна», видавництва шкільних книжок у Відні. Г. Е. Смоленський копіював їх фотомеханічним способом і перевидавав під власним іменем. 1925 року історія видавництва відображена у списку чотирьох найбільших книгарень Нью-Йорку в об’яві про продаж нової драми М. Бурливого «Де воля, там правда і доля». Книгарня Смоленського має назву «H. E. Smolen, Ukrainian Books, 53 Lenox Ave., New York, N.Y.».
За аналізом, основаним на повідомленнях про видавництво «Г. Е. Смоленський» у пресі, а також залученням бібліографічної інформації з його нотної продукції, хронологічні межі діяльності видавництва визначаються з 1911 по 1925 рр., що доповнює вище згадані дослідження науковців. Дані висновки послугують для більш точної атрибуції видань фірми Г. Е. Смоленського.
Видавництво «Г. Е. Смоленський» стрімко та за короткий час створило велику бібліотеку української музики для діаспори. Видавець зробив це всупереч законам про авторські права, але тим самим забезпечив потреби в нотних виданнях української міграції не тільки США, а й Канади й Західної Європи, зберіг частину музичної спадщини українських композиторів початку ХХ ст., яка через декілька років активно знищувалася комуністичною владою СРСР. Таким чином, цілеспрямовано працюючи на чужині, українська діаспора підтримувала в той чи інший спосіб культурне життя своїх співвітчизників. Водночас, це відкривало нові шляхи для поширення та популяризації української музичної культури в світі.

UDC 655.413:78 (438)
Olena Tsybulska,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-3492-6368,
Junior Research Fellow,
Music Books and Collections Department,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: tsybulska@nbuv.gov.ua

MUSIC PUBLISHING ACTIVITIES OF THE UKRAINIAN DIASPORA IN NEW YORK AT THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY

A search and analysis was made of announcements about the activities of sheet music publishers in the official press of the Ukrainian diaspora in the USA.
Keywords: music publishing, Ukrainica, Ukrainian diaspora in the USA, Smolinsky, Smolen.