МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КРИМСЬКОЇ ТРАДИЦІЙНОЇ МУЗИКИ В АРХІВНИХ І БІБЛІОТЕЧНИХ КОЛЕКЦІЯХ

Тези доповіді

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КРИМСЬКОЇ ТРАДИЦІЙНОЇ МУЗИКИ В АРХІВНИХ І БІБЛІОТЕЧНИХ КОЛЕКЦІЯХ

У доповіді розглянуто друковані, рукописні, аудіо- і відеоматеріали для дослідження кримської традиційної музики в архівах і бібліотеках України та інших країн.
Ключові слова: традиційна музика, нотні видання, експедиційні записи, хроніки, кримські татари, караїми, кримчаки, греки, уруми, румеї, вірмени.

В Україні, на території Кримського півострова живе три корінних народи – кримські татари, караїми і кримчаки. Їхні близькоспоріднені культури сформувались в часи Кримського ханства. Крім того в українському Приазовʼї живуть греки (уруми і румеї), а на Дону є поселення вірмен, яких депортували з Криму в 1778 році. Культури цих народів так само сформувались в Криму в часи ханства. Це дозволяє умовно обʼєднати згадані традиції в загальну кримську традицію, і вивчати її в комплексі.
Через царську, а потім радянську політику русифікації і через неодноразові репресії щодо цих народів, багато граней їхніх культур лишаються недосліджені. Багато джерел відомі тільки вузькому колу вчених, деякі з них не були ніколи ретельно вивчені, або лишались без уваги десятки років. Тому для повноцінного дослідження музичної традиції дуже важливо зібрати і опрацювати всі існуючі на сьогодні джерела. Значна їх частина знаходиться в архівах, музеях і бібліотеках України та інших країн. Знайти їх і зробити доступними для науковців – це важлива задача, перший крок для фундаментальних досліджень.
На сьогоднішній день немає спеціалізованого архіву, який би займався збором і збереженням кримської традиційної музичної спадщини. Окремі видання, які виходять в різних країнах світу часто спираються на матеріали приватних колекцій і архівів. Гарним прикладом будуть роботи Абрама Кефелі з караїмської музичної спадщини, Олександра Гаркавця з урумського, і Александра Ашла з румейського фольклору. Але навіть при використанні матеріалів з публічних архівів і бібліотек автори часто не мають можливості опублікувати детальні археографічні дослідження. Тому навіть маючи гарні бібліографічні довідники кожен новий науковець мусить шукати матеріали самостійно. Починаючи з кінця 2020 року, автор разом з кримським дослідником Рефатом Іззетовим займались таким пошуком. Пропонується до уваги список (очевидно неповний): Кримськотатарська бібліотека імені Ісмаїла Гаспринського в Сімферополі має ймовірно найбільшу колекцію з даної теми; вона включає в себе нотні видання, газети, журнали – від початку ХХ століття і до наших днів. На жаль, деякі рідкісні публікації представлені копіями не найкращої якості. Особливу увагу заслуговують грамофонні платівки, записані до Першої світової війни – це одні з перших аудіозаписів кримськотатарських пісень, Науково-дослідний центр кримськотатарської мови і літератури Кримського інженерно-педагогічного університету багато років займається польовими вивченнями зокрема музичної традиції і має значний архів аудіозаписів, Державний архів АРК має велику колекцію періодичних видань і інших матеріалів для дослідження традиційної музики – але доступ до фондів ускладнений окупаційною адміністрацією, Національна бібліотека України імені Вернадського має цікаву колекцію в різних фондах: це і нотні видання, серед яких варто відзначити видання Аркадія Кончевського і Михаїла Красева 1920 х років. Рукописні фонди включають в себе польові записи експедицій до греків Маріупольщини – румеїв і урумів. А крім того, в архіві Одеського товариства історії і старожитностей зберігаються історичні пісні, записані в ХІХ столітті. Вцілому рукописні фонди досліджені гірше, а тому мають великий науковий потенціал, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнографії так само має цікаву колекцію рукописів польових записів. Важливо відзначити нотні записи Михайла Гайдая з експедицій на Маріупольщину – його монографія була готова до видання в 1930-х, але через початок національних репресій так і не вийшла. Крім того, фонографічна колекція має воскові валики, записані в Криму Климентом Квіткою – їхні цифрові копії також зберігаються в Бібліотеці конгресу США, Київський університет імені Т. Шевченка зберігає різного виду польові записи, зокрема на Кафедрі елліністики є аудіозаписи інструментальної музики румеїв, зроблені в середині ХХ століття, Маріупольський державний університет так само проводив експедиції для дослідження культур урумів і румеїв, але найімовірніше його архів був знищений в 2022 році російськими окупантами.
Серед закордонних архівів особливо варто виділити: Віденський Фонограмархів, де зберігаються воскові валики з голосами військовополонених часів Першої світової війни. Не маючи доступу до класичних польових методів етногрфії, австрійські і німецькі дослідники скористались великою кількістю полонених-підданих Російської імперії в таборах. Так було зібрано і частково опрацьовано великий матеріал для дослідження різних культур – зокрема і кримськотатарської. Цю колекцію публікують на компакт-дисках починаючи з 2018 року, Берлінський Фонограмархів так само зберігає валики з голосами військовополонених, зроблені в той же час. В 2023 році кримськотатарські записи вперше виходять на CD в Туреччині, Національна бібліотека Франції має джерела багатьох видів – це і ранні грамофонні платівки з першими комерційними записами кримськотатарської музики, і журнали з етнографічними публікаціями, і рукописні книжки, серед яких іноді трапляються тексти давніх пісень.
Але найбільші фонди для дослідження кримської музичної традиції зберігаються в Москві і Санкт-Петербурзі. Це численні записи всіх видів і форм в багатьох архівах і музеях. Ці міста багато років були столицями Російської імперії і СРСР, і тому з ХІХ століття багато матеріалів з історії культури кримських татар, приазовських греків і донських вірмен збирались саме в їхніх інститутах, бібліотеках і архівах. Після війн, депортацій і геноцидів останніх 250 років і самі культури кримських народів занепадали, і їхній матеріальний спадок знищували. Лишались часто тільки ті матеріали, які були вивезені до метрополії – де їх досліджували і досліджують за залишковим принципом.
Таким чином, приблизно за три роки досліджень нам вдалось знайти і отримати доступ до цифрових копій значного обʼєму матеріалів, які дають можливість розглянути кримську музичну традицію з різних боків. Але звичайно, цей процес далеко не закінчений, і ми далі шукаємо нові матеріали – в Україні та за її межами.

UDC 78.01
Ihor Khodzhaniyazov,
ORCID https://orcid.org/0009-0006-4961-1875
music history researcher,
Zarvantsi, Ukraine
e-mail: khanbatyj@gmail.com

MATERIALS FOR THE RESEARCH OF CRIMEAN TRADITIONAL MUSIC IN ARCHIVES AND LIBRARIES COLLECTIONS

The report examines printed, handwritten, audio and video materials for the study of Crimean traditional music in the archives and libraries of Ukraine and other countries.
Keywords: traditional music, sheet music publications, field recordings, chronicles, Crimean Tatars, Karaites, Krymchaks, Greeks, Urums, Roumeans, Armenians.