ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ З АРХІВНИХ ФОНДІВ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО У ВІТЧИЗНЯНОМУ ТА СВІТОВОМУ НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ: ВИКЛИКИ ТА ВИМОГИ ЧАСУ

Тези доповіді

УДК 027.54(477-25)НБУВІР:025.171

Степченко Ольга Петрівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5991-6692,
кандидатка історичних наук,
старша наукова співробітниця,
директорка,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: olg.stepchenko@gmail.com

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ З АРХІВНИХ ФОНДІВ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО У ВІТЧИЗНЯНОМУ ТА СВІТОВОМУ НАУКОВОМУ ПРОСТОРІ:
ВИКЛИКИ ТА ВИМОГИ ЧАСУ

Представлено результати діяльності Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в аспекті популяризації архівних фондів у сучасних умовах. Визначено виклики часу та шляхи їхнього подолання.
Ключові слова: Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, історико-культурна спадщина України, науково-дослідницький проект, виставкова діяльність, видавнича діяльність.

Російська агресія, поставивши під загрозу незалежність України та життя її громадян, стала потужним моральним і фізичним викликом, зокрема, й для установ, які в той чи інший спосіб опікуються вітчизняною культурною спадщиною. 24 лютого 2022 р. плани Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – ІР НБУВ), як і плани всієї країни, були перекреслені через повномасштабне вторгнення росії на територію України. З перших днів війни постало питання про створення безпечних умов праці для співробітників та захисту фондів ІР НБУВ, зокрема було запроваджено дистанційний режим роботи, значну увагу приділено внутрішньому переміщенню особливо цінних документів у більш безпечні місця. Діяльність ІР в умовах воєнного стану не припинялась – співробітники продовжували виконувати плани у рамках відомчої науково-дослідної роботи «Історико-культурні дослідження рукописної спадщини України: традиційні форми та цифрові технології», метою якої є збереження національної культурної спадщини, дослідження теоретичних питань місця та ролі рукописної спадщини в національній культурі України і системі соціальних комунікацій та задовольняти інформаційні запити користувачів. Перед Інститутом рукопису як найбільшим за обсягом і найбагатшим за складом та змістом архівних фондів сховищем світового рівня постало першочергове завдання, що полягало
в підтриманні високого іміджу України, зокрема й стосовно організації безперебійного виконання на гідному науковому рівні міжнародних та вітчизняних угод, спрямованих на популяризацію культурної спадщини України у світі.
Незважаючи на реалії воєнного часу, зокрема, приміщення Інституту залишилося без вікон напередодні зимового сезону, продовжувалася реалізація низки міжнародних проєктів - спільного науково-освітнього проєкту «Кіпр ХVІІІ століття очима Василя Григоровича-Барського», укладеного між ІР НБУВ та Кіпрським інститутом; спільного проєкту з Інститутом історії ім. Тадеуша Мантейфеля Польської академії наук щодо наукового дослідження та цифрової публікації «Географічно-статистичного опису парафій Королівства Польського» польського картографа XVIII ст. Карола Пертеса; міжнародного проєкту «Polonica Philosophica Orientalia»,
в якому задіяні наукові співробітники ІР НБУВ та Ягеллонського університету-Ягеллонської бібліотеки.
У плановому режимі виконуються й спільні наукові проєкти
з різними науковими та освітніми інституціями України. Серед них – два спільні проєкти ІР НБУВ та Київського університету імені Бориса Грінченка – «Листування Григорія Ґалаґана з дружиною Катериною Ґалаґан: 1857–1887» та «Електронний архів і корпус текстів Бориса Грінченка “Грінченкознавство”«. Спільний проєкт з Інститутом археології НАН України спрямований на дослідження археолого-історико-етнографічних описів Північного Причорномор’я XIX ст.
З метою розвитку інформаційного забезпечення науки, освіти, взаємовигідного надання інформаційних послуг підписано меморандум про співпрацю з громадською спілкою «Українська культурна спадщина» та договір з Українським католицьким університетом. Науковцями ІР НБУВ налагоджені контакти
з видавництвом «Горобець» через спільний проєкт «Повертаємо
в Україну культурну спадщину», що полягає у створенні онлайн-реєстру українських рукописних книг, які перебувають закордоном. Результатом цієї праці має стати повернення, зокрема, українських кодексів у вітчизняний науковий та культурний простір у вигляді факсимільних чи інших видань. Наразі триває робота, спрямована на об’єднання трьох відомих частин Христинопільського Апостолу ХІІ ст., що зберігаються в ІР НБУВ, Львівському історичному музеї та бібліотеці князів Чарторийських у Кракові. Разом з Державним історико-культурним заповідником міста Дубна до видання готується факсимільна копія Дубенського Євангелія середини XVI ст. Спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка заплановано перевидання восьмого тому повного зібрання творів Кобзаря під редакцією С. Єфремова тощо.
Виклики часу, спровоковані широкомасштабною агресією Росії проти України, перевели на воєнні рейки і такі традиційні засоби пропаганди культурної спадщини, як виставки, презентації, екскурсії, радіо- та телепередачі. Вперше за багато років представником ІР НБУВ проведено презентацію стендової доповіді про бібліотеки України в час війни на конгресі Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ, що відбувся в Дубліні (Ірландія). Інститут рукопису НБУВ як співорганізатор брав участь в організації низки виїзних виставкових проєктів, зокрема: «Мазепа та європейський код України», «MIRAS. Кримсько-татарська спадщина», «Світи Григорія Сковороди» (спільно з Національним музеєм історії України), «Григорій Сковорода у Софії» (спільно з Національним заповідником «Софія Київська»), «Я співаю, отже існую» (спільно з Музеєм видатних діячів української культури), «Братство. Богоявлення. Собор» (партнерський виставковий проєкт, що відбувся
в Національній академії мистецтв України). Науково виважена інформація про відомих представників вітчизняної науки та культури, а також про громадсько-політичних діячів нашої держави представлена на сторінках ІР НБУВ в соціальній мережі Facebook: йдеться про Б. Грінченка; А. Кримського, М. Грушевського, Л. Лук’яненка, В. Симиренка, К. Широцького, Ф. Штейнгеля; С.Русову, С. Таранушенка, Г. Коваленка-Коломацького, П.Стебницького, Ю. Богацького та багатьох інших. Результати досліджень культурної спадщини з фондів ІР НБУВ оприлюднені
в низці видань співробітників Інституту, зокрема, С. О. Булатова «Рукописна Polonica: Podróżne potrawy z postem – пам’ятка з історії кулінарії середини ХVII ст. у фондах ІР НБУВ» (Київ, 2022. 260 с.), Н. А. Шип «Наукова еволюція Василя Данилевича у часі та українському просторі (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ ст.)» (Київ, 2023. 220 с.). Світ побачили два випуски наукового збірника «Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів» (Вип. 28. 2022. 468 с.; Вип. 29. 2022. 500 с.), понад 60 статей у наукових виданнях тощо. Інститутом підготовлено до публікації «Оршанське Євангеліє ХІІІ століття, монографію «Рукописні пам’ятки ХІV–ХVІ ст. як джерело
до вивчення емоційного світу людини українського Середньовіччя», науковий каталог «Колекція Київської казенної палати з фондів ІР НБУВ. Вип. 2. Акти і документи Микільського Пустинного монастиря (1506–1754)», електронне видання, присвячене епістолярній спадщині П. Лебединцева та електронне видання «Альбоми навчальних малюнків іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври».
Ми сьогодні перебуваємо на фронті історико-культурної війни з ворогами, зберігаючи та популяризуючи документальні ресурси, щоб показати багатовікове російсько-українське протистояння. Тому одним з найважливіших і актуальних завдань залишається врятування та збереження фондів ІР НБУВ, що становлять наукову та культурну спадщину нашої держави. Ці завдання потребують подальшого розгляду та вирішення багатьох проблем - наші сховища надто переповнені, а евакуація не завжди доцільна. Отже, для збереження рукописних фондів потрібна повна цифрова форма.

UDK 027.54(477-25)НБУВІР:025.171

Olha Stepchenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5991-6692,
Candidate of Historical Sciences,
Senior Research Fellow,
Director,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: olg.stepchenko@gmail.com

POPULARIZATION OF CULTURAL HERITAGE FROM ARCHIVAL FUNDS OF INSTITUTE OF MANUSCRIPT OF V. I. VERNADSKYІ NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE IN NATIONAL AND WORLD SCIENTIFIC SPACE: CHALLENGES AND DEMANDS OF TIME

The results of the activity of the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine in the aspect of popularization of archival funds in modern conditions are presented. The challenges of time and ways to overcome them are determined.
Keywords: Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine, historical and cultural heritage of Ukraine, research project, exhibition activity, publishing activity.