«A Beautiful Copy»: бодлеянський примірник Апостола (1574) Івана Теодоровича

Тези доповіді

Досліджено примірник Апостола (Львів, 1574) Івана Теодоровича із колекції Бодлеянської бібліотеки, од. зб. B. 21.16. Th (Оксфорд, Велика Британія). Встановлено, що цей екземпляр потрапив до Бібліотеки у XVI ст. Книга збережена без втрат, у первинній оправі, виготовленій у Львові.
Ключові слова: Апостол 1574, Іван Теодорович, кириличні стародруки, Бодлеянська бібліотека, Львів, Оксфорд.

Проблематика дослідження культурної спадщини української нації є актуальною та вкрай важливою, особливо тепер, коли проти нашої країни розв’язала війну Російська Федерація (з 2014 р.). З великим болем переживаємо наслідки агресії росіян в Україні: нівелювання законів і звичаїв війни, геноцид, екоцид, примусову депортацію, знищення цивільної, промислової та військової інфраструктури, а особливо руйнацію культурних пам’яток чи їх крадіжку. Тому в цей період історії якнайкраще переосмислюються сенси, події, явища, особистості, а також методологічні підходи до потрактування минулого.
Національна спадщина найкраще оприявнюється через артефакти, зокрема книговидання. У цьому році ми відзначаємо 450 років з дня початку роботи книговидавничого центру у Львові. Його основником був Іван Теодорович, який у 1573 р. започаткував проєкт із видання Апостола (Діянь і Послань апостолів) – новозавітної частини Святого Письма. Як свідчить післямова, друк книги був завершений 15 лютого 1574 р. На сьогодні у світі збережено понад 120 примірників. Один із них зберігається в Бодлеянській бібліотеці. Доктор Ральф Клемінсон у своєму каталозі кириличних друків, охарактеризував його чудовим екземпляром, який дійшов до наших днів майже в первісному вигляді: «a beautiful copy, in almost pristine condition» (Cleminson et al. 2000, p. 26).
У липні 2019 р., під час поїздки із доктором Олександром Охріменком до Великої Британії, з метою наукового дослідження кириличних рукописів і стародруків, опрацьовано цей примірник Апостола 1574, який можна назвати ідеальним у багатьох аспектах. Він каталогізований під шифром B 21.16 Th. і повністю оцифрований, а від так доступний для дослідження на порталі Бібліотеки (https://digital.bodleian.ox.ac.uk/objects/e0000725-73ef-41f8-bc8c-43728edf76b9/).
Екземпляр надійшов до колекції між 1605 і 1620 рр., що засвідчило наукове опрацювання давніх каталогів книгозбірні за 1605, 1620, 1674 і 1738 рр. У каталозі 1620 р. Апостол 1574 записаний як «Lib. Moſcovit. & c. ignotę materię, niſi fortè ſit Ritualis» під шифром Arch. B. 35 (p. 343). Саме цей шифр «B. 35.» був записаний безпосередньо на примірнику вгорі на вільному аркуші верхнього форзаца коричневим атраментом. Уже в наступному виданні каталогу 1674 p. Апостол 1574 записаний за сучасним шифром B 21.16 Th.: «Acta Apoſtolorum, & quædam ex Epiſtolis Pauli ac aliorum Apostolorum; cum Liturgicis quibuſdam: hiſce præmittitus aliquid de Epiphaniâ. – B. 21.16 Th.» (p. 35–6). Шифр «B. 21.16. Th.», як і попереднє маркування, у тому ж XVII ст. записаний у верхній частині вільного аркуша верхнього форзаца коричневим атраментом. Частину цього шифру продубльовано на корінці та обрізі за допомогою чорнила «16». У першому томі каталогу 1738 р. дослівно повторений бібліографічний запис із видання 1674 р. (p. 59). У межах XVII ст. у верхній частині вільного аркуша верхнього форзаца коричневим атраментом виконано запис, який пояснює зміст книги: «De i2. Apostolis. / ubi Evangelium prædicabant / & passi sunt.». Аналіз каталогів посвідчив не лише час потрапляння цього примірника до колекції Бодлеянської бібліотеки, а також про його сприйняття. Вище зазначена ідентифікація кириличного стародруку пов’язана з відсутністю титульного аркуша цього видання. Укладачі каталогів визначили назву книги за її змістом, а вихідні дані про час і місце не вказали, бо не знали, що вони є у післямові.
Бодлеянський примірник дійшов до наших днів у повноті. Він складається із 15 ненумерованих аркушів першого рахунку і 264 нумерованих аркушів другого рахунку. У примірнику ідеально збережені герб Григорія Ходкевича (арк. 1 нн. зв.), гравюра євангелиста Луки (арк. 2 зв.), видавнича марка Івана Теодоровича (арк. 264 зв.) та інші елементи художнього оформлення (заставки, ініціали, кінцівки). Книжковий блок не обрізався, відповідно це дає розуміння, яким був першопочатковий розмір аркушів для цього видання. Розмір аркуша досліджуваного екземпляра становить 306×195 мм, для порівняння виміри аркуша примірника із Бібліотеки князів Чарторийських у Кракові, який використовувався у храмі, складають 288×190 мм (BCzart., Cim. 27). Аналіз текстового набору засвідчив варіативність друку в порівнянні з іншими примірниками (Табл. 1). Для співставлення використано екземпляри Апостола 1574 із колекції Бібліотеки князів Чарторийських, Гарвардської бібліотеки, Національних бібліотек України та Чехії. У наведеній таблиці показано, що найменше відмінностей бодлеянського примірника із краківським і найбільше – гарвардським.
Примірник зберігся у видавничій оправі, що засвідчує найперше золоте тиснення на верхній дошці: «АПСЛЪ ТƐТРЪ / РОКƔ АФ҃ОД» (1574 р.). Аналіз зшитків показав, що книга не перешивалася, відповідно оправа первинна. Окрім цього, на форзацах добре проглядаються водяні знаки, які датуються 1575 р.: герб Лодзя та Тупа Підкова (Львів, 1575: Laucevičius, 1967, no. 1839, 2664). Книга зшита на трьох подвійних шнурах. Корінець каширований і глухий. Обріз гравірований рослинно-геометричним орнаментом і вкритий золотом. Дошки оправи (315×205×6 мм), поволочені шкірою світло-коричневого кольору. Вона оздоблена блінтовим, золотим і срібним тисненням ролів (2 інструменти), кліше (1 інструмент), штампів (6 інструментів). На корінці на другому проміжку згори приклеєно прямокутну смужку шкіри червоного кольору з тисненням золотом назви: «EVANG. LUCÆ / ETC. / SCLAVONICA» (кін. XVIII ст.).
Екземпляр B. 21.16. Th. із колекції Бодлеянської бібліотеки є перфектним джерелом для вивчення історії видання Апостола 1574, а також українського інтролігаторства.