РОБОТА БІБЛІОТЕК АВСТРІЇ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ: АСПЕКТИ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА
Заявник | Безпала Галина Іванівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023) |
Захід | Секція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: сучасні пріоритети організації та управління |
Назва доповіді | РОБОТА БІБЛІОТЕК АВСТРІЇ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ: АСПЕКТИ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
УДК 025.5(436)"363":[616.98-036.22:578.834COVID-19
Безпала Галина Іванівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2876-4462,
молодша наукова співробітниця,
відділ міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків,
Національна бібліотека України імені В. І .Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: galinabezpala@ukr.net
РОБОТА БІБЛІОТЕК АВСТРІЇ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ: АСПЕКТИ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглянуто питання про те, як змінилася комунікаційна поведінка в бібліотеках під час пандемії, на що звертається увага сьогодні, а що, можливо, варто залишити на майбутнє.
Ключові слова: комунікаційна поведінка, пандемія, COVID 19, бібліотека.
Як зазначав Пол Вацлавік, відомий астрійський та американський учений-психолог, психіатр, фахівець із соціально-психологічних проблем людської комунікації, ми знаємо, що не можемо не спілкуватися. Вілем Флюссер, бразильський письменник, філософ і журналіст , розглядає спілкування як засіб проти природного розпаду. Отже, спілкування є важливим для наших дій, ми адаптуємо наші комунікаційні стратегії відповідно до наших потреб. Однак бібліотеки не могли передбачити ситуацію, з якою зіткнулися в березні 2020 р., не могли підготуватися до тижнів або місяців роботи вдома, до цифрових зустрічей і конференцій. Домашній офіс був для багатьох, особливо для тих, хто вже регулярно практикував цю форму роботи раніше і, можливо, навіть боровся за неї, вважав бажаною зміною, оскільки це економія часу і запобігання стресу (запізнення на роботу тощо).
Для інших, хто відмовився від дистанційної роботи з різних причин (відсутність або слабкий доступ до інтернету, відсутність власного робочого місця чи комп’ютера вдома, робота в невеликій квартирі з партнерами, які також працювали вдома) або взагалі не міг це зробити через свої робочі завдання, перехід став надзвичайно важким випробуванням. У сукупності це означало для багатьох дуже напружений період, повний невизначеності та страхів. Спочатку всі ще були трохи в шоці, зустрічі та конференції спочатку були скасовані, і всі сподівалися, що виняткова ситуація скоро закінчиться. Але незабаром стало зрозуміло, що терплячого очікування буде недостатньо, потрібно створювати нові можливості для комунікацій.
Своєю думкою про роботу бібліотек під час кризи (пандемії COVID-19), всі «за» і «проти» дистанційної роботи бібліотеки Віденського університету висловила керівник відділу управління репозитарієм PHAIDRA Services Сюзанне Блумесбергер у статті «Комунікація в бібліотеках за нових умов». Власну точку зору вона ілюструє кількома прикладами.
Зустрічі та конференції. У цій сфері, насамперед на міжнародному рівні, багато хто швидко усвідомив переваги переходу на віртуальні конференції (зменшує витрати на подорож, заощаджується час, функція чату створює ілюзію того, що люди розмовляють один з одним, встановлюють контакт і задають запитання, на які, зазвичай, відповідають дуже швидко. Але не варто забувати і про недоліки (не кожен може потрапити на віртуальну конференцію, не всі учасники конференції технічно настільки добре оснащені, що можуть легко брати участь в онлайн заходах ні в своїх установах, ні в домашніх офісах, передбачувана відкритість також обмежена природою онлайн-зустрічі).
Збори. На внутрішніх зборах, нарадах не має проблеми знайомства, але втрачаються ті аспекти, до яких ми звикли при особистій зустрічі, а саме, окрім чіткої міміки та жестів, перш за все загальний настрій учасників. Замість дружніх поглядів і короткої розмови ви майже відчуваєте себе зобов’язаним якомога ефективніше працювати перед екраном і зазвичай починаєте говорити на тему досить швидко.
Робочі наради. До пандемії робочі зустрічі в невеликих командах часто проводилися в комфортнішій обстановці, де не останню частку займає невербальне спілкування, яке навряд чи доступне в мережі (зоровий контакт, жести, міміка майже повністю виключені).
Консультаційні сесії. Досвід показує, що онлайн-консультації займають менше часу, ніж ті, які проводяться віч-на-віч, але важче побудувати основу довіри, яка в багатьох випадках є дуже важливою, щоб мати можливість надати людям справжню комплексну та адекватну підтримку.
Перемовини зі співробітниками. Під час обговорень із працівниками (річні звіти) довіра та певний ступінь близькості абсолютно необхідні У реальній розмові ми інтуїтивно розпізнаємо, чи відповідає сказане тому, що інша людина повідомляє, у цифровому просторі ми покладаємося на зображення та голос. Випадкові зустрічі. У контексті зустрічі, у коридорі, біля відкритих дверей бібліотеки, майже завжди був час для кількох дружніх речень і запитань, і ми завжди були в курсі подій.
Дослідження С. Блумесбергер засвідчили, що відбувся сплеск дігіталізації, емоційний зв’язок між співробітниками став серйозною проблемою, відчутною є підвищена потреба в спілкуванні.
Виклики. Технології, оскільки будь-яке спілкування з кількома людьми залежить від добре працюючих інструментів і стабільного та швидкого інтернет-з’єднання. Відсутність соціальних контактів, набагато складніше познайомитися з новими колегами, і дуже важко навчити їх роботі в бібліотеці. Без фізичної присутності керувати співробітниками набагато складніше.
Переваги. Онлайн-зустріч як додаткова пропозиція підходять для швидких нескладних зустрічей із людьми, яких ви вже знаєте, або колегами. Як альтернативу телефонним дзвінкам можна запропонувати відео-зустріч. Спілкування в кількох каналах – функції чату або інструменти месенджера можна використовувати на додаток до відео-зустрічі. Замість електронного листа можна скористатися короткою відео-зустріччю.
Отже, пандемія змусила нас пробувати різні інструменти, деякими з них ми навчилися добре користуватися. Якщо ми продовжимо цікавитися новими технічними розробками, ми розширимо наш репертуар засобів комунікації. Перш за все, ми в бібліотеках повинні дотримуватися загального попиту на відкритий доступ і відкриту науку та використовувати хвилю дігіталізації, щоб зробити бібліотечні пропозиції доступними якомога ширше та відкрито.
UDC 025.5(436)"363":[616.98-036.22:578.834COVID-19
Halyna Bezpala,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2876-4462,
Junior Research Associate,
International Information and Foreign Relations Department,
V. I. Vеrnadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: galinabezpala@ukr.net
WORK OF LIBRARIES IN AUSTRIA DURING THE PANDEMIC: ASPECTS OF THE DIGITAL ENVIRONMENT
The article deals with the question, how our communication behaviour at libraries has changed during the pandemic, what we pay attention to but also what we should possibly keep for the future.
Keywords: Communication, Pandemic, COVID-19, Library.
Ми в соціальних мережах