Ретроспекція як засіб висвітлення та розкриття історично та культурологічно значимих документів на прикладі роботи відділу комплексного опрацювання документів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

ЗаявникШекера Павло Іванович (Україна)
КонференціяМіжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)
ЗахідСекція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: сучасні пріоритети організації та управління
Назва доповідіРетроспекція як засіб висвітлення та розкриття історично та культурологічно значимих документів на прикладі роботи відділу комплексного опрацювання документів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 027.54(477-25)НБУВ:[025.3-047.76]:[002:94:008]

Шекера Павло Іванович,
завідувач відділу комплексного опрацювання документів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail : shekerapv@nbuv.gov.ua

РЕТРОСПЕКЦІЯ ЯК ЗАСІБ ВИСВІТЛЕННЯ ТА РОЗКРИТТЯ ІСТОРИЧНО ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНО ЗНАЧИМИХ ДОКУМЕНТІВ НА ПРИКЛАДІ РОБОТИ ВІДДІЛУ КОМПЛЕКСНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ДОКУМЕНТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Розглянуто питання ретроспективної роботи як однієї з ланок розкриття багатства фонду НБУВ для широкого загалу. Піднято проблеми та перспективи, значимість виконання вказаних робіт. На прикладі колекції “Реабілітована література” відскановано реінкарнацію тогочасної дійсності України. Зроблена спроба розкрити поняття “реабілітована” як символ розстріляного відродження нації 20х-30х років минулого століття.
Ключові слова: ретроспекція, книжковий фонд, колекція реабілітованої літератури, електронний каталог, каталогізація.

Бібліотека як складова інтелектуального світобачення останнім часом почала різко реформуватись.. Цьому процесу є і свої об’єктивні чинники. Епоха оцифрування, електронні бази знань, пошуковий апарат на рівні секунди з будь-якої точки планети… а чому б ні.
Вгамовуючи потреби людства, необхідно не забувати і про національне духовне надбання нації, держави в цілому. Бібліотека є в передових на цьому перегоні життєвих змін. Потік інформації, який мчить повз нас, часом неможливо спинити, бо він іде в унісон з Часом. В цих схронах думок, висловів, наукових на художніх надбань ми можемо не помітити той діамант, який захований, закаталогізований і мирно займає своє місце серед інших, аналогічних. Винайти, розкрити, показати читачеві чи простому пересічному – завдання першорядне при роботі з документами в ретроспективному плані.
Великі книгозбірні час від часу проходять процес оновлення, реорганізацію інформаційного масиву, наповнення новим змістом своїх фондів… до такого дійства можна віднести і ретроспективну роботу з масивом документів, які поступово відходять на задній план, якими скористатися зможуть лише справжні шукачі конкретних матеріалів певної теми…
Нині вік електронних технологій і осучаснення будь-яких масивів паперових носіїв. Звісно, перераховувати немає сенсу, але варто нагадати, що читач залишиться задоволений знайденим матеріалом, звернеться до бібліотеки неодноразово і вестиме пошук саме таким чином.
Для досягнення такого результату, як показала практика, потрібно організувати свою роботу технологічно правильно. Досвід Відділу в цьому плані працює лише на користь. Співробітники, отримуючи масив документів, необхідний для ретроспективної роботи, витримують всі належні правила і методику, яка набута вже роками, відпрацьована, вносячи корективи, набираючись досвіду та отримуючи оптимальні результати.
Основні напрямки роботи Відділу з ретроспекції та ретрокаталогізації – це масиви продовжуваних видань 19го століття та наше вітчизняне культурне та наукове надбання – основоположники Академії наук України і безцінний масив реабілітованої літератури «розстріляного відродження».
Дозволю собі зупинитися на останньому масиві, який, на мою думку, вірно відображає сутність нашого минулого та історію періоду важких років передвоєнного часу 20го століття. Пробігаючи поглядом сторінками цих видань спливає думка про справжнє обличчя країни, її героїв, зниклі безвісти фоліанти літературних на наукових надбань, постаті та пережите країною той період сімнадцятих – п’ятидесятих років минулого століття.
Щоб дати доступ, відкрити користувачеві не лише нашої країни, але й за межами її, потрібно провести чималий шматок роботи, правильно витримати всі ланки опрацювання, каталогізацію, систематизацію, роботу з суміжними підрозділами і дати нагора те, що було у фондах, колекціях, у закритому доступі свого часу. Інформативний масив наповнюється за рахунок машиночитаної каталогізації, пошукові засоби, а саме, індекси УДК та Рубрикатора НБУВ дають можливість читачеві полегшити процес пошуку, відсікти зайву трату часу, зробити підбірку книг за певною тематикою з короткі строки.
У доповнення до всього непростого процесу опрацювання паперового масиву можна зазначити, що частина книг проходить оцифрування, що значно покращить знайомство будь-якого пересічного громадянина з історичним періодом 20х-30х чи післявоєнних подій, ознайомившись з літературою прямо на «місці».
Звісно, цей процес реінкарнації книжкового масиву, який уже сотню років зберігався на полицях книгосховища, не на один день, але він того вартий. Як показує досвід багатьох бібліотек світу, які також зробили акценти на літературу, яка є на часі, вони лише виграли, піднімаючи рейтинг своїх установ та доносячи першими до користувача так звані «закриті для ока» книжкові масиви, тим більше, частина залишилась в єдиному екземплярі.
Варто звернути увагу на той факт, що при ретроспективній роботі, задіюючи декілька підрозділів Бібліотеки, йдучи крок за кроком до удосконалення і усунення певних неточностей, відбувається вирішення одразу декількох питань, проблем, робіт, а саме – рекаталогізація, звірка фонду з каталогами Бібліотеки, в тому числі уточнення в карткових каталогах, внесення правок, за необхідністю, технічні правки і заміна попередніх бібліографічних записів на традиційних карткових носіях, робота з авторитетними файлами осіб, частина з яких витерта назавжди з підручників та енциклопедій, сканування для підтвердження автентичності джерела тощо.
Електронний каталог НБУВ вже понад три роки поповнюється безцінним довідково-бібліографічним масивом з візуалізацією оригінала та певною плеядою посилань. Прискіпливий скептик може зауважити, що на фоні багатомільйонного книжкового фонду це краплина в океані, але вона того варта, щоб змінити уявлення про тогочасну молоду Країну Рад, реалії якої не були без вад.


UDC 027.54(477-25)НБУВ:[025.3-047.76]:[002:94:008]

Pavlo Shekera,
Head of the Department of Complex Document Processing,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail : shekerapv@nbuv.gov.ua
RETROSPECTION AS A MEANS OF ILLUMINATION AND DISCLOSURE OF HISTORICALLY AND CULTURALLY SIGNIFICANT DOCUMENTS ON THE EXAMPLE OF THE WORK OF THE DEPARTMENT OF COMPLEX DOCUMENT PROCESSING OF THE V. I. VERNADSKYI NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE

The article considers the issue of retrospective work as one of the links in the disclosure of the NBUV's collection to the general public. The problems and prospects, as well as the significance of these works are discussed. On the example of the collection "Rehabilitated Literature", the reincarnation of the contemporary reality of Ukraine is scanned. An attempt is made to reveal the concept of "rehabilitated" as a symbol of the shot revival of the nation in the 20s and 30s of the last century.
Keywords: retrospection, book collection, collection of rehabilitation literature, electronic catalogue, cataloguing.