Україніка з колекції книг Даніеля Сальтена за каталогом аукціону 1751 року

Тези доповіді

УДК 09:017(477)

Охріменко Олександр Святославович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5646-4133,
кандидат історичних наук,
викладач Київської школи економіки,
Київ, Україна;
e-mail: ohrimenkosasha@gmail.com

УКРАЇНІКА З КОЛЕКЦІЇ КНИГ ДАНІЕЛЯ САЛЬТЕНА ЗА КАТАЛОГОМ АУКЦІОНУ 1751 РОКУ

На основі каталогу аукціону книг Даніеля Сальтена 1751 року прослідковано вплив ідеології на формування бібліографічного опису та упорядкування позицій. Окреслено проблему виокремлення україніки з бібліотеки Сальтена-Яблоновського та шляхи її вирішення.
Ключові слова: україніка, стародруки, рідкісні видання, аукціон, Просвітництво, бібліотека, ідеологія.

Бібліотека професора Університету Кенінґсберга Даніеля Сальтена налічувала понад 22 тисячі томів та була виставлена на аукціон у 1751 році. Всі книги були викуплені магнатом Речі Посполитої Юзефом Александером Яблоновським та перевезені до маєтків, що знаходилися на території сучасної України. Зараз ця колекція є частиною фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (НБУВ). Дослідженням цієї спадщини займається Світлана Булатова, чому присвячена її дисертація та відповідні наукові публікації. Однак детальне вивчення каталогу аукціону 1751 року та конкордація його позицій з каталогом бібліотеки Яблоновського та НБУВ залишається складною науковою проблемою. Частина описів там є надто короткими для чіткого співвідношення. Сам же друкований аукціонний каталог є рідкісним виданням та заслуговує окремого розгляду, зокрема щодо систематизації та способів бібліографічного опису середини XVIII ст. Проблема виокремлення україніки з колекції Сальтена та/чи Яблоновського не ставилася взагалі.
Тематика впливу ідеології на формування бібліотек Сальтеном та Яблоновським було обговорено мною у 2021 році на конференції Європейської історії соціальних наук (European Social Science History Conference, ESSHC). Добір книг у певну приватну колекцію залежить від особистості колекціонера та ринку, а систематизація – від традиції й політики. Книги на полицях у XVIII ст. – це не лише бібліотека, ресурси для розвитку науки або читання. Водночас це показник рівня освіченості, достатку та позиції у суспільстві. З цього погляду бібліотека є виразником ідеології колекціонера. На конференціях у 2023 році (MECERN Conference, Bratislava; The Early Book Society Conference, Limerick) на детальному вивченні одного кейсу – манускрипту з фонду І №5894 Інституту рукопису НБУВ з колекції Сальтена-Яблоновського – мною констатовано різне значення цієї книги для власників: для Сальтена – це джерело до вивчення теології, важливий текст, а для Яблоновського – це артефакт минулої епохи, предмет колекціонування.
Доктор Даніель Сальтен (1701-1750) належав до пієтистів, руху в лютеранстві, на підтримку якого він переїхав до Кенінґзберга у 1732 році та отримав у тамтешньому університеті посаду професора теології. За своє життя він зібрав найбільшу в Пруссії бібліотеку на той час. Він також є й бібліографом власної колекції книг. Редактор аукціонного каталогу, абревійований до «L. B.», називає Сальтена автором коментарів до позицій з поясненням їхньої важливості та посиланням на відповідну літературу. Тобто колекція книг формувалася Сальтеном цілеспрямовано, зважаючи на його зацікавлення та можливості.
Припускаю, що упорядкування бібліотеки Сальтена до аукціону здійснювалося редактором. Було виділено близько три тисячі позицій як рідкісні й найцінніші та опубліковані окремим томом. Решта – 18370 позицій – увійшли до двох томів каталогу, розділених на три частини кожен. Своєю чергою частини будь-якого тому поділяться на менші розділи: церковні та релігійні, історичні, географічні, літературні, граматичні, східні та інші книги. Історичний розділ тому систематизувався за географічним принципом. Спочатку – грецька та римська історія; потім – германіка та богеміка; брандебурґо-боруссика (пруссіка); даніка, норвеґіка, свевіка та лівоніка; полоніка, русика та гунгаріка; італіка та гельветика; лузітаніка, гіспаніка та ґалліка; британіка; бельгіка; орієнталія, азіатіка, африкана та американа; й різне.
Як видно із систематизації каталогу аукціону, україніка не виділена окремим розділом. Ймовірними на це є кілька причин. Можливо, була незначна кількість книг, щоб виокремлювати. Проте аукціонний том рідкісних книг у розділі «Полоніка, русистика та гунгаріка» наводить лише 14 позицій (найменше серед усіх підрозділів). Для порівняння, «Британіка» – 17, «Орієнталія, азіатіка, африкана та американа» – 34. Припустимо, що укладач не знав такої держави, як Україна / Русь чи асоціативних означень. Однак у філологічному розділі до позиції 2986 «Idem Liber in Lingva Slavonia Rosseana seu Moscovitica. Sine Ligat.» автор / редактор відзначає про «іншу книгу слов’янською мовою російською або московською, без оправи», тому не сприймає «русистику» як мовну єдність української та російської. «Руським» (ruthenius) єпископом названий Евстратій Заловський у позиціях 1942 рідкісних видань, 8539 та 9631 загального каталогу, а «руською» (ruthenia) церква – під номером 16018. Україна згадується у заголовку французького видання 1677 року про похід султана Мехмеда (позиція 9520 загального каталогу). Кілька інших прикладів до цієї тези наведено нижче. Тому не виділення україніки при каталогізації бібліотеки Сальтена є скоріше ідеологічним, ніж через обмеженість матеріалів чи знання автора / укладача.
Логічно почати пошук «українських» позицій у підрозділі поміж полоніки, русистики та гунгаріки. У каталозі рідкісних видань цей підрозділ IV. 8 «Polonica, Russica, Hungarica» (позиції 472-485) має 4 томи про Московське князівство, 3 – про Угорщину, 7 – про Польщу. У загальному каталозі розділ «Polonica et Russica» (позиції 1741-1785) 34 томів про Польщу та 11 – про Московію чи Росію. Загалом, це польські (Краків, Ґданськ) чи західноєвропейські видання. Книг друкарень з українських земель мною не було виявлено у будь-якому томі.
Слов’янські (себто кириличні) книги загалом не розрізнені за мовою та є переважно рукописами. У каталозі рідкісних видань це № 900 «MStum charactere Slavonico-Chinensi»; № 2496 «Precationes vespertinae, Lingv. Slavon. Mss.»; № 2500 «Manuscript. Armenicum & Slavonicum» та згадана позиція № 2986.
Звернімо увагу на кілька позицій аукціонного каталогу рідкісних видань, які можна виокремити як україніку. Перш за все, це № 898 «Rituale Ecclesiae Ruthenicae, Slavonice» та № 899 «Jo. Damasceni Historia, Slavonice. Prodiit 1637 in monasterio Ukrainae». У першому випадку невідомо, чи це друковане видання, чи рукопис, а коротка назва не дає визначити, що це може бути. Загалом пошук україніки за цим аукціонним каталогом ускладнює латинська мова викладу, подання назв через переклад. Другий випадок вкладок – так звана «Історія» Йоанна Дамаскіна – також ймовірний датований рукопис з українського монастиря. Наголошу, що автор / укладач вживає все ж назва «Україна», тобто знає її, виокремлює цю територію. Обидві позиції занесені до розділу «Грецьких авторів та належні до грецької мови». Потім привертає увагу також праця Йоахима Пасторія «Війна скіфо-козацька» (Ґданськ, 1652), що віднесена до полоніки у загальному каталозі (позиція 1756), що оповідає про Хмельниччину.
Яблоновський, новий власник зібрання Сальтена, зберігає систематизацію аукціонного каталогу. Опублікований каталог Ябловіани у 1755 році розділяє полоніку та русистику на окремі розділи, зважаючи на значні об’єми книг та, очевидно, патріотичні почуття колекціонера.
Таким чином, традиція відсутності україніки сягає доби Просвітництва, коли поруч виділялися інші дисципліни, як русисика чи полоніка. Відсутність чіткого бібліотечного розділу привело до «невидимої зони». Дослідження аукціонного каталогу 1751 року бібліотеки Даніеля Сальтена показало наявність книг, пов’язаних з Україною. Подальше детальне вивчення всіх 22 тисяч найменувань, оновлення опису бібліотеки Сальтена сприятиме кращому розумінню українського питання в добу Просвітництва, а також допоможе в ідентифікації цих позицій в фондах НБУВ.

UDC 09:017(477)
Oleksandr Okhrimenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5646-4133,
Doctor of Philosophy,
Lecturer at the Kyiv School of Economics,
Kyiv, Ukraine;
e-mail: ohrimenkoshasha@gmail.com

UKRAINICA FROM DANIEL SALTHEN’S BOOK COLLECTION ACCORDING TO THE 1751 AUCTION CATALOGUE

Based on Daniel Salthen’s book auction catalogue of 1751, the impact of ideology on the formation of bibliographic descriptions and ordering of positions is traced. The problem of the separation of Ukrainica from Salthen-Yablonovski library and the ways to solve it are outlined.
Keywords: Ukrainica, old prints, rare editions, auction, Enlightenment, library, ideology.