Рукописна спадщина Лідії Пономаренко у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України В.І. Вернадського (до 10-річчя з дня смерті)

Тези доповіді

УДК 930.25 (477) (Л. Пономаренко)

Бодак Ольга Петрівна;
orcid.org/0000-0003-0914-7095;
кандидатка історичних наук;
завідувачка відділу;
відділ кодикології та кодикографії, Інститут рукопису;
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського;
Київ, Україна
e-mail: bodak.olga@ukr.net

Рукописна спадщина Лідії Пономаренко у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України В.І. Вернадського
(до 10-річчя з дня смерті)

Репрезентовано рукописну спадщину відомої української історикині та громадської діячки, яскравої представниці наукової і культурної еліти України другої половини ХХ ст. Лідії Пономаренко, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Документи особового архівного фонду є ґрунтовною джерельною базою для вивчення постаті Л. Пономаренко, її наукової, зокрема як дослідниці топонімії Києва, та громадської діяльності.

Ключові слова: Л. Пономаренко, Інститут рукопису НБУВ, рукописні архівні документи, топонімія Києва.


3 грудня 2023 р. виповнюється 10 років з дня смерті відомої української історикині, києвознавиці, дослідниці топонімії Києва Лідії Антонівни Пономаренко. У 2022 р. Україна відзначала сторіччя від дня народження вченої.
Народилася Л. Пономаренко 16 лютого 1922 р. у м. Алчевську нині Луганської обл. У 1946 р. закінчила Московський інститут інженерів геодезії, аерофотозйомки і картографії за спеціальністю інженер-аерофотогеодезист. У 1959 р. переїхала до Києва. Працювала в Київському державному університеті, інституті Дніпроцивільпромбуду, комітеті Держгіртехнагляду Ради міністрів УРСР, Інституті науково-технічної інформації. З 1970 по 1982 рр. працювала на посаді старшого інженера-картографа Інституту історії АН УРСР. З 1970 р. входила до складу київської Комісії з питань найменувань і пам’ятних знаків. З 1992 р. працювала у Центрі пам’яткознавства НАН України та Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК), де очолювала Київську секцію пам’яток науки і техніки. Активно співпрацювала з Музеєм гетьманства, видавництвом «Плеяда» та ін. В останні роки життя – почесний член київської Комісії з питань найменувань і пам’ятних знаків та УТОПІК.
Померла Лідія Пономаренко 3 грудня 2013 р. після тривалої важкої хвороби. Похована на Північному кладовищі Києва.
У 2021 р. на її честь було названо вулицю в Деснянському районі Києва.
Ще у 1996 р. Л. Пономаренко передала свій архів до Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (ІР НБУВ), який був виокремлений в особовий архівний фонд 387. В архіві зберігаються наукові документи вченої, підготовчі матеріали до наукових праць, рецензії, документи службової та громадської діяльності, епістолярна спадщина, бібліографія, книги з дарчими написами, наукові праці інших осіб. Власне біографічних документів в архіві не збереглося.
У науковому доробку вченої понад 300 публікацій різноманітного характеру і призначення, зокрема статті у періодичних виданнях, рецензії, значна частина яких зберігається у її особовому фонді [2]. Серед них можна назвати статті «Межові міри» (1971), «Міри довжини й площі у документах межування на Україні (XVIII–XIX ст.) (1976), «Топографічні описи другої половини XVIII – початку XIX ст.» (1976), «Колекція карт Київського обласного державного архіву як історичне джерело» (1982), рецензію на словник до Географічної енциклопедії УРСР (1986). Зберігається в архіві й автореферат кандидатської дисертації Л. Пономаренко «Плани міст XVII – першої половини XIX століть» (1976). Як зазначила сама фондоутворювачка, дисертація так і не була розглянута через відсутність в Інституті історії, природознавства і техніки АН СРСР фахівців з історії геодезії.
Велику групу документів складають підготовчі матеріали до наукових праць Л. Пономаренко, виписки з архівних документів, списки, бібліографії, чернетки тощо. Зокрема матеріали про Голодомор в Україні 1932–1933 рр., громадську діяльність Л. Українки, діяльність товариства «Просвіта».
Саме в 1970 р. Л. Пономаренко почала професійно займатися історичною картографією та картознавством. Основою більшості наукових праць Пономаренко є інформація з давніх карт та топографічних описів. Вона досконало опрацьовувала картографічні джерела у фондах архівів і бібліотек, зокрема й ІР НБУВ [1]. Виявлені відомості систематично заносилися до власної картотеки, яка на той час слугувала чи не єдиним інструментарієм швидкого пошуку необхідної інформації. Основну частину краєзнавчої картотеки передано до ІР, де вона увійшла до особового архівного фонду Л. Пономаренко. Ще одну частину картотеки (бібліографія з питань геодезії) передано до сектору картографічних видань НБУВ.
Документи службової та громадської діяльності Л. Пономаренко теж складають велику частину її архіву. Це, зокрема документи, що відображають її роботу в Інституті історії АН УРСР та Київській міській організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури: звіти, плани засідань, запрошення; короткі історичні довідки на історико-архітектурні споруди, монументи, пам’ятники, парки та ін.; матеріали про архітектурні пам’ятники Харкова, Одеси та Лубен, пам’ятники Тарасу Шевченку, фото пам’ятників Другої світової війни,
Окрема група документів висвітлює постать Лідії Пономаренко як відомої києвознавиці, її роль та внесок у запровадження й відродження низки київських топонімів. Зокрема документи про Михайлівський монастир, Києво-Печерську лавру, Старий Поділ; звіти про архітектурно-археологічне обстеження церкви Успіння Богородиці Пирогощої (1976–1977 рр.) та забудови Володимирської гірки в Києві, пам’ятники Києва (опис, путівники, бібліографія, картотека візуального обстеження); матеріали до першого реєстру з 2115-ти вулиць Києва; список пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених героїчній обороні Києва у 1941 р. (1976); бібліографія пам’ятників Києва.
Саме вона виявила в Державній публічній бібліотеці в Петербурзі та згодом опублікувала рукопис книги М. Берлінського «Історія міста Києва від заснування до теперішнього часу», що вважався втраченим. В архіві вченої збереглася фотокопія цього рукопису.
Аналізуючи листи Л. Пономаренко до відомих особистостей української історії, культури, до численних працівників науки і освіти, відкриваємо немало важливих сторінок з історії розвитку історичної думки, організації наукової, просвітницької діяльності, настроїв та умов життя української інтелігенції.
Дослідження та залучення до наукового обігу документів особового архівного фонду Лідії Пономаренко заповнить прогалину в науковій літературі, доповнить та конкретизує знання з історії України та українського суспільно-політичного та культурно-просвітницького життя другої половини ХХ – початку ХХІ ст., дасть можливість по-новому оцінити внесок відомої представниці української науки. Особливо актуальним сьогодні у період активної декомунізації в Україні є дослідження внеску Л. Пономаренко у вивчення та відродження топонімії Києва.

Список бібліографічних посилань
1. Карти і плани в джерелознавчих студіях Лідії Пономаренко / упор. А. Пивовар. Київ: Академперіодика, 2012. 668 с.
2. Пономаренко Лідія Антонівна – історик, краєзнавець, топоніміст (до 90-річчя від дня народження) : біобібліограф. покажч. / автори-упор. П. Вовк, Г. Єфіменко, А. Новицька. Київ, 2012. 67 с.

References
1. Pyvovar, A. (2012). Karty i plany v dzhereloznavchykh studiiakh Lidii Ponomarenko [Maps and plans in the source studies of Lydia Ponomarenko]. Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].
2. Vovk, P. [et al.] (2012). Ponomarenko Lidia Antonivna – istoryk, kraieznavets, toponimist (do 90-richchia vid dnia narodzhennia) : biobibliohrafichnyi pokazhchyk [Lidia Antonivna Ponomarenko - historian, local historian, toponmist (to the 90th anniversary of her birthday): bio-bibliographic index]. Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].



UDC 930:025 (477) (L. Ponomarenko)

The manuscript heritage of Lidia Ponomarenko in the funds of the Institute of Manuscripts of the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine
(to the 10th anniversary of the death)

The article represents a manuscript heritage of a famous Ukrainian historical and public figure, prominent exponent of the scientific and cultural elite of Ukraine of the second half of the 20th century Lidii Ponomarenko, deposited in the Institute of Manuscript of the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Documents of the personal archival fund are a substantial source base for the study of the figure of L. Ponomarenko, her scientific work, in particular as researchers of toponymy of Kyiv, and public activities.
Keywords: L. Ponomarenko, Institute of Manuscript of the VNLU, manuscript archival documents, toponymy of Kyiv.