ДО ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ ОПИСІВ АКТОВИХ ПОЗЕМЕЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ КИЇВСЬКИХ МОНАСТИРІВ ПІСЛЯ СЕКУЛЯРИЗАЦІЇ 1786 р.

Тези доповіді

ДО ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ ОПИСІВ АКТОВИХ ПОЗЕМЕЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ КИЇВСЬКИХ МОНАСТИРІВ ПІСЛЯ СЕКУЛЯРИЗАЦІЇ 1786 р.

Висвітлено створення описів актових документів 1786 року на володіння київських монастирів, які зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, визначено інформаційні та обліково-довідкові функції описів 1786 року для вивчення історії, структури, складу та реконструкції монастирських архівів.
Ключові слова: описи, актові документи, архіви київських монастирів, секуляризація 1786 року.
Описи актових поземельних документів на володіння монастирів 1786 року є цінним історичним джерелом, що дає можливість розкрити історію власності та правового статусу монастирів, відтворити її крізь призму історичних фактів, зафіксованих в актах і документах, що в свою чергу дозволяє здійснити реконструкцію складових моделі монастирських архівів XV–XVIII ст. Під час проведення секуляризації церковної власності у 1786–1793 роках на українських теренах постало питання створення подокументних описів монастирських документів для передавання їх до відповідних казенних палат. Акти і документи 26 монастирів, до яких входило 11 київських монастирів, були надані до Київської казенної палати. Основні надходження відбулися упродовж 1786–1790 роках, які згідно з указом Київської казенної палати від 16 липня 1790 року в кількості 14 скринь надійшли до Київського магістрату. Складання передавальних описів покладалося на монастирі. Описи скріплені підписами ігуменів, намісників, еклесіархів та скарбників монастирів у засвідчувальних написах, що підтверджує авторство монастирів на передавальні описи. Слід вказати на те, що більшість подокументних описів не мали однакової структури, тому що вибірка і групування документів відбувалася з урахуванням складу та змісту монастирських архівів. Акцентуємо увагу на тому, що описи мають важливе значення як обліково-довідковий апарат на монастирські архіви.
Запропоновані для огляду три рукописні описи актових документів – один стосується документів Михайлівського Золотоверхого монастиря і два – Микільського Пустинного монастиря надійшли до рукописного відділу Всенародної бібліотеки України (нині ІР НБУВ) у 1920–30-ті роки з різних архівосховищ. Це «Опись имеющимся при Кіево Золотоверхо Михайловском монастыре высочайшим грамотам, королевским привилегіем, гетманским универсалам и другим крепостям и документам на владение оніми маетностми и угодии, учинена 1786 года, июня» (Ф. ІІ. № 7003. 34 арк.), яка є частиною справи, що походить з архіву Київської духовної консисторії (далі оп. 1); «Опись крепостям как то: высочайшим граммотам, королевским привилегія, гетманским универсалам, меживым планам и другим документам Кіево Пустинно Николаевскому монастыре на утвержденіе именій Кіевского наместничества в нижеозначенных уездах и селеніях состоящих данным, учинена 1786 года, іюля» міститься в рукописному збірнику зібрання Всеукраїнського історичного музею імені Т.Г. Шевченка (Ф. 28. № 807. Арк. 87–108 зв.) і є списком опису від 4 вересня 1786 року (далі оп. 2); «Опись крепостям, яко то: владенным грамотам высокомонаршим, королевским привилегіем, гетманским универсалам, от доброхотних дателей писменнм утвержденіем, судовым декретам межевым планам и другим документам Кіево Пустынно Николаевскому монастыре на утвержденіе имений данным, учиненна 1786 года» (Ф. І. 3951. 107 арк.) походить з фондів Київського центрального архіву давніх актів, зокрема із зібрання Загінецького монастиря (далі оп. 3).
Для аналізу з метою вивчення інформаційного контексту зазначених описів 1786 року виділимо декілька критеріїв порівняння: 1. Структура побудови опису документів. Описи мають ознаки загальних архівних описів діловодного характеру XVIII ст., що відображають переміщення архівів. Всі вони формувалися як облікові, але за структурою відрізняються. Так, в оп. 1 та оп. 2 інформацію подано у двох колонках: порядковий номер і анотований заголовок; оп. 3 – у п’яти колонках: порядковий номер; анотований заголовок; рік за літочисленням «від створення світу»; рік за літочисленням «від Різдва Христового»; число та місяць дати написання документа. Окремо слід зазначити, що форма діловодного заголовку містить такі елементи описової статті: вид документу, автор і адресат, особа, яка згадується в даному юридичному акті, зміст документу, географічні відомості. Далі наведено розгорнуте описання зовнішньої характеристики документу (кількість аркушів, папір, печатки, підписи) та його фізичний стан (розірвано, підкреслено, підклеєно). 2. Власність монастирів. Описи поділені на тематичні розділи за видами документів: грамоти російських царів, привілеї польських королів, універсали українських гетьманів, купчі. Хронологічний принцип розташування документів в описах не завжди збережено. Найбільш інформативний, що містить різноманітні документи під загальною назвою «кріпості», визначає цілісну картину процесу накопичення земельної власності монастирями упродовж XV–XVIII ст. Основний критерій, за яким документи сформовані в розділі «кріпості», це майнова належність до монастиря, у діяльності якого були створені документи та їхній логічний взаємозв’язок. Розділи поділяються на підрозділи за групуванням документів у межах опису за назвами земельної власності та її місцезнаходження. Наприклад: «Крепости на заднепровский остров з сенокосами по реке Десне состоящий прозываемий Евлаши». 3. Обсяг документів. Відомості про кількість актових документів за окремими монастирями слід вважати приблизними. Так, за оп. 2 кількість документів Микільського Пустинного монастиря становила 107 одиниць зберігання, за оп. 3 – 526 одиниць зберігання. Вірогідно різночитання щодо кількісного складу включених до описів документів монастирів ілюструє декілька причин. Скоріш за все, в монастирях складалися декілька варіантів описів: розширений та скорочений. На практиці документи надійшли до Київської казенної палати за скороченим оп. 2. Також причинами може бути втрата документів на начальному етапі передавання або розпорошення серед різних архівних фондах. Виявлення не врахованих документів в оп. 3 доповнює відомості про склад і зміст монастирських архівів і сприятиме пошуку документів, які можливо зберігаються в інших архівосховищах України.
Подані вище огляд описів поземельних документів монастирів свідчить про те, що їх подальше введення в науковий обіг дасть можливість дослідити склад та зміст монастирських архівів і здійснити реконструкцію унікальних документальних комплексних джерел.

UDC УДК 930.253(477)«17»

Svitlana Sokhan,
ORCID 0000-0002-4352-5996,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Department of Codicology and Codicography,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: sv.sokhan@gmail.com

TO THE HISTORY OF CREATION OF DESCRIPTIONS OF ACTUAL LAND DOCUMENTS OF KYIV MONASTERIES AFTER SECULARIZATION IN 1786

The creation of descriptions of deed documents of 1786 on the ownership of Kyiv monasteries is covered, which is preserved at the funds of the Institute of Manuscript at the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, the information and accounting and reference functions of the descriptions of 1786 for the study of the history, structure, composition and reconstruction of the monastery archives are determined.
Keywords: descriptions, асts and documents, archives of Kyiv monasteries, secularization of 1786.