РОДИННА ЗБІРКА ЛАЗАРЕВСЬКИХ: ІСТОРІЯ НАДХОДЖЕННЯ ТА ОПРАЦЮВАННЯ

Тези доповіді

УДК 016:091:930.25(044)

Коваль Тетяна Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9207-7512,
кандидатка історичних наук,
завідувачка відділу,
відділ джерелознавства,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: ktvbon@ukr.net

РОДИННА ЗБІРКА ЛАЗАРЕВСЬКИХ: ІСТОРІЯ
НАДХОДЖЕННЯ ТА ОПРАЦЮВАННЯ

Висвітлено основні етапи формування та опрацювання рукописної збірки Лазаревських, яка зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Ключові слова: О.М. Лазаревський, К.О. Лазаревська, Інститут рукопису, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, опис, документи, колекція.

У фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – ІР НБУВ) серед різноманіття рукописних збірок особливе місце займає надзвичайно цінний документальний комплекс родини Лазаревських, який містить значний масив матеріалів з історії України ХVII–XVIII ст. Історія створення збірки Лазаревських сягає другої половини ХІХ ст., коли колекціонуванням книжкових видань та архівних документів почав займатися Олександр Матвійович Лазаревський. Наприкінці ХІХ ст. його зібрання вважалося одним з найкращих серед приватних бібліотек. Рукописний розділ бібліотеки включав універсали гетьманів, укази російських царів та польських королів, копії урядових розпоряджень, церковні акти, матеріали з історії українських полків, міст, цехів, щоденники, листування різних осіб та ін.
У 1901 р. О.М. Лазаревський подарував свою бібліотеку Імператорському університету Св. Володимира.
До ІР НБУВ основна частина рукописної збірки Лазаревських надійшла у складі бібліотеки колишнього Імператорського університету Св. Володимира, яку було передано до Всенародної бібліотеки України (нині – НБУВ). Згідно з архівними документами, 4 листопада 1927 р. директором бібліотеки Київського інституту народної освіти О.А. Назаревським та бібліотекарем ВБУ Ф.П. Максименком був підписаний акт передачі частини бібліотеки колишнього університету, а саме рукописних документів, до відділу рукописів ВБУ. Одночасно з рукописами надійшли й інвентарні книги на рукописи Університетської колекції та списки власне колекцій. Список колекції Лазаревського складав короткий машинописний перелік. До акту передачі додано «перевірочний список» рукописів Лазаревського, в якому зафіксовано 72 номери в 129 оправлених томах та низку не рукописних матеріалів – малюнків, мап, портретів та 6 книжок «Живописна Україна».
У 1928 р. на засіданні Паритетної комісії у справі обліку і розмежування рукописно-архівних матеріалів постало питання про вилучення збірки Лазаревського зі складу фондів відділу рукописів ВБУ як такої, що містить значну кількість архівних матеріалів. Проте співробітникам бібліотеки вдалося відстояти цілісність документального комплексу, мотивуючи це тим, що він належить до «заповідної колекції», зібраної та упорядкованої за розробленою О.М. Лазаревським системою, за своїм характером є окремим, своєрідно опрацьованим рукописним фондом, отож не може бути розподіленим на окремі частини. Щоб закріпити збірку за ВБУ, було вирішено якнайшвидше опрацювати її та надрукувати науковий опис матеріалів.
У 1931 р., після переміщення рукописної збірки Лазаревського із загального книгосховища Університетського відділу ВБУ до нового приміщення відділу рукописів, відбулася чергова перевірка наявності матеріалів. Крім звірених документів (72 номери), було виявлено ще низку не розібраних документів ХVIII–XIX ст., які налічували 4 оправи та 15 зв’язок.
Протягом 1930-х років збірка Лазаревських систематично поповнювалася новими документами, які відділові рукописів дарувала донька О.М. Лазаревського – Катерина Олександрівна Лазаревська і які природно доповнювали збірку її батька.
Враховуючи, що збірка Лазаревського мала тільки друкований список з коротким переліком 72 номерів, постало питання щодо опрацювання всього документального комплексу. Зокрема, було запропоновано упорядкувати фонд за певною системою, перенумерувати матеріали та скласти докладніший інвентарний опис усієї збірки.
У 1935 р. дирекція Бібліотеки уклала угоду з К.О. Лазаревською про складання наукового огляду архівної збірки О. Лазаревського. У розробленому дочкою колекціонера проєкті наукового опису колекції пропонувалося висвітлити коротку історію походження збірки; мету, час та місце збирання; надати зовнішні та кількісні характеристики документів; визначити архівний характер збірки (документи урядового походження, документи приватного походження, замітки О.М. Лазаревського, інші матеріали); дослідити найбільш актуальні та вагомі матеріали збірки; виявити видатних особистостей, згаданих у документах, та вивчити стан використання збірки. У 1936 р. опис рукописів архіву Лазаревського був підготовлений до друку.
20 березня 1937 р. Катерина Лазаревська підписала нову угоду з ВБУ, яка визначала проведення науково-бібліографічного опису неопрацьованої частини збірки, що нараховувала 120 томів і тек (приблизно 24 000 документів). На жаль, завершити роботу Катерина Олександрівна не встигла, 16 вересня 1939 р. її не стало.
У 50-х роках були розроблені спеціальні заходи щодо опрацювання фондів відділу, зокрема створено уніфіковану інструкцію з опису документів. І до кінця 1954 р. збірку Лазаревських було повністю упорядковано та розпочато інвентаризацію документів, які долучили до фонду І «Літературні матеріали». У 1958 р. було виявлено ще 450 од. зб., які потребували термінового опрацювання та внесення до інвентарного опису.
Значний науковий інтерес до матеріалів збірки вимагав більш докладного розкриття складу та змісту фонду. У 1960 р. до плану наукової роботи відділу рукописів було включено тему «Опис колекції Лазаревського». Враховуючи великий обсяг комплексу, було вирішено зробити тему перехідною із завершенням у 1965 р. Проте в 1962 р. через розробку інших тем науковий опис збірки Лазаревських був припинений.
У 1965 та 1971 рр. до інвентарного опису була включена ще низка документів, які доповнили збірку Лазаревського. Останній облік документів провадився в 1991 та 1995 рр. Він дозволив зафіксувати документальний масив збірки, але в черговий раз актуалізував необхідність більш ґрунтовного наукового дослідження інформаційного потенціалу джерел збірки Лазаревського.

UDC 016:091:930.25(044)
Tetiana Koval,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9207-7512,
Candidate of Historical Sciences,
Head of Department of Source Study,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: ktvbon@ukr.net

LAZAREVSKYI FAMILY COLLECTION: HISTORY
OF RECEIPT AND PROCESSING

The main stages of the formation and processing of the Lazarevskyi family manuscript collection, which is kept in the fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, are highlighted.
Keywords: O. Lazarevskyi, K. Lazarevska, Institute of Manuscript, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, description, documents, collection.