ПРЕСОЛОГІЯ ЯК СПЕЦІАЛЬНА НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА

Тези доповіді

УДК: 070:001-021.321

Рудий Григорій Якович,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4679-282X,
доктор історичних наук, учений секретар,
Сектор з координації наукових досліджень Науково-організаційного відділу,
Президія Національної академії наук України,
Київ, Україна
e-mail: sknd@nas.gov.ua

ПРЕСОЛОГІЯ ЯК СПЕЦІАЛЬНА НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА

Розглянуто питання про започаткування нової спеціальної наукової дисципліни «Пресологія». Визначається її предмет, об’єкт, суб’єкт, структура пресологічного знання, наводяться завдання цієї дисципліни. Насамперед йдеться про розробку загальних теоретичних положень про структуру дисципліни, вироблення понятійного термінологічного апарату.
Ключові слова: пресологія, спеціальна наукова дисципліна, періодична преса, газета, журнал, друковані засоби масової інформації, історичне джерело, методологія.

Постановка проблеми. Пресологія ще не здобула особливої уваги дослідників як наукова дисципліна і не отримала належної кваліфікації. Поняття «пресологія» без визначення його предмету інколи трапляється у працях сучасних дослідників преси. Аналіз досліджень і публікацій свідчить, що до цього часу питання про пресологію як наукову дисципліну, ще не розроблено.
Виклад основних матеріалів. Необхідно насамперед звернутися до визначення основних понять «преса», «періодичне видання», «періодика», «друковані засоби масової інформації», «друковані медіа» а також їх видів, типів і форм. Друковане медіа – медіа, що здійснює поширення інформації у текстовій чи візуальній формі на друкованих носіях, однотипно оформлене, виходить у світ через певні проміжки часу упродовж року – у міру настання відповідного періоду або накопичення матеріалу. Термін «засоби масової інформації», згідно з яким масова інформація – це публічно поширювана надрукована та аудіовізуальна інформація. Періодичне видання визначається як серіальне, що виходить через певні рівні проміжки часу та має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість нумерованих (датованих) випусків й однакову назву. Воно може бути щоденним, щотижневим, щомісячним, щорічним тощо. В традиційному розумінні періодичні видання поділяються на газети і журнали.
На сьогодні типологічний статус преси у фаховій літературі вже достатньо упорядкований. Науковці широко використовують термін «преса», «друковані засоби масової інформації», «газети» та «журнали». Преса або періодична преса розуміється як об’єднувальний елемент для друкованих засобів масової інформації. Вона в широкому значенні – пресова продукція, в більш вузькому, але більш поширеному – періодичні видання, головним чином газети і журнали (синонім – преса). Останнім часом у працях зарубіжних і вітчизняних науковців вживається популярний і всеохоплюючий термін «масова комунікація», який народився на стику літератури і журналістики у другій половині XX-го ст.
Масова комунікація в українському варіанті легітимізувалася на початку 2010-х років як наукова галузь «соціальні комунікації». До складу цієї галузі увійшли такі дисципліни, як соціальні комунікації, документознавство, архівознавство, бібліотекознавство, журналістика, видавнича справа, соціальна інформатика.
Варто відзначити, що в цій науковій галузі розмивається сам предмет періодичної преси і притаманні йому специфічні якісні ознаки і типові межі. На сьогодні серед багатьох науковців немає чіткого розмежування понять «періодична преса», «журналістика», «історія періодичної преси», «історія журналістики», «соціальні комунікації». Нечітке розмежування пресознавчих термінів часто зустрічається у спеціальній науковій літературі, в опублікованих матеріалах наукових конференцій.
Немає чіткого розмежування термінів «журналістика» і «періодична преса» в науковій дисципліні «пресознавство».
Цілком закономірно, що різна термінологія має диктувати і різні завдання пошуку. Тому коли журналістикознавці ототожнюють поняття «засоби масової інформації», «періодична преса», «журналістика» – маємо справу з термінологічною неточністю. Внаслідок цієї підміни одного поняття іншим втрачалися чіткі наукові принципи визначення характерних рис періодичної преси й журналістики за низкою ознак: часом становлення і функціонування, об’єктом і предметом, методологією дослідження тощо. З наукового погляду це різні поняття, вони не ідентичні, не рівнозначні. Вони різні за формою, продукуються різними методами, виконують різні функції. Основна відмінність полягає у предметі вивчення.
Багаторічний досвід дослідження періодичних видань дозволяє автору стверджувати, що до цього часу немає чітких критеріїв визначення спільних ознак різних видів преси, її предмету, структури, класифікації і періодизації. На наш погляд, ці проблеми має вирішувати спеціальна наукова галузь – «пресологія». Пресологія – це наукова дисципліна, яка вивчає пресові джерела, методичні засади і методи їхнього виявлення, дослідження та використання в роботі пресологів.
Важливе значення в розумінні структури та місця цієї дисципліни серед інших спеціальних дисциплін має визначення самого об’єкта і предмета пресології.
Предметом пресології є тенденції та закономірності зародження й особливості розвитку періодичних видань, теоретичні й методологічні принципи і методи дослідження преси, її систематизації і класифікації, критики. Об’єктом пресології є комплекси документів і матеріалів, які відклалися на сторінках газет і журналів, у тому числі українських. Суб’єктом пресології є науковці, які досліджують пресу.
Складність предмету пресології також обумовлюється складністю пресологічного знання. Структуру пресологічного знання, можна умовно поділити на три рівні. Перший рівень – це загальна пресологічна теорія, яка досліджує загальнотипові явища пресології, найбільш загальні закономірності її функціонування. Другий рівень – це спеціальна галузева пресологія (політична, економічна, освітня, наукова тощо). Третій рівень – це емпіричні пресологічні дослідження.
Тісно пов’язане з формулюванням предмету пресології, визначення його основних завдань. До завдань, на наш погляд, можна віднести розробку загальних теоретичних положень про предмет та структуру пресології, вироблення понятійного термінологічного апарату цієї наукової дисципліни, удосконалення методики пошуку, опрацювання та використання періодичних джерел, розробку спільних підходів і методологічних принципів їхньої систематизації, класифікації, періодизації. Також важливим є вивчення преси, та її різновидів як суспільного феномену, носія історичної інформації, визначення спільних і відмінних властивостей пресових видань шляхів розвитку пресології як системи знань, з’ясування її ролі і місця у системі спеціальних історичних дисциплін.
Так, пресологія як спеціальна наукова дисципліна тісно пов’язана з іншими науковими дисциплінами, насамперед з історією, джерелознавством, архівознавством, бібліотекознавством, бібліографіознавством, текстологією, соціальною інформатикою.
Важливими є зв’язки пресології з філологічними науками, які досліджують письмові тексти, і на основі їхнього змістовного мовного і стилістичного аналізу з’являється можливість здобувати знання з історії духовного життя суспільства. Особливістю інформаційного потенціалу преси України є те, що значна її частина видавалася російською, польською, єврейською, німецькою та іншими мовами.
Висновки. Рефлексована модель пресології дає уявлення про її природу, предмет, об’єкт, завдання і буде сприяти подальшому науковому пошуку. Визначені пресологічні завдання виявляють перспективи і потреби цієї дисципліни, зокрема подолання застарілого стереотипного підходу до преси як другорядного джерела. Так, на часі є створення Науково-дослідного інституту пресології. Вказано також на необхідність підготовки аналітичної бібліографії української періодичної преси, у тому числі регіональної історії української преси, історії історіографії української преси, лексикографічного словника «Українська преса», просопографічного проєкту «Пресологи України», формування банку даних пресологічної інформації тощо. Наступним кроком має стати осмислення зв’язку пресології з іншими спеціальними науковими дисциплінами.

UDC: 070:001-021.321

Hryhorii Rudyi,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4679-282X
Doctor of Historical Sciences (Doc. Hab. in History),
Scientific Secretary,
Sector of Research Coordination of Scientific and Organizational Department,
Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: sknd@nas.gov.ua

PRESSOLOGY AS A SPECIAL SCIENTIFIC DISCIPLINE

The issue of starting a new special scientific discipline «Pressology» was considered. For the first time, the establishment of a special scientific discipline is substantiated, its subject, object, structure of pressological knowledge are determined and the tasks of this discipline are stated. First of all, it is about the development of general theoretical provisions about the structure of the discipline, the development of a conceptual terminological apparatus.
Keywords: pressology, a special scientific discipline, periodical press, newspaper, magazine, printed mass media, methodology.