КЛЮЧОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РАЙОННИХ ГАЗЕТ КИЇВСЬКОЇ ТА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ З ІСТОРІЇ ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 РР.

Тези доповіді

УДК 94(477) “1932–1933”

Якубовський Ігор Вячеславович,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9986-6469
кандидат архітектури,
доцент кафедри ОААП,
КНУБА, факультет архітектури,
м. Київ, Україна
e-mail: yakubovskiy.iv@knuba.edu.ua

КЛЮЧОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РАЙОННИХ ГАЗЕТ КИЇВСЬКОЇ ТА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ З ІСТОРІЇ ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 РР.

Інформаційний потенціал районної преси Київської та Чернігівської областей перетворює її на незамінну складову джерельної бази дослідження Голодомору, радикально збагачуючи емпіричне підґрунтя та поглиблюючи наукові уявлення про різні аспекти проблеми.
Ключові слова: районні газети, інформаційний потенціал, Голодомор, Київська та Чернігівська області.

Радянська преса досі перебуває на марґінесі актуалізованої джерельної бази дослідження Голодомору 1932–1933 рр., хоча непоправні втрати документальних джерел лише підвищують її значення як добре збереженого масиву. Безумовно, ідеологічна функція преси, зокрема районної, жорсткий режим цензури, наклали величезний відбиток на особливості відображення реалій. Однак призначення реагувати на поточну ситуацію, реалізовуючи курс влади, зробило неминучою появу на шпальтах районної преси як прямої, так і опосередкованої інформації про механізм Голодомору. Відтак з’ясування наріжних тенденцій інформаційного потенціалу районної преси є актуальним завданням. Мета цієї доповіді полягає в простеженні закономірностей цих тенденцій на прикладі районної періодики Київської та Чернігівської областей за 1932–1933 рр., яка репрезентує значну частину території УСРР.
Районні газети обох областей наповнені повідомленнями, аналіз яких дозволить суттєво поглибити наукові уявлення про широке коло проблем, пов’язаних із дослідженням Голодомору. Виявлено випадки коли йдеться про виникнення голоду, як-от у «Колгоспнику Обухівщини», який 13 лютого 1933 р. писав про те, що в с. Трипілля не хто інший, як парторг Короп заявив заїжджій буксирній бригаді: «… тут багато голодних і пухлих, а комсомольці, що голодають, і тому ніхто не хоче працювати ні в сільраді, ні на кутках».
Саме районна преса дозволяє системно і в деталях простежити особливості варіантів втілення в районах розпоряджень, що надходили «згори». Друкуючи постанови районних органів, газети подають інформацію про відкрито декларовані задуми місцевого керівництва. Водночас вона містить також пласт прихованих відомостей, здатних запрацювати, з одного боку, на територіально репрезентативній базі даних, а з іншого – завдяки контекстуальному аналізові та використанню компаравістичної перспективи. Разом із матеріалами про ситуацію в селах, повідомленнями про судові вироки, розпорядчі документи місцевої влади радикально збагачують емпіричне підґрунтя, суттєво доповнюючи на цьому рівні документальний масив.
Районні газети послідовно висвітлюють методи примусу до виконання нереальних планів хлібозаготівлі. Відображення в пресі реакції на несприйняття цих планів, численні повідомлення про використання репресивних методів, дискримінацію одноосібників, трансформацію моделі «чорної дошки» відкриває вагомі можливості для дослідників. А низка опублікованих місцевих постанов, зітканих із взаємовиключних положень про використання репресивних методів, руйнує спроби пояснити виникнення Голодомору перегинами рядових виконавців на місцях.
Водночас районні газети об’ємно відбивають курс влади на визначення виконавців Голодомору та механізму подальшого контролю за ними: формування інституту уповноважених, поширення на робсількорів відповідальності за хлібозаготівлі, організація буксирних бригад, втягування освітян та школярів, зокрема залучення школярів до буксирних бригадах та написання доносів на батьків і родичів.
Непересічне значення має емпіричний матеріал районних газет про поведінкові стратегії виконавців Голодомору та решти селян. Преса істотно розширює горизонти на просопографічному рівні. Численні згадки про діяльність сільських активістів та персональний склад буксирних бригад забезпечують прирощення можливостей для дослідження як зловісних практик, так і спротиву в різних середовищах.
Преса істотно розширює можливості для реконструкції персонального складу та соціального портрета уповноважених. Повідомлення про масовий пасивний спротив районних і сільських уповноважених виявлено в усіх місцевих газетах – від заперечення реальності хлібозаготівельного плану до уникнення участі у вилученні хліба. Зокрема, Сквирська «Колективна село» у лютому 1932 р. писала про звільнення з посади парторга райкому КП(б)У за «балачки про нереальність плану хлібозаготівлі в с. Шамраївці». А отже панівний історіографічний образ середовища уповноважених потребує суттєвого уточнення в бік врахування множинності поведінкових стратегій.
В аналогічному напрямку працює й багата емпірика газет про екзистенційний вибір сільської верхівки, освітян та пересічних селян. Районна преса всіх районів переповнена різними варіаціями пасивної протидії з боку сільської верхівки та рядових селян, і навіть активним спротивом: підпали хат, замахи на активних виконавців владних рішень тощо. Такі матеріали виявлено в 24-х районних газетах Київської та Чернігівської областей.
Не менш показовими на підставі матеріалів районних газет як найповнішого масиву інформації з проблеми занесення на «чорну дошку» постають підходи влади до механізму «чорних дошок». Простежувані за публікаціями районної преси стратегії Москви та Харкова полягали в поєднанні двох чинників: нехтування численними порушеннями на місцях унормованого порядку впровадження репресивної моделі та одночасне функціонування останньої в обрамленні використання нерепресивних варіантів «чорної дошки».
Зауважені закономірності інформаційного потенціалу районної преси Київської та Чернігівської областей надають їй важливого значення в контексті дослідження механізму реалізації злочину геноциду. Перехресний аналіз матеріалів преси та документальних джерел створює сприятливі підстави для з’ясування пласту прихованої інформації, а також для повноформатного застосування дослідницької опції «мікроісторії». Відфільтрована інформація районних газет є незамінною для рельєфного дослідження Голодомору на рівні великої кількості сіл Київської та Чернігівської областей, що відкриває нові обрії для узагальнень на широкому емпіричному матеріалі.

UDC 94(477) "1932-1933"

Yakubovskyу Ihor
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9986-6469
Candidate of Architecture
Associate Professor of the Department of OAAP
Kyiv National University of Construction and Architecture, Faculty of Architecture
м. Kyiv, Ukraine
e-mail: yakubovskiy.iv@knuba.edu.ua

KEY TRENDS IN THE INFORMATION POTENTIAL OF DISTRICT NEWSPAPERS OF KYIV AND CHERNIHIV REGIONS ON THE HISTORY OF THE HOLODOMOR OF 1932–1933

The information potential of the district press of Kyiv and Chernihiv regions makes it an indispensable component of the source base for Holodomor research, radically enriching the empirical basis and deepening scientific understanding of various aspects of the problem.
Keywords: district newspapers, information potential, Holodomor, Kyiv and Chernihiv regions.