БІБЛІОТЕЧНІ СТРАТЕГІЇ У ПЕРІОД ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

ЗаявникОнищенко Олексій Семенович (Україна)
ФорумМіжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)
ЗахідСекція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: сучасні пріоритети організації та управління
Назва доповідіБІБЛІОТЕЧНІ СТРАТЕГІЇ У ПЕРІОД ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК
021:355.4((470+571):477)"2014/..."

Онищенко Олексій Семенович,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2424-0554,
академік Національної академії наук України,
доктор філософських наук, професор,
радник Президії Національної академії наук України,
голова Інформаційно-бібліотечної ради НАН України,
заслужений діяч науки і техніки України,
почесний генеральний директор,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: onyshenko@nas.gov.ua

БІБЛІОТЕЧНІ СТРАТЕГІЇ В ПЕРІОД ВІЙНИ І ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

Головними завданнями бібліотек у час російсько-української війни є збереження їх самих як науково-інформаційних інституцій і максимальна популяризація науки про виживання, перемогу і повоєнну відбудову. Участь у інформаційному забезпеченні потреб фронту і тилу стає найпершим критерієм їхньої діяльності. Тому потрібне посилення курсу на формування інтегрованих ресурсів у всіх видах і на всіх носіях інформації, розгортання багатоваріантного бібліотечного сервісу і розвитку у бібліотекарів компетенцій творця, знавця і менеджера інформації.
Ключові слова: бібліотека, війна, перемога, відбудова, бібліотечний ресурс, сервіс, менеджмент.

Війна порушила звичний, відпрацьований ритм бібліотечного життя, принесла багато серйозних викликів, загроз і негативів. Але бібліотечне співтовариство перебудувалося і перебудовується, щоб і важкій ситуації війни виконувати свою професійну місію – нести людям знання, освіту, культуру, робити свій внесок у перемогу, мінімізацію негативних наслідків війни і післявоєнну відбудову.

Бібліотечна справа завжди стояла на трьох китах: ресурс, сервіс, компетентність. І нам слід максимально зміцнювати ці устої.
Сила бібліотеки в багатстві її ресурсів, тобто фонду, його наукового й інформаційного потенціалу.
У бібліотеках системи НАН України понад 30 млн одиниць зберігання. Це потужний масив інформації. Проте не слід ніскільки послаблювати уваги до поповнення бібліотечного фонду. Особливо в умовах агресії рф проти України, коли традиційні канали комплектування фондів працюють з перебоями. Цього вимагають і потреби інформаційного забезпечення розвитку науки, освіти, культури і насамперед безпеки й оборони.
Національні академічні бібліотеки імені Вернадського та імені Стефаника, як і раніше, повинні прагнути збирати все, що опубліковано українською і всіма мовами в Україні, що опубліковано українцями українською і всіма мовами за кордоном, і все, що опубліковано про Україну всіма мовами за кордоном. Агресія рф не повинна зірвати наше традиційне бажання, зібрати всю повноту Україніки і демонструвати її вагоме місце в світовому фонді.
Бібліотеки академічних інститутів накопичили солідні фонди профільної і суміжної літератури. Необхідно примножити зусилля, щоб попри труднощі воєнного часу нові надходження до їхніх фондів не зменшувалися. Аналіз свідчить, що недостатньо використовуються можливості книго(інфо)обміну і організації доступу до баз світових інтеграторів інформації.
Прагнення до максимально можливого поповнення фондів – закон бібліотечного життя. Однак були і є пріоритети для кожної бібліотеки і для кожного часу.
Нині – пріоритет інформації з питань безпеки й оборони. Сучасна війна – війна технологій (фізико-технічних, хімічних, біологічних, соціальних, гуманітарних, інформаційних). Тому увага бібліотек сконцентрована на формуванні масивів технологічної інформації і доведення її до всіх зацікавлених.
Тут є нагода уточнити поширену формулу, що інформація править світом. Насправді світом правлять технології. Кожен раз нові. Бо й сила інформації залежить від того, наскільки в її виробництві і поширенні використовуються технології, при чому найновіші.
Колекції, бази, банки, масиви технологічної інформації – козирні карти бібліотек і центрів наукової інформації.
Паралельно з пріоритетом інформації з питань безпеки й оборони – пріоритет інформації з питань мінімізації, ліквідації наслідків руйнувань, завданих агресором, і повоєнної відбудови. Тут важливо зосередитися на формуванні тематичних баз інформації, які узагальнюють відбудовний досвід, як вітчизняний, так і зарубіжний. Чим швидше ми накопичимо якісний матеріал з питань відбудови, тим краще буде інформаційний супровід самої відбудови.
Націленість на інформаційне забезпечення перемоги й відбудови диктує необхідність пришвидшеного збору, синтезу і передачі інформації. Це вимагає максимально можливої цифровізації бібліотечно-інформаційного процесу.
Цифровізація дає можливість формування масивів інтегрованої (у цифровому форматі) інформації з усіх видів носіїв інформації.
У роботі з інформаційними ресурсами ми ще недостатньо враховуємо те, що цифровізація стирає грані між бібліотечними, музейними і архівними видами інформації. Всі вони можуть бути представлені в цифрі. І це відкриває раніше небачені можливості нарощування інформаційного потенціалу бібліотек.
Хочу висловити застереження проти недооцінки традиційного рукописного і друкованого (книжково-, журнально-, газетного) фонду. У ньому зафіксована практично вся українська історико-культурна спадщина з часів появи писемності на наших землях. У творах друку бібліотек Академії міститься абсолютна більшість здобутків національної наукової спадщини. Навіть при повній цифровізації творів минулого, вони збережуть свою неминущу цінність.
Руйнівні дії російського агресора дістають і бібліотек. Постраждали від російських ракет НБУВ, бібліотеки наукових установ Північно-східного і Південного регіональних наукових центрів.
Кожна бібліотека повинна мати і ситуативно уточнювати план свого збереження в період війни і план дій на випадок пошкодження ударами агресора.
У широкому розумінні національним надбанням є не тільки особливо цінні рукописи, книги, образотворчі матеріали, а й вся бібліотечна система, бо досі вона відігравала роль головного просвітника, а бібліотеки Академії – роль головного зберігача і популяризатора наукової спадщини.
Ідеал бібліотеки – багатий науково-інформаційний ресурс, поєднаний з багатим якісним сервісом. У час великої війни, коли загострюється потреба в різноманітній достовірній інформації і цілеспрямованій її доставці користувачу, цей образ бібліотеки стає нагальною вимогою.

Нині найбільш затребуваним є он-лайн сервіс, оскільки відвідувати бібліотеку в умовах війни стало складно, в тому числі і через розсіяння читачів по Україні і в зарубіжжі. Бібліотеки академічних установ налагодили віртуальний сервіс. У багатьох з них навіть утворилися архіви віртуальних довідок. Але бібліотеки ще недостатньо розгорнулися для задоволення зростаючих запитів на аналітичну, оглядову, тематично підібрану, інтегровану продукцію. Сучасному користувачеві бібліотек ніколи ритися в каталогах, купах книжок, газет і журналів. Він хотів би мати у готовому вигляді достовірний матеріал на задану тему. І тут для бібліотек необмежене поле для збагачення послуг, підвищення їх якості, а заодно і для підвищення престижу бібліотеки і бібліотекаря.

Необхідно взяти курс на підготовку узагальнених і предметних аналітик із найбільш життєво важливих на сьогодні питань, зокрема таких як: збереження життя і здоров’я в умовах війни, можливих варіантів суспільно-корисної діяльності різних категорій людей, запобігання конфліктів, мінімізація і подолання наслідків воєнних дій агресора, викриття ворожих фейків про Україну.
Інститутські бібліотеки можуть готувати аналітичні і тому подібні матеріали згідно з своїм профілем про наукові здобутки, результати їх застосувань, діяльність споріднених установ і організацій. Бібліотеки наукових установ у регіонах при цьому повинні враховувати ситуацію й потреби регіону, міста, галузі.
Родова функція бібліотек – науково-інформаційне забезпечення, підтримка супроводу позитивних суспільних перетворень. Це не реалізується якимись одиничними акціями з допомогою одиничних джерел. Потрібні комплекси джерел і комплексні формати їх доставки користувачам. З цією метою передові бібліотеки паралельно з формуванням універсального фонду і в його межах цілеспрямовано створюють тематичні масиви інформації для тривалого використання, враховуючи наявні і перспективні проблеми.

З огляду на потреби інформаційного забезпечення перемоги у протиборстві з російським агресором, повоєнної відбудови на найновіших технологіях і найвищих соціальних стандартах, нам потрібно формувати в бібліотеках тематичні масиви наукової інформації з питань інноваційних технологій, суперіндустріалізації, знаннєвої економіки, цифрової культури, формування креативної особистості і, безумовно, з питань зміцнення безпеки й оборони, національного суверенітету, входження в європейське і світове співтовариство.

Бібліотеки академічних соціогуманітарних установ покликані збагачувати інформаційні бази, спрямовані на освоєння і передачу наступним поколінням кращих здобутків української національної спадщини, зміцнення національної ідентичності, самосвідомості, утвердження добротворчого змісту національного менталітету.
Тематичні інформаційні масиви слід підпорядковувати завданням і адресувати виконавцям загальнодержавних, регіональних, місцевих, відомчих стратегій, програм, планів подолання наслідків війни і побудови інноваційного суспільства.
Є і будуть програми і стратегії, в яких задіяні практично всі академічні інститути, а значить і їхні бібліотеки. Це, наприклад, програми неоінустріалізації, відновлення екологічної чистоти природного середовища, розвитку культурного будівництва, національної наукової системи і багато інших. Найсвіжіший приклад – самомобілізація всіх академічних інститутів для вивчення, осмислення наслідків підриву греблі Каховської ГЕС і розроблення пропозицій щодо мінімізації і подолання негативних впливів цієї техногенної катастрофи, зробленої російськими окупантами.

У ситуації війни найефективніший бібліотечний он-лайн сервіс. Традиційного, хоч і удосконаленого, абонементу тут недостатньо. Перспективний цифровий інтерактивний зв’язок бібліотеки і користувача як у вигляді конкретної організації, так і у вигляді конкретної людини.
Слід всіляко розширювати практику створення в абонентських службах бібліотек електронних скриньок, сторінок, навіть електронних кабінетів персонального характеру, зокрема і особливо для наших захисників і захисниць, які задіяні у силових структурах. І в такі кабінети, скриньки, тощо автоматично надсилати матеріали на задані теми чи на конкретний запит.
Висока місія бібліотек у сучасному житті вимагає і вивещення постаті бібліотекарів. Це вже не колишній збирач, зберігач і популяризатор книги, а інформаціє знавець, інформаційний технолог і менеджер, носій інтелектуальних інформаційних технологій. Таким ми його намагаємося і бачити, і формувати. А самим бібліотекарям рекомендуємо до цього прагнути.
Я дав оптимальну картину завдань і можливостей інформаційно-бібліотечної робот у сучасних умовах і на перспективу. Звичайно, не скрізь і не повною мірою зараз це може бути реалізовано. Але орієнтир на ідеал завжди дає підвищені результати. А в важкі часи війни це ще й запобігає песимізму.
Курс на багатий інтегрований науково-інформаційний ресурс, системне цілеспрямоване науково-інформаційне забезпечення, формування бібліотекаря як інформаційного експерта і менеджера – така відповідь бібліотечного співтовариства на виклики війни, потреби перемог і успішної повоєнної відбудови.

UDC
Oleksiy Onyschenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2424-0554,
National Academy of Sciences of Ukraine academician,
PhD of Philosophy, professor,
Advisor of the National Academy of Sciences of Ukraine Presidium,
The head of the Informational-library council of NAS of Ukraine,
Honored Worker of Science and Technology of Ukraine,
Honorary General Director,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: onyshenko@nas.gov.ua

LIBRARY STRATEGIES UNDER WARTIME AND POST WAR REBUILDING

The chief objectives of libraries during the Russian-Ukrainian war are the self-preservation as scientific informational institutions, as well as popularizing science on survival, victory and post-war rebuilding. The informational support for the frontline and the rear is an important work objective. This is why there are requirements for the integrated resources of all types development, the multivariate library services implementation, and the librarian’s professional growth and subsequent becoming the creator, creator and manager for information.
Keywords: library, war, victory, rebuilding, library resources, services, management.