Зведений національний реєстр оцифрованої спадщини: моніторинг та планування розвитку цифрового ресурсу бібліотек України

ЗаявникЛобузін Іван Володимирович (Україна)
ФорумМіжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)
ЗахідСекція 2. Цифрові ресурси та сервіси наукової бібліотеки
Назва доповідіЗведений національний реєстр оцифрованої спадщини: моніторинг та планування розвитку цифрового ресурсу бібліотек України
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Проаналізовано міжнародний досвід створення централізованих національних бібліотечних реєстрів оцифрованої спадщини. Розглянуто необхідність створення такого реєстру в Україні для успішної реалізації проєкту Національної електронної бібліотеки України.

Ключові слова: національна електронна бібліотека, реєстр оцифрованої спадщини, планування оцифрування

У 2023 році відбулася координаційна зустріч представників Української бібліотечної асоціації (УБА), Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІПУ), Державної архівної служби України, національних, державних, університетських та публічних бібліотек, національних музеїв та архівів, на якій було оголошено про початок проєкту створення Національної електронної бібліотеки України (НЕБУ) за підтримки ЮНЕСКО та ІФЛА. На сайті Українською бібліотечної асоціації зазначено, що метою проєкту є захист культурного надбання України в частині документальної спадщини, що знаходиться в інституціях пам’яті по всій Україні (бібліотеках, архівах, музеях тощо), шляхом її оцифрування та створення надійної системи збереження і доступу до цифрових копій об’єктів через Інтернет на довготривалій основі. Перший етап, який координуватиме УБА спільно з МКІПУ в 2023 році, передбачає вивчення досвіду бібліотек інших країн у створенні електронних бібліотек національного рівня і досвід українських бібліотек, архівів, музеїв, бізнесу в оцифруванні та створенні баз даних оцифрованих документів.
З огляду на те, що цифровізація є завданням, яке потребує значних фінансових та інтелектуальних інвестицій, вивчення міжнародного досвіду показує, що для бібліотек критичним завданням в процесі створення цілісного національного цифрового документального ресурсу є запобігання дублюванню вже здійсненої роботи з оцифрування бібліотечних документів. Для вирішення цього завдання створюються національні реєстри оцифрованої спадщини, які надають можливість здійснювати моніторинг вже оцифрованих ресурсів, оцінювати їх якість та повноту, використовувати для укладання планів оцифрування. Такі реєстри запобігають повторному оцифруванню документів, розміщенню тієї самої копії на багатьох порталах, оптимізують плани оцифрування, дають змогу закрити лакуни, що з’являються у зв’язку з наявністю унікальних та рідкісних документів лише в окремих фондах. Вчені та професійна спільнота наголошують на проблемі відсутності загального електронного реєстру об’єктів культурної спадщини України, а також відсутності стратегії оцифрування таких об’єктів. Ці події актуалізували в Україні проблеми ефективного оперативного створення та збереження національного цифрового історико-культурного ресурсу. Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого реалізує проєкт зі створення реєстру оцифрованого культурного надбання «Зведений каталог оцифрованих видань публічних бібліотек України» (http://digit.catalogue.nplu.org/). Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського формує е-бібліотеку «Україніка» на засадах обліку та акумуляції документальної спадщини українського народу як цифровий ресурс архівних, рукописних і друкованих джерел, створених в Україні або інших державах — про Україну, її історію, економіку, культуру. Основу цього науково-довідкового реєстру українських цифрових ресурсів складають оцифровані документи власного фонду НБУВ та інтеграція вільнодоступних інтернет-ресурсів. НБУВ також підтримує формування корпоративного електронного каталогу бібліотек установ НАН України, у фондах яких зберігається багато колекцій наукової та історико-культурної ваги, документи цих колекцій є національним культурним надбанням українського народу, які за критеріями є першочерговими об’єктами збереження та оцифрування. Цей ґрунтовний доробок національних бібліотек України може бути покладений в основу планування, реєстрації та моніторингу процесів оцифрування для реалізації проєкту Національної електронної бібліотеки України.
У більшості випадків, в процесі формування такого цілісного національного цифрового ресурсу постачальниками контенту є учасники спільного корпоративного проєкту, між якими укладаються угоди, що закріплюють умови участі кожного з партнерів і їх відповідальність, правила доступу до ресурсів. Матеріали звіту з оцифрування Європейської Комісії за 2015-2017 рр. (Implementation of Commission Recommendation on the digitisation and online accessibility of cultural material and digital preservation. Consolidated Progress Report 2015-2017) свідчать, що централізований моніторинг оцифрування на національному рівні здійснюють шістнадцять держав-членів (BE, BG, CZ, DE, EE, IE, EL, ES, FR, HR, LV, LT, NL, AT, SK і FI). У більшості випадків моніторинг на національному рівні є частиною національних програм, планів, проєктів оцифрування. Ці національні плани та стратегії оцифрування містять методологію моніторингу та реєстрації процесу оцифрування, яка встановлює показники ефективності та відсоткові цілі, які відстежуються за допомогою різних механізмів звітності. Відповідно ця звітність надалі впливає на визначення обсягів фінансування. Серед таких загальнодоступних реєстрів слід відзначити такі проєкти як «Центральний реєстр оцифрованого культурного надбання» (Central Register of Digitized Cultural Heritage) – Сербія, «Реєстр оцифрування» (Digitisation Register, http://www.registrdigitalizace.cz/rdcz/) – Чехія. У Німеччині реєстрацію цифрової спадщини здійснює Німецька цифрова бібліотека (Deutsche Digitale Bibliothek, DDB), яка збирає весь цифровий контент німецькою мовою зі всіх закладів культури незалежно від відомчого підпорядкування. У Фінляндії практика звітування та моніторингу оцифрування історико-культурних об’єктів відрізняються між різними відомствами.
Як показує світова практика, створенням центрального реєстру оцифрованого культурного надбання потребує вирішення таких першочергових завдань як визначення стандартів метаданих та типових ліцензій щодо доступу до цифрових матеріалів, розроблення процедур обов’язкової реєстрації оцифрованих ресурсів, їх технічних характеристик та параметрів доступу.
У підсумку можна отримати значні переваги централізованого моніторингу процесів оцифрування на національному рівні, які включають:
‒ встановлення єдиних стандартів метаданих, технічних параметрів, правових критеріїв доступу до цифрових об’єктів;
‒ зменшення небажаного багаторазового дублювання оцифрованих об'єктів;
‒ ліквідація лакун цифрового контенту, який зберігається в фондах різних установ;
‒ міжвідомча координація зусиль зі створення спільних цифрових колекцій;
‒ економія витрат на виготовлення цифрових копій;
‒ оптимізація зусиль на підготовку планів оцифрування;
‒ ефективний доступ та обмін результатами оцифрування;
‒ державний моніторинг оцифрування та оптимальне визначення обсягів фінансування.
Публічний доступ до таких реєстрів також сприяє міждержавному обміну інформацією щодо цифрового ресурсу культурного надбання, надає можливість формування міждержавних цифрових колекцій загальносвітового значення.
На нашу думку, в межах проєкту НЕБУ (Національної електронної бібліотеки України) слід було б започаткувати створення національного реєстру оцифрованої спадщини України, який буде сприяти: (1) інвентаризації наявних цифрових ресурсів; (2) усталенню єдиних змістових, технічних та правових вимог до цифрових культурних об’єктів; (3) створенню єдиного національного цифрового ресурсу; (4) щорічному моніторингу процесів оцифрування; (5) здійсненню національних історико-культурних програм та формуванню цифрових проблемно-орієнтованих колекцій української спадщини.

Lobuzin Ivan
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0540-4923
Candidate of Social Comminication
Senior Research Fellow of Institute of Information Technologies
Vernadsky Nаtional Library of Ukraine
lobuzina@nbuv.gov.ua

CONSOLIDATED NATIONAL REGISTER OF DIGITIZED HERITAGE: MONITORING AND PLANNING OF DEVELOPMENT OF DIGITAL RESOURCE LIBRARIES OF UKRAINE

The international experience of creating centralized national library registers of digitized heritage is analyzed. The necessity of creating such a registry in Ukraine for the successful implementation of the project of the National Electronic Library of Ukraine was considered.

Keywords: national electronic library, digitized heritage register, digitization planning