ДОПОВНЕНА РЕАЛЬНІСТЬ В БІБЛІОТЕЦІ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Тези доповіді

УДК 021.2:004.946:005.336.4-027.63

Липак Галина Ігорівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9187-5758,
кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка,
кафедра комп’ютерних наук,
Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя,
Тернопіль, Україна
e-mail: halyna.lypak@gmail.com

Кунанець Наталія Едуардівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-3007-2462,
докторка наук із соціальних комунікацій, професорка, старша наукова співробітниця, кафедра інформаційних систем і мереж,
Національний університет «Львівська політехніка», Львів, Україна
e-mail: neklviv@gmail.com

ДОПОВНЕНА РЕАЛЬНІСТЬ В БІБЛІОТЕЦІ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Розглянуто питання впровадження технологій доповненої реальності в бібліотеках. Охарактеризовано суть технології та основні напрями її застосування у бібліотеках; окреслено перспективи та перешкоди їх розвитку.
Ключові слова: бібліотека, доповнена реальність, інформаційні технології в бібліотеках, інформаційна система, додаток доповненої реальності.

Постановка проблеми. Бібліотеки, як одні з найдавніших соціальних установ людства, зазнали чимало переосмислень своєї ролі в суспільстві та трансформацій форм надання послуг. Вражає здатність бібліотечної сфери гідно протистояти викликам та підлаштовуватися під нові обставини, використовуючи їх собі на користь, незважаючи на існуючі окремі скептичні прогнози, наприклад, щодо занепаду галузі у зв’язку із розвитком інформаційних та комунікаційних технологій. Однією із новітніх технологій, які успішно впроваджуються в роботу сучасних бібліотек та дозволяють знову підвищити інтерес користувачів саме до фізичного відвідування бібліотеки, а не віддаленого доступу до її фондів, є технологія доповненої реальності.
Доповнена реальність (AR, Augmented Reality) – технологія, що дозволяє вводити в поле сприйняття користувача будь-які сенсорні дані з метою доповнення відомостей про оточення та поліпшення сприйняття інформації. Використання цієї технології в бібліотеці дає можливість значно розширити обсяг інформації та послуг, які отримує користувач при фізичному відвідуванні установи (при цьому він самостійно може дозувати цей об’єм).

Виклад основних матеріалів дослідження. Коротко охарактеризуємо, як працює технологія AR в бібліотеці.
Користувач запускає додаток доповненої реальності на своєму смартфоні або планшеті під час візиту до бібліотеки. Додаток доповненої реальності використовує камеру пристрою для розпізнавання певних маркерів або об'єктів, що знаходяться в бібліотеці. При отриманні даних про маркер або об'єкт, додаток доповненої реальності звертається до інформаційної системи із запитом на додаткову інформацію. Інформаційна система перевіряє свою базу даних і витягає відповідну інформацію про конкретний об’єкт. Після отримання інформації з бази даних, інформаційна система надсилає інструкції додатку доповненої реальності щодо того, які об’єкти доповнену реальність потрібно відобразити на екрані користувача. Додаток відображає доповнену реальність на екрані користувача у вигляді 3D-моделей, анімацій, додаткової інформації або навіть віртуальних бібліотекарів-екскурсоводів, які розповідають про бібліотеку та її фонди.

На сучасному етапі розвитку технологій в бібліотеках використовуються такі основні типи додатків доповненої реальності:
1. Програми, що надають додаткову інформацію для користувачів бібліотеки. До прикладу, це може бути розклад та правила роботи бібліотеки, інструкції з використання оргтехніки тощо. Маркери таких відомостей зазвичай розташовують при вході в бібліотеку чи поруч із відповідними об’єктами. Ще тут слід згадати про додатки-гіди по бібліотеці, які проводять користувачів приміщенням бібліотеки, знайомлячи їх з представленими на полицях фондами, допомагають віднайти потрібну книгу.
2. Програми для підтримки бібліотекарів. Такі додатки допомагають працівникам бібліотеки швидко ідентифіковувати книги, тобто доповненою реальністю надається контекстна інформація про книги. У такому випадку маркерами можуть виступати корінці книг чи їх обкладинки, а додаток, розпізнавши цей маркер, виводить додаткову інформацію як-от повна назва, імена всіх авторів, мова, рік видання, наявність електронної книги, короткий зміст, інформація про автора(ів), інвентарний номер.
3. Програми, що надають додаткову інформацію про культурні цінності, пов’язані з бібліотекою. Цікавим прикладом такого додатку є розробка Баварської державної бібліотеки Мюнхена – AR-додаток «Ludwig II», який надає інформацію про особливі місця, будівлі, пам’ятники, пов’язані з королем Людвігом II. Мультимедійний вміст або відображається на карті, або інтегрується у відео з камери. Також подібні програми полегшують пошук додаткової пов’язаної інформації.
4. Доповнені книги. Найчастіше такі додатки застосовують в навчальних цілях, для покращення навчання та викладання. Завдяки задіянню різних органів чуття, створюється доповнена картина змісту книги чи підручника, що сприяє і якіснішій подачі матеріалу, і глибшому засвоєнню реципієнтами. Це може бути мультимедійний вміст (відео, аудіо), тримірна візуалізація, відтворення подій, накладання зображень тощо.
Як видно з наведеного опису, використання технології доповненої реальності не тільки сприяє зацікавленню відвідувачів бібліотеки, але й значно полегшує роботу самих бібліотекарів.

Висновки. Застосування інформаційних систем з доповненою реальністю в бібліотеці дозволяє збагачувати відвідувачам їхній бібліотечний досвід, надаючи цікаву інформацію, візуалізації та експертний контекст, що допомагає зробити візит до бібліотеки більш пізнавальним та захоплюючим. Таким чином користувачі бібліотеки отримують стимул до відвідування бібліотеки, а бібліотекарі – можливість полегшення своєї роботи. Проте попри наявність явних переваг застосування AR в бібліотеках, мусимо констатувати, що не усім установам такий підхід до снаги, оскільки він потребує чималих матеріальних затрат – на обладнання («розумні» окуляри, дисплеї, планшети), на розробку програмного забезпечення, підготовку інформаційних матеріалів, розробку візуальних об’єктів-маркерів і т. п. Та все ж фахівці сходяться на думці, що розвиток технологій доповненої реальності в бібліотеках має яскраві перспективи.

UDC 021.2:004.946:005.336.4-027.63

Halyna Lypak,
Candidate of sciences from social communications, Docent,
Department of Computer Science,
Ternopil Ivan Pul'uj National Technical University, Ternopil, Ukraine
e-mail: halyna.lypak@gmail.com

Nataliia Kunanets,
Doctor of sciences from social communications, Professor, Senior Research Fellow,
Department of Information Systems and Networks,
Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine,
e-mail: neklviv@gmail.com

AUGMENTED REALITY IN THE LIBRARY: OPPORTUNITIES AND PERSPECTIVES
The issue of implementing augmented reality technologies in libraries is considered. The essence of the technology and the main directions of its application in libraries are characterized; prospects and obstacles to their development are outlined.
Keywords: library, augmented reality, information technologies in libraries, information system, augmented reality application.