БІБЛІОТЕКОЗНАВЧИЙ ФОНД НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО : ПИТАННЯ АКТУАЛІЗАЦІЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ.

Тези доповіді

УДК 02(477)+025.17(477)

Масловська Світлана Миколаївна
ORGID 0000-0002-3828-6732
науковий співробітник,
відділ теорії та історії бібліотечної справи,
Інститут бібліотекознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: negretova34@gmail.com

БІБЛІОТЕКОЗНАВЧИЙ ФОНД НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО : ПИТАННЯ АКТУАЛІЗАЦІЇ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ.

Представлено структуру та зміст бібліотекознавчого фонду читального залу Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Визначено шляхи його актуалізації та збереження в умовах повномасштабної війни росії проти України.
Ключові слова: Бібліотекознавчий фонд, оцифрування документів, актуалізація бібліотечних фондів, збереження фондів, рідкісні та цінні видання, бібліотечна справа України.

В умовах повномасштабної війни росії проти України, що триває вже більше року, перед бібліотеками різних типів та відомств стоять важливі задачі щодо формування бібліотечних фондів актуальними документами, їхнього збереження та оцифрування. Бібліотеки відіграють важливу роль у розвитку громадянського суспільства і все більше стають тим соціальним простором, де відбувається активна взаємодія, активне спілкування, обмін думками, досвідом, водночас, бібліотеки продовжують виконувати свою основну функцію – надають вільний доступ до інформації і тим самим забезпечують право на інформацію як фундаментальне право людини. Тому бібліотечні фонди є важливим інформаційним ресурсом держави і в період збройної агресії, вони потребують особливої уваги. 2022 року за ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України створено консультативно-дорадчий орган – Раду з питань розвитку бібліотечної справи, одне із завдань якої – розробити механізм вилучення пропагандистської літератури з бібліотечних фондів та її заміщення якісною літературою та книжками українських видавництв. Цей орган розробив «Рекомендації Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України». Про це Міністерство культури та інформаційної політики України написав на своїй сторінці повідомлення від 23.05.22. У повідомленні йдеться про те, що в умовах російсько-української війни зберігати в бібліотечних фондах види документів, зазначені в Рекомендаціях, неприпустимо з погляду інформаційної безпеки нашої країни та впливу на суспільну свідомість громадян. Окремо зазначено, що не рекомендовано зберігати в бібліотечних фондах фізично зношені та морально застарілі видання, зокрема періоду СРСР, за винятком окремих документів, що становлять ядро бібліотечного фонду (зокрема, видання краєзнавчого характеру, книжкові пам’ятки тощо). Наведені Рекомендації можуть використовувати органи місцевого самоврядування, публічні бібліотеки, підприємства, установи, організації різних форм власності, які мають у своїй структурі бібліотеки. У лютому 2023 року на координаційній зустрічі представників ВГО Української бібліотечної асоціації, Міністерства культури та інформаційної політики України, Державної архівної служби України, національних, державних, університетських та публічних бібліотек, національних музеїв та архівів оголошено про початок проєкту створення Національної електронної бібліотеки України (НЕБУ) за підтримки ЮНЕСКО та ІФЛА. Метою проєкту є захист культурного надбання України в частині документальної спадщини, що знаходиться в інституціях пам’яті по всій Україні (бібліотеках, архівах, музеях тощо), шляхом їх оцифрування та створення надійної системи збереження і доступу до цифрових копій об’єктів через інтернет на довготривалій основі. Наразі в активній фазі перебуває черговий етап проєкту, який передбачає вивчення досвіду провідних зарубіжних та вітчизняних бібліотек національного рівня. Першими країнами, фахівці яких широко репрезентували власний успішний досвід роботи, були Польща, Естонія, Латвія. Тема актуалізації та збереження бібліотечних фондів в умовах збройної агресії рф проти України була одною з головних на різних бібліотечних форумах : наукових конференціях, круглих столах, вебінарах. В основному розглядалися питання стосовно критеріїв відбору та списання російськомовної художньої літератури в публічних бібліотеках. Слід зазначити, що в сучасних умовах тривалої російської воєнної агресії проти України, окреме місце посідають крупні національні бібліотеки, зокрема Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Згідно до «Положення про Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського», вона є головною всеукраїнською бібліотекою, загальнодержавним комплексним бібліотечно-інформаційним, науково-дослідним і культурним центром, являє собою сховище найважливіших рукописних та друкованих пам’яток, в якому сконцентровано загальнонаціональний інформаційний потенціал та здійснює повне комплектування, постійне зберігання (в т.ч. архівного примірника) і забезпечує доступ до створених на території України документів на всіх видах носіїв інформації.
Для професійної спільноти цінним та унікальним за своїм змістом є спеціалізований фонд читального залу бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. Частиною ефективного розвитку фонду є його дослідження. Перш ніж приступити до нього, треба чітко сформулювати мету та завдання його організації. Дослідження фонду це не одноразовий, а тривалий процес. Він дає можливість з’ясувати обсяги фонду, темпи його збільшення, глибину, різноманітність, баланс, тематику, а також необхідність заходів зі збереження та консервації. На сьогодні фонд становить понад 20 тис. документів, хронологічне охоплення – середина ХIX ст. до наших днів. Фундаментальні монографії, збірники наукових праць, матеріали і тези доповідей та повідомлень наукових конференцій, автореферати дисертацій, наукові довідники й енциклопедії, наукові джерелознавчі та періодичні видання з питань книгознавства, бібліотекознавства та бібліографії – найвагоміша частина спеціалізованого фонду, джерельна база для подальшого розвитку бібліотечної наукової думки України. Більшість з цих видань – українською і російською мовами. Решта – англійською, німецькою, французькою, польською, китайською та іншими мовами народів світу. Окремий комплекс – ретроспективна частина фонду, де зберігаються рідкісні та цінні видання, хронологічні рамки яких становлять 1835–1948 рр. Серед них: Звіти Київської міської публічної бібліотеки за 1895–1906 рр.; Звіти Одеської міської публічної бібліотеки за 1875–1915 рр.; Історичний нарис про міські публічну бібліотеку в Одесі за 1830–1910 рр. ; Звіти Харківської та Херсонської громадських бібліотек за 1889–1915 рр. тощо. Неабиякий інтерес для дослідників становлять праці, в яких висвітлено роботу наукових, технічних, сільських, колгоспних, профспілкових та військових бібліотек, виданих в різні роки, починаючи з 1911 р. Історичну цінність становлять прижиттєві праці визначних українських бібліотекознавців Д. Балики, Я. Маяковського, Ю. Меженка, С. Постернака, Л. Хавкіної та інших. Велике історичне і науково-практичне значення мають такі періодичні видання: журнали ВБУ (нині НБУВ): «Книжний вісник» (1919), «Бібліотечний журнал» (1925–1926), «Бібліотечний збірник» (1926–1927), «Журнал бібліотекознавства і бібліографії» (1927–1930), для творення яких долучилися провідні бібліотекознавці того часу: Д. Балика, М. Сагарда, О. Полулях, В. Козловський, М. Ясинський, Г. Житецький, Б. Зданевич, Л. Биковський та інші, журнал «Бібліологічні вісті» (1923–1930) Українського наукового інституту книгознавства (УНІК), редактором якого був видатний книгознавець і бібліотекознавець Ю. Меженко.
Слід сказати, що це унікальне зібрання фахової літератури донедавна було у відкритому доступі, але під час ремонтних робіт, що були розпочаті у читальному залі ще у період пандемії, його було перевезено у спеціально відведене приміщення. На тлі останніх подій та після завершення ремонту, заплановано ретельно переглянути спеціалізований фонд щодо його раціонального використання, а саме : виокремити актуальну, затребувану професійну літературу, розмістиши її на полицях відкритого доступу; провести дослідження залишеної частини фонду щодо її наукової цінності, виділити морально застарілі, дублетні та видання, що не користуються читацьким попитом з передаванням їх до основного книгосховища бібліотеки. Окремого розгляду та управлінського рішення потребує ретроспективна частина фонду, що передбачає : розміщення його в ізольованому спеціально обладнаному приміщенні, де буде забезпечено режим зберігання, а саме : температурно-вологісний режим (підтримання нормативних параметрів температури та вологості шляхом систематичного контролю й регулювання за допомогою систем кондиціонування повітря чи опалювально-вентиляційних засобів) ; санітарно-гігієнічний режим (підтримання нормативних парамерів освітлення документів через використання високоефективного світлозахисного обладнання при їх зберіганні й використанні, в особливості при експонуванні). І насамкінець, створення фонду копій унікальних примірників та книжок, які часто замовляють, а також продовження роботи з оцифрування цінних та рідкісних видань з представленням їх на сайті Бібліотеки.

УДК 02(477)+025.17(477)

Svitlana Maslovska,
ORGID 0000-0002-3828-6732
Research Associate,
Department of Theory and History of Library Science,
Institute of Library Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: negretova34@gmail.com

THE LIBRARY SCIENCE COLLECTION OF V. I. VERNADSKYI NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE : ISSUES OF UPDATING AND PRESERVATION

The structure and content of the library science collection of reading room of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The ways of its actualization and preservation in the conditions of a fullscall war between Russia and Ukraine are defined.
Keywords: Library science collection, update of the library fund, preservation of the fund, librarianship of Ukrain, digization of documents, rare and valuable publications.