ISNI та авторитетний контроль у бібліотеках

Тези доповіді

УДК 025

Надія Стрішенець,
ORCID 0000-0001-8032-6622
докторка історичних наук, старша наукова співробітниця,
провідна наукова співробітниця,
Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського
Київ, Україна
e-mail: strishenets@nbuv.gov.ua

ISNI та авторитетний контроль у бібліотеках

Про Міжнародний стандартний ідентифікатор назв та його використання у бібліотеках.
Ключові слова: каталогізація, авторитетний контроль, міжнародні стандарти,
Міжнародний стандартний ідентифікатор назв
Авторитетний контроль або відстеження і підтримання у процесі каталогізації послідовних форм прізвищ авторів, назв установ та організацій, предметних рубрик, географічних назв є важливою складовою організації та структурування бібліотечного каталогу, необхідною передумовою ефективного пошуку читачем релевантної інформації. Саме завдяки цьому контролю під єдиною, авторитетною формою прізвища у каталозі збираються усі твори того чи іншого автора, якими б мовами, чи під якими варіантами прізвища чи псевдонімами вони б не видавалися. Те ж стосується й інших точок доступу у каталозі – предметних рубрик, колективних авторів тощо.
Глобалізація інформаційного простору сприяла об’єднанню й утворенню єдиних баз авторитетних даних не лише всередині кожної країни, але й міжнародних. Так, англо-американські авторитетні файли (АФ) практично від самого початку використовувалися бібліотеками усіх англомовних країн. Німецький Загальний або Інтегрований авторитетний файл (Gemeinsame Normdatei, GND), що підтримується Національною бібліотекою Німеччини, є спільним для бібліотек німецькомовного світу (ФРН, Австрії, частини Швейцарії). GND називається Інтегрованим, бо об’єднує авторитетні файли імен, установ та організацій, предметних рубрик і уніфіковані назви Німецького музичного архіву. Й нарешті Віртуальний міжнародний авторитетний файл (Virtual International Authority File, VIAF), куди входять національні авторитетні файли. Зауважимо, що українські бібліотеки не входять до VIAF.
Водночас впродовж останнього десятиліття каталогізатори все більше звертаються і до Міжнародного стандартного ідентифікатора назв, скорочено ISNI від англійського International standard name identifier. 15 березня 2012 р. він був опублікований як стандарт ISO 27729:2012, розроблений під егідою Міжнародної організації стандартизації. У 2023 р. його знову переглянули і затвердили. Нині ISNI використовується не лише бібліотеками, але й видавцями, книгорозповсюджувачами, установами авторського права. Він створений для однозначної ідентифікації осіб і організацій, які беруть участь у творчій діяльності, й окрім авторів літературних творів включає також виконавців, акторів тощо. База даних ISNI представлена в Інтернеті й є загальнодоступною.
Від авторитетних файлів ISNI відрізняється тим, що замість найбільш прийнятної, відповідної форми прізвища кожному автору присвоюється свій унікальний ідентифікаційний номер, записаний у стандартизованому форматі. Цей запис супроводжується даними про особу: роки життя, рід занять і, звичайно, варіанти написання прізвища автора, у т. ч. різними мовами. Так, український поет Василь Стус має у базі ISNI близько 40 варіантів написання його прізвища та імені (Stous, Vassyl - Stous, Vasyl - Stouss, Vassyl - Stus, Vasylʹ - Stus, Vasylʹ S. - Stus, Vasylʹ Semenovyč - Stus, Waasyl - Stus, Wassil - Stus, Wassyl - Stus, Wassyl S. - Stus, Wassyl Semenowytsch - Stus, Wasyl і т. д.).
Як відомо, в авторитетних файлах вимагається зазначати джерело відомостей, скажімо, про іншу форму прізвища чи інші дати життя автора. Тоді як у базі даних ISNI повністю покладаються на установу, котра подає відомості. Саме вона відповідає за правильність даних. Для цього у записі ISNI кожен елемент метаданих пов’язаний із символом установи-джерела, яка подає відомості, але саме документальне джерело не зазначається. В авторитетному записі на автора у бібліотеках також зазвичай наводять один чи більше основних його творів, для ідентифікації. У базі ISNI їх може й не бути. Слід втім відзначити, що як і у АФ, в ISNI також існує проблема дублетних записів.
Програмою кооперованої (спільної) каталогізації Бібліотеки Конгресу (PCC) виконано пілотний проєкт щодо використання ISNI у роботі каталогізаторів, про що у статті «The PCC ISNI Pilot: Exploring Identity Management on a Global, Collaborative Scale» повідомляв відомий фаховий журнал «Cataloging & Classification Quarterly» (2020, Vol. 58, № 3/4, p. 438–448). У новому технологічному середовищі, на основі стандарту RDA бібліотекарі шукають найоптимальніші шляхи представлення сутностей опису за допомогою доступних структур даних, маючи на увазі, що використання ISNI дає змогу розширити спільноту, яка також користується тим самим ідентифікатором імені, як-то: видавці, розповсюджувачі видань, установи авторського права тощо.
На конференції «Пов’язані дані та міжнародні стандарти для культурної спадщини» («Linked data and international standards for cultural heritage»), що відбулася у Королівській бібліотеці Бельгії, 13–14 вересня 2022 р. було підведено певні підсумки десятирічного розвитку ISNI (https://www.kbr.be/en/agenda/linked-data-and-international-standards-for-cultural-heritage). У доповіді виконавчого директора ISNI Т. Девенпорта, що мала назву «ISNI – Десять років ідентифікації…» («ISNI – Ten years of identifying creative entities & prospects for the future») якраз і проаналізовано означений період й окреслено перспективи на майбутнє. На конференції розглядалися також приклади успішного використання цього ресурсу, наведені норвезькими фахівцями («Впровадження ISNI у Bokbasen»), їхніми колегами з Національної бібліотеки Франції, Канади (Квебеку) і т. д. Важливо зазначити, що корпорація Bokbasen (з норвезької – «база книжок»), контрольний пакет акцій у якій належить видавцям, створює і підтримує найвичерпнішу бібліографічну базу даних про книги, видані у Норвегії. Саме вона допомагає видавцям і книготорговцям розвивати цифрові засоби ідентифікації книжок, у т. ч. й за допомогою ISNI, поширювати їх тощо. Крім того, Bokbasen – це найсучасніший каталог усіх книжкових видань Норвегії. Навіть Національна бібліотека Норвегії у 2016 р. уклала з цією корпорацією угоду про придбання для свого каталогу готових бібліографічних записів, створених на норвезькі видання.
Варто додати, що на базі каталогу архівного та рукописного фонду Британської бібліотеки автором було проведено невелике дослідження щодо представлення у базі даних ISNI персоналій, на які є записи у згаданому каталозі й які відповідно входять до внутрішнього авторитетного файлу Бібліотеки. Незважаючи та те, що це найчастіше історичні особи, а не письменники чи науковці, рівень представлення їх імен у базі ISNI був досить високим.
Важливо також зауважити, що відомий усім науковцям ORCID – відкритий ідентифікатор дослідника, створений для вирішення проблеми точного приписування результатів наукових досліджень окремим дослідникам, координує свою діяльність з ISNI.
Оскільки міжнародний ідентифікатор назв використовується різними учасниками книжкового ринку: видавцями, книготорговцями, бібліотеками, архівами, установами авторського права тощо, то його використання можна розглядати як один з елементів створення пов’язаних даних, передбачених оновленим міжнародний стандартом каталогізації «Опис та доступ до ресурсів» (RDA).

UDC 025
Nadiya Strishenets,
ORCID 0000-0001-8032-6622
doctor of historical sciences,
leading researcher,
V. Vernadskyi National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: strishenets@nbuv.gov.ua

ISNI and authority control in libraries

About the International Standard Name Identifier and its use in libraries.
Keywords: cataloguing, authority control, international standards, International Standard Name Identifier